Рішення № 79965930, 18.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2019 року о/об 09 год. 30 хв.Справа № 280/5022/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

За позовом ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Алуштинська, буд.39/23, кв.2; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, скасування суми боргу, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1О.) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати податкову Вимогу №Ф-402-17 від 07.11.2018 Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо стягнення боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску у загальній сумі - 59730,59 грн., з яких: недоїмка - 43645,74 грн., штраф - 5644,44 грн., пеня - 10440,41 грн., у зв’язку із її сплатою та фактичної відсутності заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску в сумі - 43645,74 грн. за зазначеними вище обов’язковими платежами із 05.04.2016; 2) скасувати суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 у розмірі - 59730,59 грн., з яких: недоїмка - 43645,74 грн., штраф - 5644,44 грн., пеня - 10440,41 грн.; 3) зобов'язати Головне управління ДФС у Запорізькій області відобразити в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування скасованої суми боргу в розмірі - 43645,74 грн.

У позові зазначено, що відповідач не виконуючи будь-яких дій щодо проведення виїзної документальної перевірки діяльності ОСОБА_1, як приватного нотаріуса, не складаючи будь-яких Актів перевірки, діючи упереджено та незаконно, виніс протиправну Вимогу про сплату недоїмки за ЄСВ на загальну суму - 59730,59 грн., з яких: сама недоїмка - 43645,74 грн., штраф - 5644,44 грн., пеня - 10440,41 грн., якої фактично не існує, при цьому у податковій вимозі навіть не зазначений період виникнення цієї недоїмки. При цьому факти оплати позивачем ЄСВ підтверджуються первинними платіжними документами за 2016-2018 роки. 06.04.2016 на підставі Постанови Правління Національного банку України №234 від 05.04.2016 в ПАТ «КБ Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було введено тимчасову адміністрацію. На момент введення в ОСОБА_2 тимчасової адміністрації на поточному рахунку позивача знаходився залишок коштів у розмірі - 563454,12 грн. Позивач з метою врегулювання виникших не з його вини проблем із неплатоспроможністю ПАТ «КБ Хрещатик» безпосередньо звертався до тимчасової адміністрації Банку щодо сплати обов’язкових платежів до Державного бюджету України, що підтверджується листом позивача за №85/01-16 від 25.04.2016. Крім того позивач після виникнення проблеми із платежами неодноразово письмово звертався до органів ДФС. Позивач з посиланням на приписи ст.ст.19, 55, 68 Конституції України, ст.ст.1066, 1068 Цивільного кодексу України, ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.8, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст.60, 129 Податкового кодексу України, «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зазначає, що платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, повністю звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету взагалі, оскільки вся відповідальність за зарахування цих коштів до бюджету покладена законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків. За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання ним усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми вважається виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України. У даному випадку саме банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів, перерахування податків, зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів та обов'язок фізичної або юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору. Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкова Вимога №Ф-402-17 від 07.11.2018 є протиправною та винесена з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню так як позивачем належним чином у відповідності з діючим законодавством України виконанні умови щодо сплати єдиного внеску у повному обсязі. Картка облікового рахунку - це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу. Отже, на підставі викладеного, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що у зв’язку з наявністю заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у платника податків ОСОБА_1, 07.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області сформована Вимога №Ф-402-17 щодо стягнення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 43645,74 грн., яка надіслана на адресу позивача засобами поштового зв’язку та отримана ним 21.11.2018.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

07.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено стосовно позивача ОСОБА_3 про сплату боргу (недоїмки) №Ф-402-17, згідно з якою станом на 31.10.2018 за позивачем обліковується заборгованість по єдиному внеску у сумі 59730,59 грн., у тому числі: 43645,74 грн. – недоїмка; 5644,44 грн. – штраф; 10440,41 грн. – пеня.

Протягом 2016-2018 років позивач сплачував єдиний внесок відповідно до наступних платіжних документів: платіжне доручення №1 від 05.04.2016 на суму 14500,00 грн. (банк платника – ПАТ «КБ «Хрещатик»), платіжне доручення №1 від 05.04.2016 на суму 30000,00 грн. (банк платника – ПАТ «КБ «Хрещатик»); квитанцію №217413070 від 26.04.2017 на суму 14000,00 грн. (оплата через ПрАТ «Ураїнська фінансова група»), квитанцію №217413474 від 26.04.2017 на суму 14000,00 грн. (оплата через ПрАТ «Ураїнська фінансова група»), квитанцію №217413803 від 26.04.2017 на суму 14000,00 грн. (оплата через ПрАТ «Ураїнська фінансова група»), квитанцію №217414034 від 26.04.2017 на суму 14000,00 грн. (оплата через ПрАТ «Ураїнська фінансова група»), квитанцію №217414406 від 26.04.2017 на суму 8941,00 грн. (оплата через ПрАТ «Ураїнська фінансова група»); квитанцію №16010806 від 27.04.2018 на суму 8448,00 грн. (оплата через ПАТ «Перший Український ОСОБА_2»).

У листі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» за №30/1-03/1698 (датованому травнем 2016 року) на адресу позивача зазначено наступне: «… Розглянувши Вашого листа від 25.04.2016 вих.№85/01-16 до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» (надалі – банк або ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК»), повідомляємо наступне. На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 квітня 2016 року прийнято рішення №463 про запровадження в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 по 04.05.2016 року та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК». … Будь ласка зверніть увагу на те, що під час дії тимчасової адміністрації платежі з рахунків в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» не здійснюватимуться, оскільки, вони також є вимогами кредитора. Всі платіжні доручення, які були надіслані але не проведені банком, з моменту введення тимчасової адміністрації повертаються клієнтам як невиконані із зазначенням причин невиконання. Враховуючи вищевикладене та згідно роз’яснення Державної фіскальної служби України (лист ДФС України від 16.10.2015 №9647/Б/99-99-10-03-02-14) контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку. Суб’єкту господарювання необхідно надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів. Що засвідчують факт подання їх до установи банку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Актуальну інформацію щодо порядку отримання грошових коштів та здійснення необхідних для цього дій Ви можете отримати на офіційному сайті ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» www.xcitybank.com.ua в мережі інтернет. …».

Позивач у зверненні від 31.07.2017 за №185/01-16 до ГУ ДФС у Запорізькій області зазначив: «… Враховуючи вище викладене та з огляду на роз’яснення Державної фіскальної служби України (лист ДФС України від 16.10.2015р. №9647/Б/99-99-10-03-02-14) та судову практику, що склалася на сьогоднішній день вважаю, що зобов’язання по сплаті ЄСВ, ПДФО та військового збору за 2015-2016 роки мною виконані в повному обсязі …».

У листі ДФС України від 16.10.2015 за №9647/Б/99-99-10-03-02-14 «Про надання роз’яснення» зазначено: «… За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 статті 129 Кодексу. Згідно з п. 129.7. ст. 129 Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку. Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. …».

Судом досліджено надану до суду відповідачем інтегровану картку позивача по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Позов підлягає задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

1. У ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. (…) Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. (…).

Відповідачем не обґрунтовано розрахунок пені у сумі 10440 грн. 41 коп. (за який період вона розрахована, на які суми нараховувалась, тощо).

Також, відповідачем не обґрунтовано штраф у сумі 5644 грн. 44 коп. (за що штраф було накладено на позивача, з яких сум вираховувався штраф, тощо).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №808/2582/18 (яке набрало законної сили) задоволено позов ОСОБА_1 у частині визнання протиправною та скасування Вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу №Ф-402-17 від 12.06.2018, за якою ОСОБА_1 повинен був сплатити недоїмку із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 41774 грн. 20 коп.

За змістом вказаного рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №808/2582/18 ОСОБА_1 05.04.2016 сформував платіжні доручення на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 44500 грн. 00 коп., на яких міститься відмітка про їх отримання банком 05.04.2016, але дана сума не була перерахована банком на відповідний рахунок контролюючого органу. Враховуючи те, що позивач своєчасно вчинив дії щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але з вини банку платіж не був перерахований, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржувану Вимогу №Ф-402-17 від 12.06.2018 про сплату боргу з недоїмки у сумі 41774 грн. 20 коп.

Таким чином, не врахована відповідачем як сплачена позивачем сума 44500 грн. 00 коп. по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тягне за собою наявність в інтегрованій картці позивача безпідставної заборгованості та винесення відповідачем протиправних вимог про сплату боргу.

Суд вважає, що заборгованість позивача з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 43645 грн. 74 коп. є сплаченою та фактично відсутня.

Нарахування відповідачем штрафів та пені пов’язаних із сумою 44500 грн. 00 коп. є не обґрунтованим.

2. Згідно з п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.32.2 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Як зазначено у п.1 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції: за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

У п.сплачених позивачем.ування,е вжито заходів 129.6 ст.129 Податкового кодексу України зазначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

За матеріалами справи позивач здійснював свої зобов’язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належним чином і своєчасно.

Однак, через запровадження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 за №234 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» до категорії неплатоспроможних» з 05.04.2016 в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» тимчасової адміністрації сплачені позивачем кошти по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не були перераховані ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» на відповідний рахунок контролюючого органу.

Таким чином, не своєчасне перерахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок контролюючого органу відбулось не з вини позивача.

3. Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У ч.4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 Глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» Розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, у частині адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Податковим кодексом України передбачена можливість скасування суми боргу.

Аналогічної думки дійшов і Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд при розгляді справи №808/2464/17 у постанові від 21.03.2018.

4. Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідачем не надано до суду акт перевірки, передбачений ч.3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкова Вимога №Ф-402-17 від 07.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) прийнята ГУ ДФС у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірною і підлягає скасуванню.

З метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає за можливе скасувати суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі – 59730 грн. 59 коп. та зобов’язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування скасованої суми боргу (недоїмки) в розмірі – 43645 грн. 74 коп.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Суд на день винесення рішення у даній справі відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов’язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати податкову Вимогу №Ф-402-17 від 07.11.2018 Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Алуштинська, буд.39/23, кв.2; ІПН НОМЕР_1) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі – 59730 грн. 59 коп., з яких: недоїмка – 43645 грн. 74 коп., штраф – 5644 грн. 44 коп., пеня – 10440 грн. 41 коп.

Скасувати суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Алуштинська, буд.39/23, кв.2; ІПН НОМЕР_1) у розмірі – 59730 грн. 59 коп., з яких: недоїмка – 43645 грн. 74 коп., штраф – 5644 грн. 44 коп., пеня – 10440 грн. 41 коп.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) відобразити в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Алуштинська, буд.39/23, кв.2; ІПН НОМЕР_1) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування скасованої суми боргу (недоїмки) в розмірі – 43645 грн. 74 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69089, м.Запоріжжя, вул.Алуштинська, буд.39/23, кв.2; ІПН НОМЕР_1) з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у сумі 2114 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 18.02.2019.

Суддя О.О. Прасов