Рішення № 79965462, 19.02.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2335/18

Номер провадження 2/573/70/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, треті особи – ОСОБА_2, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом. Вимоги мотивовані тим, що 28 жовтня 1979 року в с. Бобрик Білопільського району Сумської області помер його батько – ОСОБА_4, а 11 грудня 2015 року в м. Суми померла мати – ОСОБА_5. Батько ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною ОСОБА_5 у будинку, який вони побудували разом у 1963 році. Після смерті чоловіка, ОСОБА_5 виїхала на постійне місце проживання до м. Суми, але до дня смерті користувалась вказаним будинком як дачним, обробляла земельну ділянку, вела особисте селянське господарство. За життя ОСОБА_5 склала заповітне розпорядження, яким все своє майно заповіла в рівних частинах дітям – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 відмовилась від своєї частки на спадкове майно на користь позивача. Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Бобрик, вул. Центральна, буд. 25. Забудовниками та власниками вказаного будинку згідно записів із погосподарської книги Бобрицької сільської ради являються ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Як спадкоємець за заповітом після смерті матері, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори та частково оформив свої спадкові права, прийнявши спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 липня 2017 року. Однак, отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок і вільно розпоряджатись спадковим майном він не може у зв’язку з тим, що на зазначене домоволодіння відсутні правовстановлюючі документи, оскільки будинок не зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно попереднім власником. Так як в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця, він звернувся до суду із захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по вул. Центральній (колишня назва Леніна), буд. 25 в с. Бобрик Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом після матері – ОСОБА_5, яка померла 11 грудня 2015 року.

Ухвалою від 21 грудня 2018 року постановлено ухвалу про залишення позову без руху, а 21 січня 2019 року ухвалою суду цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність (а. с. 109).

Представник відповідача – Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з’явився. Селищний голова надіслав лист про розгляд справи без участі представника селищної ради, проти позову не заперечують, з рішенням будуть згодні (а. с. 63).

Третя особа – ОСОБА_2 у підготовче засідання також не з’явилась, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, а також зазначила, що не заперечує проти визнання у порядку спадкування за заповітом права власності на домоволодіння за ОСОБА_1 (а. с. 67-69).

Третя особа – приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у підготовче засідання також не з’явилась, хоча належним чином була сповіщена про час, день та місце розгляду справи (а. с. 65).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стосовно визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, суд враховує слідуюче.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та Доценко (дошлюбне прізвище) ОСОБА_7 уклали шлюб 21 жовтня 1950 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ІІІ-ЯР № 182347 (а. с. 6).

Батьками позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про народження серії ГД № 625551 (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БП № 310375 ОСОБА_4 помер 28 жовтня 1979 року в с. Бобрик Білопільського району Сумської області (а. с. 7).

Згідно з копією заповіту, посвідченого 12 березня 1993 року секретарем Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 6, ОСОБА_5 заповіла все своє майно в рівних частинах – ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а. с. 10).

ОСОБА_5 померла 11 грудня 2015 року в м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 289120, виданого повторно (а. с. 8).

Із довідки Бобрицького старостату Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області від 07 листопада 2017 року за № 200 вбачається, що ОСОБА_5, яка померла 11 грудня 2015 року, а/з № 1732 від 12 грудня 2015 року за життя належав житловий будинок в с. Бобрик, по вул. Центральній, 25, приватизована земельна ділянка площею 0,28 га, яка відноситься до житлового будинку, з в тому числі: 0,03 га - для ведення особистого підсобного господарства, 0,25 га - для будівництва (згідно рішення виконкому Бобрицької сільської ради від 20 серпня 1993 року № 26). До ня смерті ОСОБА_5 постійно проживала в м. Суми. Заповіт від мені померлої був посвідчений 12 березня 1993 року виконкомом Бобрицької сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 6, який не змінювався і не відмінявся (а. с. 12).

Згідно Виписки із погосподарської книги Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області № 1 на 1964-1966 роки, вбачається, що ОСОБА_5 разом із чоловіком ОСОБА_4 у 1963 році побудували житловий будинок з господарським будівлями в с. Бобрик, вул. Центральна, 25. ОСОБА_5 постійно проживала в зазначеному житловому будинку до 1996 року (виїзду на постійне місце проживання в м. Суми), користувалась садибою до дня смерті, як дачним будинком (а. с. 11).

З архівного витягу із рішення виконавчого комітету Бобрицької сільської ради від 20 серпня 1993 року № 26 вбачається, що ОСОБА_5, мешканці с. Бобрик, вул. Леніна, буд. 25 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) та 0,03 га для ведення особистого підсобного господарства (а. с. 15).

Рішенням Бобрицької сільської ради від 19 лютого 2016 року 5 сесії 7 скликання вулиця Леніна в с. Бобрик Білопільського району Сумської області перейменована на вулицю Центральну (а. с. 25).

Зі змісту довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 жовтня 2017 року № 507/162-17 вбачається, що у державному земельному кадастрі відсутні відомості про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації за певним видом її цільового призначення ОСОБА_5 та державні акти на її ім’я не видавались (а. с. 16).

Відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок № 25 по вул. Центральній в с. Бобрик Білопільського району Сумської області, виданого філіалом «Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця» Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 07 липня 2017 року замовником на виготовлення технічної документації є ОСОБА_1 (а. с. 17-21).

Згідно довідки Філіалу Білопільської ГВД КП «Сумське МБТІ» від 07 липня 2017 року № 150/1, право власності в БТІ на житловий будинок під № 25 по вул. Центральній в с. Бобрик Білопільського району Сумської області ні за фізичною, ні за юридичною особою не зареєстровано, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесено (а. с. 22).

Із довідки КП «Білопільське районне архітектурно-планове бюро» № 49 від 05 грудня 2018 року та відповідного висновку вбачається, що житловий будинок та господарські будівлі за адресою: с. Бобрик, вул. Центральна, буд. 25 Білопільського району Сумської області зведені з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм і правил; знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці і не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 23-24).

Згідно звіту про оцінку майна – житлового будинку № 25 по вул. Центральній в с. Бобрик Білопільського району Сумської області, загальною площею 48,1 кв.м станом на 16 січня 2019 року ринкова вартість об’єкта оцінки становить 55 362 грн. (а. с. 34-56).

У роз’ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 24 травня 2018 року вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Бобрик, вул. Центральна, буд. 25 Білопільського району Сумської області, не вдається можливим у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане майно (а. с. 14).

Згідно з п. 24 зазначеної вище постанови при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 18/2017 після ОСОБА_5, яка померла 11 грудня 2015 року (а. с. 13).

Згідно копії спадкової справи № 18/2017 після померлої ОСОБА_5, приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видані свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1576 від 11 липня 2017 року та свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1577 від 11 липня 2017 року на ім’я ОСОБА_1. Спадщина на яку видані свідоцтва складається із: 1/8 частки квартири та іншої 1/8 частки квартири № 54 в м. Суми по вул. Заливній, буд. 7 (а. с. 70-108).

Згідно із частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За положеннями ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що спадкодавець набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, с. Бобрик, вул. Центральна, буд. 25, у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права.

Таким чином, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець має право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5, але не може оформити її, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок № 25 по вул. Центральній (колишня назва Леніна) в с. Бобрик Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 377, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МВ № 612883, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04390083, місце знаходження: смт. Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 2 Білопільський район Сумська область), треті особи – ОСОБА_2 (НОМЕР_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, корп. «Б», кв. 56), приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: м. Суми, вул. Покровська, буд. 7/30), про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за заповітом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: с. Боровик, вул. Центральна (колишня назва Леніна), буд. 25 Білопільського району Сумської області у порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_5, яка померла 11 грудня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :