Рішення № 79966000, 14.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 р. Справа№200/14597/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд: у складі – головуючого судді – Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О., за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 (місце проживання: 85206, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій щодо розрахунку пенсії у зв’язку із втратою годувальника, зобов'язання зарахувати до пільгового стужу ОСОБА_4 період навчання у Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 1 вересня 2002 року по 15 лютого 2006 року та період роботи у Державному підприємстві «Торецьквугілля» з 1 жовтня 2016 року по 9 грудня 2017 року, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у зв’язку з втратою годувальника, з урахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 9 грудня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу, як законному представнику неповнолітньої дитини, призначена пенсія у зв’язку із втратою годувальника, однак відповідачем під час розрахунку пенсії безпідставно не враховано до пільгового стажу ОСОБА_4 період навчання у професійно-технічному навчальному закладі та стаж роботи у Державному підприємстві «Торецьквугілля»у зв’язку з тим, що роботодавцем не своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок. Крім того, у рішенні про перерахунок пенсії не враховано, що причиною смерті ОСОБА_4 є нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, тим самим не встановлено доплату в розмірі прожиткового мінімуму, що передбачено ст. 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивачвважає, що не вірно проведений розрахунок пенсії ОСОБА_3, порушує право дитини позивача на гідне соціальне забезпечення з боку держави.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 17 січня 2019 року, витребувано у відповідача матеріали, які стали підставою для прийняття спірного рішення.

14 січня 2019 року відповідач надав заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 17 січня 2019 року заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення та відкладено розгляд справи на 14 лютого 2019 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов поданоне було.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_3, мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії І-НО №540284 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області 24 липня 2013 року.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 9 грудня 2017 року про що Торецьким міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 12 грудня 2017 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_6 ІІ-НО №006303.Причиною смерті ОСОБА_4 є нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а саме: нещасний випадок який стався 9 грудня 2017 року у відокремленому підрозділі «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля», що підтверджується відповідним Актом №1 від 16 січня 2018 року по формі Н-1.

11 січня 2019 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Згідно розрахунку, пенсія в разі втрати годувальника ОСОБА_3, на утримання ОСОБА_5,призначена з 10 грудня 2017 року у розмірі 3017,44 грн.

З листа Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 липня 2018 року №184/Б-14-01-01 убачається, що при призначенні пенсії страховий стаж годувальника враховано по 30 вересня 2016 року згідно даних персоні фікованого обліку і склав 12 років 04 місяці 00 днів, розмір пенсії склав 3017,44 грн.

Не погоджуючись із зазначеним розрахунком пенсії позивач, у межах встановленого строку для звернення до суду, звернувся за захистом своїх прав до Донецького окружного адміністративного суду.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі – Закон №1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_7), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Згідно статті 27 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається шляхом помноження заробітної плати для розрахунку пенсії на коефіцієнт страхового стажу.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Так, згідно статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, батько ОСОБА_5 16 липня 2013 року, помер 9 грудня 2017 року у зв’язку з настанням нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом на ВП «Шахта «Торецька» Державного підприємства «Торецьквугілля», що підтверджується матеріалами справи.

Згідно розрахунку розміру призначеної пенсії ОСОБА_3А вбачається, що при призначені пенсії у разі втрати годувальника до стажу роботи ОСОБА_8 не враховано весь період навчання у Дзержинському професійному гірничому ліцеї. Суд звертає увагу, що період навчання ОСОБА_4 зараховано частково (1 рік 4 місяці), пояснень щодо зазначеного, відповідачем не надано.

Відповідно до статті 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З копії трудової книжки серії АБ № 811477 ОСОБА_4 встановлено, що останній з 1 вересня 2002 року по 15 лютого 2006 року навчався у Дзержинському професійному гірничому ліцеї за професією електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання (Диплом НК №28285998 від 15 лютого 2006 року) та 28 лютого 2006 року був прийнятий у ВП шахта «Торецька» ДП «Дзержинськ вугілля» підземним електрослюсарем третього розряду (Наказ №40к від 28 лютого 2006 року).

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на відомості, які містяться в трудовій книжці, позивач протягом одного місяця після закінчення навчання був прийнятий на роботу за фахом «електрослюсар підземний третього розряду», навчальний заклад віднесено до професійно - технічного.

Посада «електрослюсар підземний третього розряду» віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Оскільки посада «електрослюсар підземний третього розряду» віднесена до посад, при займанні якої нараховується пільговий стаж роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування період навчання до пільгового стажу роботи ОСОБА_4, а відтак дії відповідача щодо не зарахування зазначеного періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії у разі втрати годувальника є протиправними.

Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи після 30 вересня 2016 року, суд зазначає, що згідно копії трудової книжки серії АБ № 811477 ОСОБА_4, останній 19 вересня 2014 року прийнятий до ВП «Шахта Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» підземним електрослюсарем 5 розряду (Наказ №166-к, від 19 серпня 2014 року) та 9 грудня 2017 року виключений зі списку трудящих у зв’язку зі смертю (Наказ №248-к від 13 грудня 2017 року), наведені записи в трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Так позивач зазначив, що вказаний період не зараховано до стажу роботи у зв’язку із несплатою страхових внесків, проте,суд зазначає, що за приписами частини 6 статті 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Зокрема частиною 1 статті 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно частини 1 статті 16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

За змістом зазначених вище норм убачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, несплата страхувальниками єдиного соціального внеску за відповідний період не може слугувати підставою для не зарахування зазначеного періоду до пільгового та страхового стажу ОСОБА_4

Суд зазначає, оскільки вказаний період роботи підтверджено відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_4, сам факт смерті на підприємстві у зв’язку з нещасним випадком, підтверджено відповідним актом, цей період роботи з 1 жовтня 2016 року по 9 грудня 2017 року має бути зарахований до пільгового та страхового стажу.

З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи до пільгового стажу позивача період навчання у Дзержинському професійному гірничому ліцеї за професією електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання з 1 вересня 2002 року по 15 лютого 2006 року, період роботи у ВП «Шахта Торецька» ДП «Дзержинськвугілля» підземним електрослюсарем 5 розряду з 1 жовтня 2016 року по 9 грудня 2017 року діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право дитини позивача на гідне соціальне забезпечення з боку держави.

Стосовно здійснення перерахунку пенсії у зв’язку із втратою годувальника з урахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 9 грудня 2017 року, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Крім того, згідно статті 7 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв’язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 у зв’язку із втратою годувальника з урахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 10 грудня 2017 року.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 19 грудня 2018 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо проведеного ОСОБА_3 розрахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника..

Зобов`язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_4 період навчання у Дзержинському професійному гірничому ліцеї з 1 вересня 2002 року по 15 лютого 2006 року та період роботи у Державному підприємстві «Торецьувугілля» з 1 жовтня 2016 року по 9 грудня 2017 року.

Зобов`язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 (місце проживання: 85206, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку із втратою годувальника з урахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 10 грудня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: 85206, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення складене в повному обсязі 19 лютого 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитрієв В.С.