Ухвала суду № 79964579, 19.02.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1613/19

№ 205/1613/19

№ 1кс/205/545/19

УХВАЛА

про надання тимчасового доступу до речей і документів

19 лютого 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Георгієвої А.Г., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Логвін Ю.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040690003403 від 27.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 року до суду надійшло зазначене клопотання, в якому слідчий посилається на те, що 26.12.2018 року до Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою звернулась ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, про те, що 01.12.2017 року невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа майном заявниці.

За даним фактом 27.12.2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 12018040690003403, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка пояснила, що в неї є знайомий на ім'я ОСОБА_4, з яким у неї склались довірливі стосунки. Приблизно в середині листопада 2017р. ОСОБА_4 звернувся до потерпілої про допомогу в його боргових зобов'язаннях перед третіми особами, які виникли через його підприємницьку діяльність. Згодом ОСОБА_4 вдалось умовити ОСОБА_3 допомогти йому та остання передала йому правовстановлюючі документи на власну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що під ці документи в якості застави йому віддадуть певну суму коштів, та що документи одразу ж поверне. Після чого, через деякий час ОСОБА_4 прийшов знову до потерпілої ОСОБА_3 та розповів, що під документи дають незначну суму коштів, а саме 4000 грн., а для отримання необхідних йому коштів від третіх осіб, в якості застави вона має надати йому довіреність строком 1 місяць на квартиру. При цьому запевнюючи потерпілу, що це лише на 1 місяць, що це є мірою забезпечення, а саме застави грошового займу, і через місяць він поверне їй документи. 30.11.2017 року ОСОБА_4 з потерпілою ОСОБА_3 поїхати до нотаріальної контори, яка розташована по АДРЕСА_2 де приватний нотаріус ОСОБА_5 оформила довіреність. Як пояснює ОСОБА_3, текст самої довіреності вона не читала, оскільки цілком довіряла ОСОБА_4, також нотаріус змісту та наслідків документа їй не роз'яснила, копію самого документу їй не видали.

В подальшому, в листопаді 2018 року, потерпілій ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_4, скориставшись довірою потерпілої, діючи на підставі довіреності від її ім'я, без дозволу ОСОБА_3, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_6, тим самим продав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за грошові кошти у розмірі 150819,00 гривень.

Таким чином, в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 26.01.2010 року зареєструвала право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 1233 від 01.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, належить ОСОБА_6.

Слідчий просив надати тимчасовий доступ з метою ознайомлення з оригіналами документів та вилучення належним чином завірених копій усіх документів, пов'язаних із реєстрацією права власності 01.12.2017 року (номер запису № 23687985) на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_8, на підставі договору купівлі-продажу № 1233 від 01.12.2017 року, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 4 статті 132 КПК України встановлено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

На підставі ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У відповідності з ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій. Довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. На письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.

Слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність тимчасового доступу до вищезазначених документів, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 84, 98-99, 132, 159-166 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Георгієвої А.Г., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 Логвін Ю.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040690003403 від 27.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - задовольнити.

Надати слідчому СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Георгієвій А.Г. тимчасовий доступ до документів, а саме: документів, пов'язаних з реєстрацією права власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису № 23687985 від 01.12.2017 року) на підставі договору купівлі-продажу № 1233 від 01.12.2017 року, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, шляхом надання можливості ознайомитися з вказаними документами та зробити їх копії.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Басова Н.В.