Рішення № 79965774, 12.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. Справа№200/14497/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області № 436 від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 27.07.2018 року, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на ПАТ “Ясинуватський коксохімічний завод”.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – особисто,

від відповідача: не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області № 436 від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 27.07.2018 року, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на ПАТ “Ясинуватський коксохімічний завод”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.07.2018 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванні». 26.10.2018 року рішенням № 436 Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду Донецької області йому відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком, у зв’язку з тим, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року за списком № 1 за відсутності документів про атестацію робочих місць згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також за відсутності можливості провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру та підстав їх видачі не має можливості, у зв’язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території. Позивач вважає відповідне рішення відповідача протиправним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного пенсійного законодавства.

Позивач у судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що рішенням № 436 від 26.10.2018 року Торецьким ОУПФУ Донецької області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв’язку з відсутністю необхідної кількості стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Відповідач зазначає, що під час розрахунку стажу для пенсії за віком управлінням не враховано до пільгового стажу за списком № 1 період роботи на ПАТ «Ясинуватський коксохімічний завод» з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року, у зв’язку з відсутністю документів про атестацію робочих місць відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою формою. Відповідач посилається на те, що позивач звернувся до управління за призначенням пенсії у липні 2018 року та надав довідку про підтвердження пільгового стажу роботи № 455/06 від 04.05.2016 року, згідно якої позивач працював на ПАТ «Ясинівському коксохімічному заводі» з 01.03.2004 року по 31.12.2013 року в якості машиніста газодувних машин, мастера з очищення стічних вод, старшого мастера виробничого цеху, зайнятого на роботах за наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1 або 2 класу небезпеки та канцерогенів в цеху. Відповідач зазначає, що ПАТ «Ясинуватський коксохімічний завод» здійснило перереєстрацію, але фактичного переміщення на підконтрольну українській владі на територію не здійснило та не забезпечило перевезення документації: особові архівні картки Т-2, накази, особові рахунки по заробітній платі. Відповідач вказує на те, що у зв’язку з відсутністю можливості здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких ПАТ «Ясинуватський коксохімічний завод» видано пільгові довідки ОСОБА_1 та відсутності інформації про пільговий характер робіт у відомостях персоніфікованого обліку управлінням не зараховано до пільгового стажу роботи період з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року.

Щодо вимоги позивача зобов’язати управління призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 27.07.2018 року, відповідач вказує, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсії громадянам та на свій розсуд розраховувати страховий стаж та самостійно визначити наявність права на призначення пенсій на пільгових умовах за списком № 1.

Відповідач зазначає, що рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 436 від 26.10.2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, яка призначається відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв’язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу роботи за Списком № 1 є правомірним та обґрунтованим.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв (клопотань) про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справи та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12 лютого 2019 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії ВА № 132201, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 10-12).

ОСОБА_1 було взято на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Макіївка до смт. Новогродівське, вул. Квіткова, буд. 10, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 02 липня 2018 року № 7958 (а.с. 13).

З матеріалів справи встановлено, що 27.07.2018 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (правонаступник – Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області) з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 52).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані: заява про призначення пенсії за віком від 27.07.2018 року № 2221, копія трудової книжки БТ-І № 7553600 від 07.09.1992 року, копія військового квитка УН № 0087817, довідка від 02.07.2018 року № 59-10К видана науково – виробничим об’єднанням «Інкор і Ко», копія атестації робочих місць № 71 від 23.10.1995 року, № 163 від 19.10.2000 року, довідка про підтвердження трудового стажу від 04.05.2016 року № 455/06, видана ПАТ «Ясинуватський коксохімічний завод», довідка про заробітну плату від 21.06.2018 року № 898-18з, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.07.2018 року № 7958, копія паспорту, копія ідентифікаційного номеру.

26 жовтня 2018 року Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 22-23).

Рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.10.2018 року встановлено, що заявник претендує на призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу за період роботи: Науково – виробниче обєднанення «Інкор і Ко» з 26.03.1993 року по 28.02.2002 року, ПАТ «Ясинуватський коксохімічний завод» з 01.03.2004 року по 31.12.2013 року.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року не зараховані до пільгового стажу за списком № 1 за відсутністю документів про атестацію робочих місць згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058. Одночасно всі наведені документи підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру та підстав їх видачі немає можливості, у зв’язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

По індивідуальним відомостям про застраховану особу, період роботи з 24.12.2007 року по 23.12.2012 зараховано до пільгового стажу.

Відповідно наданих документів для призначення пенсії загальний стаж складає – 25 років 07 місяців, в тому числі до пільгового стажу зараховано по списку № 1 – 07 років 02 місяці 06 днів, списку № 2 – 5 років 08 місяців 14 днів.

За таких обставин відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як на момент звернення заявник не має не має необхідного пільгового стажу по списку № 1 – 10 років.

Заявник набуде право на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при досягненні 53-річного віку.

Не погодившись з рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту – Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту – Закон № 1058), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту – Порядок № 383), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту – Порядок № 637).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналізу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 02 грудня 2015 року (справа № 21-1329а15), від 12 квітня 2016 (справа № 21-6501а15), а також Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року (справа № 732/2003/14), від 28 лютого 2018 року (справа № 604/328/17) висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Так, з копії трудової книжки серії БТ-І № 7553600 ОСОБА_1 встановлено, що останній 01.03.2004 року прийнятий на роботу до ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» на посаду машиніста газодувних машин 4 розряду цеху удавлювання; 19.04.2004 року майстром по очищенню стічних вод цеху уловлювання; 01.12.2007 року переведено старшим майстром виробничого цеху уловлювання; 31.12.2013 року звільнений за власним бажанням (а.с. )

Отже, оскільки основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у копії трудової книжки серії БТ-І № 7553600 ОСОБА_1.

Суд звертає увагу на те, що до заяви про призначення пенсії позивачем надано довідку ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» № 455/06 від 04.05.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних запис у ній (а.с. 14).

Згідно довідки № 455 від 04.05.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» встановлено, що позивач у період з 01.03.2004 року по 31.12.2013 року виконував роботи, що передбачені Списком № 1 розд. 1 підрозд. 1 Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 14).

Крім того, судом встановлено, що у період роботи позивача на ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» з 01.03.2004 року по 31.12.2013 року проводилась атестація робочих місць позивача, що підтверджується наказами про атестацію робочих місць № 208 від 14.09.1995 року, № 207 від 24.12.1997 року, № 301 від 24.12.2002 року, № 876 від 24.12.2007 року, № 793 від 25.12.2012 року.

Суд зазначає, що відповідні накази про атестацію робочих місць № 208 від 14.09.1995 року, № 207 від 24.12.1997 року, № 301 від 24.12.2002 року, № 876 від 24.12.2007 року, № 793 від 25.12.2012 року позивач не має змоги надати до суду, у зв’язку з проведенням на території м. Макіївки Донецької області антитерористичної операції, однак інформація про проведення атестації зазначено у довідки № 455 від 04.05.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Стосовно не прийняття відповідачем довідки № 455 від 04.05.2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», у зв’язку з неможливістю перевірки інформації зазначеній у довідці, суд вказує наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для перевірки інформації зазначених у довідках ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод».

Крім того, суд зазначає, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеженняправ громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Також, суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність за бездіяльність органу законодавчої влади.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідачем зараховано до пільгового стажу частину періоду роботу на ПАТ "Ясинівський коксохімічний завод" з 24.12.2007 року по 23.12.2012 року, хоча позивачу працював на даному підприємстві з 01.03.2004 року по 31.12.2013 року.

З огляду на вищевикладене, відповідач зобов’язаний прийняти спірну довідку від 04.05.2016 року № 455/06 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод».

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на Публічному акціонерному товаристві «Ясинівський коксохімічний завод».

Таким чином, суд вважає, що спірні рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 436 про відмову у призначенні пенсії за віком від 26.10.2018 року, прийняте без повного з’ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявами про призначення пенсії, в зв’язку з чим рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов’язати зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 27.07.2018 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає наступне, частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2221 від 27.07.2018 року про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області в частині визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області № 436 від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на ПАТ “Ясинуватський коксохімічний завод”, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2221 від 27.07.2018 року про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки підставою звернення позивача до суду стали неправомірні дії відповідача, суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області № 436 від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 27.07.2018 року, зобов’язання Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на ПАТ “Ясинуватський коксохімічний завод” – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області № 436 від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.03.2004 року по 23.12.2007 року та з 24.12.2012 року по 31.12.2013 року на ПАТ “Ясинуватський коксохімічний завод”.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 2221 від 27.07.2018 року про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: 86100, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) судовий збір в розмірі 708 (сімсот вісім) гривні 40 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.