Рішення № 79966095, 05.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2019 року о/об 10 год. 56 хв.Справа № 0840/3779/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (69089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39396146)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участі представників:

від позивача - не прибув

від відповідача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності № 378/08-01-50-05 від 28.01.2019 року)

від третьої особи - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності № 378/08-01-50-05 від 28.01.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1О.) до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області (код СДРПОУ 39396146) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (нсперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме сплаті штрафу ОСОБА_1 у розмірі - 5 644,44 (п'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні 44 копійки) за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року та нарахованої пені у розмірі 10 440,41 (десять тисяч чотириста сорок гривень 41 копійка);

- скасувати Рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, видане начальником Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області ОСОБА_2 управлінням Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області ОСОБА_4, стосовно ОСОБА_1 по сплаті штрафу у розмірі 5 644,44 (п'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні 44 копійки) за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року та нарахованої пені у розмірі 10 440,41 (десять тисяч чотириста сорок гривень 41 копійка) у зв'язку із фактичною відсутностю заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску за зазначений період.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог ухвали від 12 вересня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, 20 вересня 2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом осіб), а перше судове засідання призначено на 23 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року судове засідання відкладено до 13 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2018 року провадження у справі зупинено за клопотанням сторін, з метою надання часу для примирення до 06 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року провадження у справі зупинено за клопотанням сторін, з метою надання часу для примирення до 05 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року поновлено провадження у справі.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 05 лютого 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконуючи будь-яких дій щодо проведення виїзної документальної перевірки діяльності ОСОБА_1, як приватного нотаріуса, не складаючи будь-яких Актів перевірки, діючи упереджено та незаконно, виніс протиправне Рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі - 5 644,44 (п'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні 44 копійки) за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року та нарахованої пені у розмірі 10 440,41 (десять тисяч чотириста сорок гривень 41 копійка), якої фактично не існує. При цьому факти оплати позивачем ЄСВ підтверджуються первинними платіжними документами за 2016-2018 роки. Позивач вказує, що кошти не були перераховані з вини банку, до якого своєчасно подавались платіжні доручення на оплату ЄСВ, а тому контролюючий орган протиправно виніс Рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року.

В судове засідання представник ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Представник Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№33791 від 23 жовтня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до вимог чинного законодавства застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску і прийнято Рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року.

Представник відповідача та третьої особи, в судовому засіданні, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

24 серпня 2018 року начальником Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_4 прийнято Рішення №0094155007, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 5644,44 грн. за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року, та нараховано пеню у розмірі 10 440,41 грн., всього нараховано зобов’язань у загальній сумі 16084,85 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом досліджено документи, надані позивачем на підтвердження своєчасності сплати єдиного соціального внеску, зокрема:

- платіжне доручення № 1 від 05 квітня 2016 року на суму 14500,00 грн.;

- платіжне доручення №1 від 05 квітня 2016 року на суму 30000,00 грн.;

- квитанцію №217413070 від 26 квітня 2017 року на суму 14000,00 грн.;

- квитанцію №217413424 від 26 квітня 2017 року на суму 14000,00 грн.;

- квитанцію №217413803 від 26 квітня 2017 року на суму 14000,00 грн.;

- квитанцію №217414406 від 26 квітня 2017 року на суму 8941,00 грн.;

- квитанцію №217414034 від 26 квітня 2017 року на суму 14000,00 грн.;

- квитанцію №16010806 від 27 квітня 2018 року на суму 8448,00 грн.;

- квитанцію №0010162921361 від 19 квітня 2018 року на суму 2500,00 грн.;

- квитанцію №753-17-021/С від 17 липня 2018 року на суму 3000,00 грн.

На вищезазначених документах містяться відбитки банківських установ про отримання коштів.

Судом також було встановлено, що за платіжними дорученнями № 1 від 05 квітня 2016 року на суму 14500,00 грн. та №1 від 05 квітня 2016 року на суму 30000,00 грн. кошти до Державного бюджету з поточного банківського рахунку позивача не були перераховані у зв’язку з фінансовими проблемами банківської установи (ПАТ «КБ «Хрещатик»), а саме у зв’язку з введенням тимчасової адміністрації.

В матеріалах адміністративної справи наявний лист №85/01-16 від 25 квітня 2016 року до ОСОБА_5 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик», у якому позивач просив здійснити заходи, направлені на перерахування коштів до Державного бюджету за вищезазначеними платіжними дорученнями.

ОСОБА_5 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» від травня 2016 №30/1-03/1698 позивачу надано відповідь, що під час дії тимчасової адміністрації платежі з рахунків ПАТ «КБ «Хрещатик» не здійснюватимуться, оскільки вони є вимогами кредитора.

В матеріалах справи також наявні листи ОСОБА_1 до органів ДФС, якими повідомлялось про вищезазначені обставини, та додавались вищевказані платіжні доручення та листування з ПАТ «КБ «Хрещатик», зокрема:

- лист від 19 квітня 2016 року №76/01-16, прийнятий Управлінням ПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя;

- лист від 30 травня 2016 року №155/01-16, прийнятий ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області;

- лист від 31 липня 2017 року №185/01-16, прийнятий ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами частини 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону (тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

За приписами пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно положень статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 22 травня 2018 року по справі №804/505/16 (адміністративне провадження №К/9901/19084/18).

Крім того, суд звертає увагу, що протиправність дій відповідача щодо винесення Рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підтверджується і листом ДФС від 16 жовтня 2015 року №9647/Б/99-99-10-03-02-14, у якому надані роз’яснення щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших платежів до бюджетів або державних цільових фондів з вини банку.

Відповідно до вказаного листа-роз’яснення контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта (позивача) на переказ коштів, платник внесків (позивач) не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, враховуючи, що позивач звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

Отже, оскільки позивач своєчасно подав до обслуговуючого відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» платіжні доручення № 1 від 05 квітня 2016 року на суму 14500,00 грн. та №1 від 05 квітня 2016 року на суму 30000,00 грн. на сплату єдиного соціального внеску, а також надав докази листування з тимчасовою адміністрацією ПАТ «КБ «Хрещатик» щодо здійснення заходів на перерахування коштів до Державного бюджету за такими платіжними дорученнями, та надав докази повідомлення податкових органів про неперерахування ПАТ «КБ «Хрещатик» коштів до Державного бюджету з рахунку ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що позивачем в повному обсязі своєчасно виконані вимоги закону щодо сплати єдиного соціального внеску, а неперерахування коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 до Держаного бюджету відбулось саме з вини ПАТ «КБ «Хрещатик».

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що Вознесенівське управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області не мало правових підстав для прийняття рішення №0094155007 від 24 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято а, отже, вказане рішення є не правомірним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39396146) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправними дії Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління Державної Фіскальної Служби у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року.

Скасувати рішення № НОМЕР_2 від 24 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску по сплаті штрафу у розмірі 5 644,44 грн., за період з 28 квітня 2016 року до 17 липня 2018 року та нарахованої пені у розмірі 10 440,41 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенівського управління у м. Запоріжжі ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1409 грн. 60 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 лютого 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов