Рішення № 79964763, 18.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 р. Справа№200/14112/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.10.2018 року направив до Державної фіскальної служби України запит про надання податкової консультації для практичного використання у визначеному колі податкових правовідносин. 16.11.2018 року позивач отримав індивідуальну податкову консультацію №4738/6/99-99-15-02-02-15/8пк від 08.11.2018 року.

Як зазначає позивач, вказана податкова консультація не відповідає правовій сутності податкової консультації, містить лише перелік норм Податкового кодексу України та в ній відсутні рекомендації щодо їх практичного застосування.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав та просив суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України №4738/6/99-99-15-02-02-15/8пк від 08.11.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

11.01.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що у пункті 53.1 статті 53 Податкового кодексу України визначено наслідки застосування податкових консультацій, а саме: не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом такої податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. На думку представника відповідача, підставою визнання недійсною податкової консультації законодавець чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Крім того, представник відповідача зазначає, що податкові консультації не мають сили правового акта, фактично є позицією податкового органу щодо того, як повинна застосовуватися норма права, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання.

Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 34657789, місцезнаходження юридичної особи: вул. Олекси Тихого, будинок 8-9, м. Краматорськ, Донецька область, 84320. Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17 жовтня 2018 року позивачем до податкового органу було надіслано запит про надання податкової консультації, в якому було поставлено наступні запитання:

- чи оподатковуються податком на доходи нерезидентів суми пені (неустойки) нарахованої/оплаченої нерезиденту резидентом України відповідно до зовнішньоекономічного контракту з придбання (імпорту);

- чи оподатковуються податком на доходи нерезидентів суми пені (неустойки), нарахованої нерезиденту резидентом України відповідно до зовнішньоекономічного контракту з придбання (імпорту) та оплаченої резиденту України - платнику податку на прибуток згідно договору уступки вимоги в гривнях;

- якщо пункт 2 відповідь так, то хто має сплачувати податок на доходи нерезидентів - ТОВ «Краматорськтеплоенерго», який нарахував пеню (неустойку) чи Сторона 2 - на яку згідно договору уступки сплачена пеня (неустойка) в гривнях та яка в подальшому перерахує суму нерезиденту в валюті;

- чи потрібно збільшувати фінансовий результат на суму витрат у вигляді визнаної пені, нарахованої по договору на імпорт товару з резидентом Словацької Республіки та сплаченої у гривнях резиденту України, який є платником податку на прибуток згідно договору на уступку права вимоги (а.с. 17-18).

08 листопада 2018 року ДФС України листом №4738/6/99-99-15-02-02-15/8пк надано податкову консультацію, в якій вказано, що згідно з п. 3.2 ст. 3 Податкового Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Податкового Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов'язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Також податковий орган посилається п.п. 140.5.1 і п. 140.5 ст. 140 ПК України, згідно яких платник податку має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, у разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у платника податку - резидента не виникає.

Крім того податковий орган зазначив, що у разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки відповідно до 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу (а.с. 19-21).

Позивач оскаржує вищевказану податкову консультацію відповідача, як таку, що прийнято із порушенням вимог податкового законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з визначенням, що міститься у підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Згідно п. 52.2, 52.5, 52.6 ст. 52 ПК України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Пунктом 52.4 статті 52 ПК України встановлено, що консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

Пунктом 53.3 ст. 53 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, що полягає у наданні податковим органом практичної допомоги платнику податків у вигляді певних порад, рекомендацій, надання інформації, розкритті змісту закону, поясненні термінів щодо використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів. При цьому консультація не може виходити за межі закону.

Таким чином, платнику податків надане право звертатись до суду з позовними заявами, які містять вимоги про оскарження акту ненормативного характеру - податкової консультації.

Суд зазначає, що при підготовці податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства контролюючий орган має не лише проаналізувати усі норми, що регулюються спірні правовідносин, та норми, на які посилається заявник у своєму зверненні, а також дослідити додані до звернення документи, у тому числі із можливим витребуванням додаткових документів у рамках строку розгляду такого виду звернення.

У своєму запиті позивач зазначив, що сума нарахованих за умовами контракту штрафних санкцій фактично сплачена на підставі договору відступлення права вимоги резиденту України, а не резиденту Словацької Республіки. Відповідач у податковій консультації зазначив, що у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені) такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень пункту 141.4 статті 141 ПК України незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування згідно з договором відступлення вимоги зобов'язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

Пунктом 14.1.255. статті 14 ПК України передбачено, що відступлення права вимоги це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Разом з цим, відповідач не врахував, що на підставі укладеного між сторонами цивільно-правового договору відбулась заміна сторони у зобов'язанні. Отже, дана обставина суттєво змінює порядок оподаткування, тобто відсутні підстави для утримання позивачем та сплати до бюджету під час такої виплати 15 відсотків з виплаченої суми.

Щодо четвертого питання, відповідачем у податковій консультації зазначено, що у разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 статті 140 ПК України у платника податку - резидента не виникає. У разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидентів штрафів, пені, неустойки відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 статті 140 ПК України.

Проте при наданні податкової консультації відповідач не врахував, що позивач не здійснював виплату суми штрафних санкцій нерезиденту.

Таким чином, відповідачем, при наданні податкової консультації не надано повної та розгорнутої відповіді на всі постановлені позивачем запитання, а лише наведено суб'єктивне тлумачення приписів ПК України без конкретизації дії зазначених норм та випадків їх застосування, що є порушенням п. 52.2 статті 52 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації - задовольнити повністю

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України №4738/6/99-99-15-02-02-15/8пк від 08 листопада 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (місцезнаходження: вул. Олекси Тихого, 8-Д, м. Краматорськ, Донецька область, 84320, код ЄДРПОУ 34657789) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.