Рішення № 79964559, 13.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5141/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року

зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0261721315.

Ухвалою від 06.11.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 14.01.2019 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну оплату орендної плати з фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №2648-18 від 30.06.2015 на суму 50304 грн. та №13847-13 від 06.09.2016 на суму 109159,75 грн. Позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення №2648-18 від 30.06.2015 йому не надсилалось, а податкове повідомлення-рішення №13847-13 від 06.09.2016 надіслане йому з порушенням п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що оскільки податкові повідомлення-рішення №2648-18 від 30.06.2015 та №13847-13 від 06.09.2016 він не отримував, а плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім цього, позивач вважає, що в порушення п.п.86.2, 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення прийнято в той самий день, в який затверджено акт перевірки, надісланий позивачу разом з податковим повідомленням-рішенням, що, в свою чергу, позбавило його права надати заперечення до акта перевірки.

Відповідач 21.11.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб складено акт №011764/13-01-13-15/НОМЕР_1 від 20.07.2018. На підставі акта винесено податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0261721315, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з фізичних осіб, визначеного п.п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 698 та 264 календарних днів сплати, і за несплату грошового зобов’язання в сумі 159463,74 грн. зобов’язано сплати штраф у розмірі 20% у сумі 31892,75 грн. Відповідач також вказує на те, що позивач не заперечує свого обов’язку по сплаті орендної плати за землю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа в судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Позивач – ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 01011, м.Київ, провулок Євгена Гуцала, 3.

На підставі статті 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування ОСОБА_4 ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку фізичної особи ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, податкова адреса: 01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Б.Хмельницького, 49/26 з питань своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900).

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт №011764/13-01-13-15/НОМЕР_1 від 20.07.2018.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_3 п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №2648-18 від 30.06.2015 на суму 50304 грн. та №13847-13 від 06.09.2016 на суму 109159,75 грн.

На підставі акта перевірки №011764/13-01-13-15/НОМЕР_1 від 20.07.2018 відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0261721315, в результаті чого за затримку на 698/264 відповідно календарних днів сплати, за несплату фізичною особою грошового зобов’язання в сумі 159463,75 грн. його зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 31892,75 грн. за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з скаргою на податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0261721315.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.09.2018 №15056/Б/99-99-11-02-01-14 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 20.07.2018 №0261721315 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.

Відповідно до пп. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п.287.2 ст.287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно з 14.1.157 ст.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 вказаного Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V вказаного Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму вказаного Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими вказаним Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 вказаного Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

В ході судового розгляду, відповідач не надав доказів, які б підтверджували направлення позивачу податкових повідомлень-рішень №2648-18 від 30.06.2015 на суму 50304 грн. та №13847-13 від 06.09.2016 на суму 109159,75 грн., на підставі яких відповідач здійснив розрахунок штрафної санкції.

З аналізу розрахунку штрафної санкції вбачається, що кількість днів прострочення за податковим повідомленням- рішенням №2648-18 від 30.06.2015 становить 698, при цьому прострочення сплати обраховується з 30.08.2015, а за податковим повідомленням- рішенням №13847-13 від 06.09.2016 становить 264 днів, при цьому прострочення сплати обраховується з 06.11.2016, тобто після спливу 60 днів після прийняття податкового повідомлення – рішення. Таким чином, відповідач всупереч положенням п.287.5 ст.287 ПК України почав обраховувати кількість прострочення сплати грошового зобов’язання не з моменту вручення податкових повідомлень-рішень, а з моменту їх прийняття.

Відповідач подав до суду службовий лист начальника Стрийського управління ГУ ДФС у Львівській області від 08.02.2019 №162/54.13-06, відповідно до змісту якого у 2015-2016 роках в зв’язку із відсутністю фінансування на поштові витрати прийнято рішення про можливість вручення податкового повідомлення-рішення по платі за землю через органи місцевого самоврядування, тобто Славську селищну раду. Вказаний доказ, на думку відповідача, підтверджує факт направлення позивачу податкових повідомлень – рішень.

Суд, проаналізувавши положення ПК України, що регулюють порядок направлення податкових повідомлень – рішень, дійшов висновку, що таким не передбачено можливість вручення податкових повідомлень-рішень через органи місцевого самоврядування. Окрім цього, відповідач не надав жодних доказів направлення Славською селищною радою податкових повідомлень-рішень ОСОБА_3

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач не довів обставин щодо направлення позивачу податкових повідомлень- рішень належним чином.

Згідно з п.287.9 ст.287 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені вказаною статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої вказаним Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Таким чином, оскільки позивач не отримував податкові повідомлення-рішення на підставі яких відповідач здійснив розрахунок штрафної санкції під час винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що відповідач протиправно застосував до позивача відповідальність у вигляді штрафу, що передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення та акт перевірки в один день, що позбавило його права надати заперечення до акта перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

Згідно з п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 вказаного Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 вказаного Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 вказаного Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд встановив, що відповідач склав акт №011764/13-01-13-15/НОМЕР_1 від 20.07.2018 та податкове повідомлення-рішення від 20.07.2018 №0261721315 в один і той самий день, тобто з порушенням положень п.п.86.2, 86.7, 86,8 ст.86 ПК України, що позбавило позивача надати заперечення до акта перевірки.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0261721315 від 20.07.2018 є протиправним, а тому його необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 704,80 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 40209 від 26.10.2018.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0261721315 від 20.07.2018.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 01011, м.Київ, провулок Євгена Гуцала, 3 судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 18.02.2019.

Суддя А.Г. Гулик