Постанова № 79965396, 20.02.2019, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/163/19

3/189/48/19

П О С Т А Н О В А

іменем України

20.02.2019 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2

-у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 року, о 11-40 год., водій ОСОБА_1 керував мотоциклом КМЗ-Днепр ТМ10 д/н 33-94 ДНЩ в смт Покровське по вул. Г. Бондаря з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився у встановленому законом порядку. Органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

24.01.2019 року о 11-40 год. водій ОСОБА_1, керуючи мотоциклом КМЗ-Днепр ТМ-10 д/н 33-94 ДНЩ в смт Покровське по вул. Г. Бондаря не виконав вимог про зупинку, та був зупинений шляхом переслідування службовим автомобілем SHKODA д/н 2784. Органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила декілька правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки провадження щодо притягнення до відповідальності однієї і тієї ж особи перебувають у одного судді та призначені до розгляду одночасно, вказані вище справи об’єднані в одне провадження постановою суду від 06.02.2019 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, судова повістка надіслана рекомендованим листом та отримана особою 09.02.2019 року згідно поштового повідомлення; про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, інші заяви та клопотання від ОСОБА_1 на адресу суду не надходили. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі відповідача, оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи і, як наслідок, сплив строку, передбаченого законом для притягнення особи до адміністративної відповідальності, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень з наступних підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи запідозрений, що він знаходиться у стані алкогольного сп’яніння та відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку. Окрім того, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху в частині зупинки на вимогу поліцейського, чим порушив п. п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ст. 122-2, ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.01.2019 року серія БД №329536, письмовими поясненнями ОСОБА_1, в яких він зазначає, що вжив пиво «Львівське» об’ємом 1 літр, після чого сів за кермо належного йому мотоцикла, був зупинений працівниками поліції, від проходження медичного огляду відмовився; письмовими поясненнями свідків; актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів; протоколом про адміністративне правопорушення від 24.01.2019 року серія БД №329537 від 24.01.2019 року; іншими письмовими матеріалами в їх сукупності та взаємозв’язку.

Санкція статті 122-2 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Санкція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, сімейний стан, майнове становище порушника, вимоги ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-2, ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення забезпечить досягнення мети, вказаної у ст. 23 КУпАП.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно ЗУ “Про Державний бюджет України на 2019 рік” ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 384,20грн.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 122-2, ч.1 ст.130, 249, 251, 252, 283, 284 КУпАП , п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок), (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне Управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.

Суддя О.В. Чорна