Рішення № 79964558, 07.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Справа № 160/7750/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Захарчук – Борисенко Н.В. при секретарі судового засідання – Музиці Я.І. за участю: представника позивача – ОСОБА_1 представника відповідача – ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області “Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами” №ДН-1334/268/АВ/ТД-ФС/564 від 25.09.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН-1334/268/АВ від 05.09.2018 року, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН—1334/268/АВ/П від 05.09.2018 року та 25.09.2018 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1334/268/АВ/ТД-ФС/564, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 223380,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема, Кодексу законів про працю України, а тому, у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року було відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

09.11.2018 року від відповідача надійшов письмовий відзив проти позову, в якому відповідач проти позову заперечував в повному обсязі посилаючись на те, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені у акті від 05.09.2018 року №ДН-1334/268/АВ, дійсно мали місце, а отже при винесені припису та постанови про накладення штрафу суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова складена у відповідності до норм чинного законодавства.

При цьому дії позивача ФОП ОСОБА_3 щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо. Таким чином, працівника ОСОБА_4 офіційно працевлаштовано у ФОП ОСОБА_3 лише на момент проведення перевірки - 04.09.2018, працівника ОСОБА_5 працевлаштовано - 05.09.2018, що порушує вимоги ч.І, ч.3 ст.24 КЗпП України, відповідно до якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

15.11.2018 року від представника позивача надійшли письмові заперечення проти відзиву, в яких зазначено, що як в акті інспекційного відвідування №ДН-1334/268/АВ від 05.09.2018 року так і відзиві на позовну заяву від 09.11.2018 року Головне управління посилається на порушення ч.І ст.24 Кодексу законів про працю України ФОП ОСОБА_3 при здійснені трудових відношень з продавцями ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а саме в письмовій формі не було укладено трудові договори, проте, представник позивача зазначає, що працівників фактично було допущено до роботи з 29.08.2018 року та 01.09.2018 року відповідно. При цьому Головним управлінням не було взято до уваги, що в період проведення інспекційного відвідування 04.09.2018 року між ФОП ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_5 було укладено договір цивільно - правового характеру від 29.08.2018 року, про надання послуг по організації реклами та реалізації товарів.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Головного управління від 03.09.2018 року № 717-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.09.2018 № 88/4.3-н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні ОСОБА_7 в період з 04.09.2018 по 05.09.2018 проведено інспекційне відвідування позивача ФОП ОСОБА_3, за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Колгоспна, буд. 23, адреса здійснення діяльності: 53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Вокзальна, буд. 1 магазин «Продукти» та вул. Панаса Мирного, буд. 2 магазин «Продукти» зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування був складений ОСОБА_1 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН-1334/268/АВ від 05.09.2018.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення:

- в порушення ч.І ст.24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р, ФОП ОСОБА_3 трудові відношення з продавцями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в письмовій формі не було укладено, але працівників фактично було допущено до роботи з 29.08.2018 р. і 01.09.2018 р. відповідно;

- відсутність санітарної книжки продавця ОСОБА_6 продовольчих товарів є порушення ч.2 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. зі змінами та доповненнями;

- в порушення ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. зі змінами та доповненнями, працівниця ОСОБА_6 і ОСОБА_5 допущені до роботи без оформлення наказів та повідомлення ДФС України про прийняття на роботу;

- до інспектування не надано жодних документів щодо ознайомлення найманих працівників з технікою безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони, що свідчить про їх відсутність, що є порушенням до ст. 29 КЗпП;

- порушення вимог п.2.5 гл.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», а саме порушено норму законодавства в частині не ознайомлення працівників під розпис в особовій картці із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення або переведення;

- в порушення абз.5 п.7.1 гл.7 Інструкції №38 Книга обліку трудових книжок і вкладишів до них не ведеться.

На підставі акта № ДН-1334/268/АВ винесено припис про усунення виявлених порушень № ДН-1334/268/АВ/П від 05.09.2018 року, яким приписано:

- забезпечити виконання вимог ч.1 ст.21 і ч.1,2 і3 ст. 24 КЗпП України і постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»;

- забезпечити виконання вимог ст.29 КЗпП України від 10.12.1971 із змінами і доповненнями;

- забезпечити виконання вимог ч.2 ст.24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 зі змінами і доповненнями;

- забезпечити виконання вимог абзацу 5 п.7.1 глави 7 Інструкції №58 Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.

Згідно з приписом позивачу надано строк до 19.09.2018 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

25.09.2018 року на підставі акта інспекційного відвідування від 05.09.2018 року №ДН1334/268/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1334/268/АВ/ТД-ФС/564, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 223380,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 20.09.2007 року № 877-V заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

16.05.2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів тощо.

Підпунктом 5 абз.1 п. 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Згідно п.8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Відповідно до п.11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Згідно з п. 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктом 27 Порядку № 295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З аналізу даних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому однією із підстав інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення виплати заробітної плати не у повному обсязі, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти виплати заробітної плати не у повному обсязі, то вживаються заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Як видно з матеріалів справи, підставою прийняття наказу від 03.09.2018 року № 717-1 “Про призначення інспекційного відвідування” та винесення направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.09.2018 року № 86/4.3-11 стало надходження інформації, наданої листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2018 року №42159/10/04-36-13-20-07 вх.№5033 від 23.07.2018 Головного управління з питань праці за №ДН-1334 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.

На підставі наказу від 03.09.2018 року № 717-1 та направлення від 04.09.2018 року №86/4.3-11 інспекторами праці здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3

Як зазначалося вище, під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, відповідачем було встановлено низку порушень законодавства, що призвело до відповідних наслідків у вигляді штрафу.

Так, дослідивши правомірність та обґрунтованість виявлених відповідачем під час проведення інспекційного відвідування порушень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході інспекційного відвідування, розпочатого 04.09.2018 року об 14 год. 00 хв. було встановлено, що в магазині «Продукти» (вул. Панаса Мирного буд.2) на робочому місці знаходилась продавець ОСОБА_5, яка надала санітарну книжку та в усній формі доповіла, що працює у магазині з 29.08.2018 року, та знаходиться на стажуванні у ФОП ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що 29.08.2018 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено і підписано Договір цивільно-правового характеру про надання послуг по організації реклами та реалізації товару, термін дії договору 15 діб.

04.09.2018 року між позивачем та ОСОБА_5 було складено акт приймання-передачі виконаної роботи (наданих послуг) і виплачена їй винагорода, що підтверджується відомістю на виплату грошей за 04.09.2018 року. 04.09.2018 року між позивачем та ОСОБА_5 було прийняту згоду на оформлення ОСОБА_5 по трудовому договору продавцем, про що було складено наказ про прийняття на роботу №2 від 04.09.2018 року та подано до органів ДФС України повідомлення про прийняття на роботу.

Суд зазначає, що відповідно до повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5 прийнята на роботу до ФОП ОСОБА_3 04.09.2018 року на підставі наказу про прийняття на роботу від 04.09.2018 року із зазначенням дати виходу на роботу 05.09.2018 року.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5, яка була попереджена про кримінальну відповідальність, пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_3 з 05.09.2018 року, та помилково зазначила працівникам інспекції при перевірці дату виходу на роботу 29.08.2018 року замість вірної дати 05.09.2018 року, оскільки в цей час лише проходила у позивача стажування та ознайомлювалась з обсягом роботи.

Стосовно трудових відносин з громадянкою ОСОБА_6 представник позивача зазначив, що громадянка ОСОБА_6 прийнята на роботу з 04.09.2018 року відповідно до наказу про прийняття на роботу №1 від 03.09.2018 року. Повідомлення про прийняття працівника на роботу до Покровського відділення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано позивачем 03.09.2018 року, а тому станом на час інспекційного відвідування (04.09.2018 року) гр. ОСОБА_6 мала право виконувати обов'язки продавця продовольчими товарами.

Стосовно висновків інспектора відповідача зроблених зі слів громадянки ОСОБА_6 стосовно її роботи з 01.09.2018 року без укладення трудового договору, судом встановлено, що з 01.09.2018 року до 03.09.2018 року громадянка ОСОБА_6 не могла виконувати роботу продавця продовольчих товарів оскільки, 01.09.2018 року з нею була проведена лише співбесіда стосовно працевлаштування продавцем та розмірів оплати праці, без допуску до торгівельної мережі.

02.09.2018 року ОСОБА_6 ознайомлювалась із майбутнім робочим місцем та колективом і також не приступала до обов'язків продавця. 03.09.2018 року ОСОБА_6 було подано заяву з проханням про прийняття на роботу продавцем продовольчих товарів і складено відповідний наказ №1 від 03.09.2018 року щодо прийняття ОСОБА_6 з 04.09.2018 року на роботу по трудовому договору продавцем продовольчих товарів.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, яка була попереджена про кримінальну відповідальність, підтвердила вказані відомості та зазначила, що працювала у ФОП ОСОБА_3 лише після того, як була ознайомлена із наказом №1 від 03.09.2018 року про прийняття на роботу ОСОБА_6

Суд зазначає, що в матеріалах справи також міститься повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_3 03.09.2018 року на підставі наказу про прийняття на роботу від 03.09.2018 року із зазначеною датою роботи 04.09.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновків, що показаннями свідків в судовому засіданні спростовано зазначені в акті порушення допущені позивачем в частині трудових відносин з продавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про не укладання в письмовій формі та допущення вказаних осіб до роботи без оформлення наказів та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що застосування фінансових санкцій за вищевказані види порушень не відповідає вимогам законодавства, а отже постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН1334/268/АВ/ТД-ФС/564 від 25.09.2018 року, прийнята на підставі акту від 05.09.2018 року №ДН1334/268/АВ та у відповідності до п. 8. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України в частині накладення штрафу у розмірі 223380, 00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені обставини справи, на думку суду, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, як наслідок, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не доведено правомірність та обґрунтованість постанови № ДН1334/268/АВ/ТД-ФС/564 від 25.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 223380, 00 грн. з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2233,81 грн. підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул.Колгоспна, б.23, м.Покров (Орджонікідзе), Дніпропетровська область, 53300) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (вул. Козакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області “Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами” №ДН-1334/268/АВ/ТД-ФС/564 від 25.09.2018 року.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2233, 81 грн. відповідно до квитанції №0.0.1153081955.1 від 08.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_8