Рішення № 79964803, 15.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 р. Справа№200/13850/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить визнати бездіяльність протиправною щодо не розгляду заяви №5225 від 22 листопада 2018 року про призначення пенсії та зобов’язати відповідача розглянути заяву №5225 від 22 листопада 2018 року про призначення пенсії /а.с.3-4/.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.11.2018 вона, звернулася до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області з заявою №5225 про призначення пенсії за віком та надала всі необхідні документи для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте не отримала рішення за результатами розгляду її заяви протягом строку визначеного законом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відкрито провадження по справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано копію пенсійної справи ОСОБА_1М./а.с.1/

Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року вирішено питання про розгляд справи №200/13850/18-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження/а.с.34/.

02 січня 2019 року відповідачем виконано ухвали суду від 10 грудня 2018 року засобами поштового зв’язку до суду надіслано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що рішенням №7432 від 18.12.2017 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв’язку із не підтвердженням фактичного місця проживання. Отже, на підставі вищевикладеного дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України не суперечать чинному законодавству, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позову/а.с.35-36/.

Клопотання Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 16 січня 2019 року закрито підготовче провадження по справі № 200/13850/18-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії /а.с.44/.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України ВС 292161, виданим Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 21 квітня 2000 року /а.с.5-6/.

У відповідності з довідкою від 11.10.2016 №0000004288 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України м. Донецька до м. Гірник, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 85485/а.с.24/.

Відповідач – Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб’єктом владних повноважень, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою 22 листопада 2018 року №5225 про призначення пенсії за віком відповідно до положень ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»/а.с.8/.

Не отримавши рішення за результатами розгляду заяви від 22 листопада 2018 року №5225 про призначення пенсії за віком у встановлений законодавством термін, звернулася до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

До даних правовідносини застосовується Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 звернулася до нього із відповідною заявою та документами, доданими до неї 22 листопада 2019 року.

Проте, Селидовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не було прийнято протягом 10 днів з дня надходження заяви та документів, рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У своєму відзиві відповідач посилається на рішення №7432 від 18.12.2017 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яким було відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв’язку із не підтвердженням фактичного місця проживання, як на підставу для не розгляду заяви, що подано 22 листопада 2018 року.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко визначено строк розгляду заяви про призначення пенсії 10 днів з дня надходження відповідних документів, проте відповідачем а ні на момент звернення позивача до суду із даним позовом (06.12.2018), а ні на момент подання відзиву на позов (02.01.2019), а ні на момент розгляду справи не прийнято рішення передбаченого ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що не приймаючи рішення у строк передбачений ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач допускає без належних, передбачених чинним законодавством підстав бездіяльність. Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та позов таким, що підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача розглянути заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Крім того, враховуючи ігнорування відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд вважає за необхідне, розглянути питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення для належного поновлення порушенного права позивача.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення .

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 85485, ІПН НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.11.2018 №5225 про призначення пенсії та неприйнятті рішення за наслідками такого розгляду.

Зобов`язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької(вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2018 №5225 про призначення пенсії та прийняти рішення за наслідками розгляду.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької(вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням, звіт про виконання рішення суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, 85400, ЄДРПОУ 41247274) на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 15 лютого 2019 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Зеленов А.С.