Рішення № 79964282, 19.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3868/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області (далі - відповідач), з такими вимогами:

1) визнати протиправними дії відповідача, що виявилися:

- у відмові надати позивачу відповіді на запити від 12 червня 2018 року, 12 жовтня 2018 року, що запитувалися (позовна вимога № 1);

- обмеженні права ОСОБА_1 як громадянки України на участь у місцевому самоврядуванні (позовна вимога № 2).

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилася:

- у відсутності проведення відповідачем загальних зборів, громадських слухань на території с. Білогорівка (позовна вимога № 3);

- у відсутності інформування відповідачем населення с. Білогорівка про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення (позовна вимога № 4);

- у відсутності звітування відповідача перед територіальною громадою с. Білогорівка (позовна вимога № 5);

- у відсутності належного інформування відповідачем населення щодо дати, місця та часу проведення сесій ОСОБА_2 селищної ради (позовна вимога № 6);

- у відсутності розпорядження відповідача про зміну графіку роботи ОСОБА_2 МБК, надання приміщення ОСОБА_2 МБК для проведення зборів членів територіальної громади с. Білогорівка у другу неділю кожного місяця о 17-00 (позовна вимога № 7).

3) зобов’язати відповідача вчинити наступні дії:

- надати протягом п’яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду відповіді на запити, що запитувалися (позовна вимога № 8);

- забезпечити право громадян - членів територіальної громади с. Білогорівка - на участь у роботі сесій ОСОБА_2 селищної ради, постійних комісій, виконкому (позовна вимога № 9);

- провести загальні збори та громадські слухання на території с. Білогорівка (позовна вимога № 10);

- проінформувати населення с. Білогорівка про виконання програм соціально- економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення (позовна вимога № 11);

- звітувати перед територіальною громадою с. Білогорівка (позовна вимога № 12);

- зобов’язати ОСОБА_2 селищну раду створити власний сайт, забезпечити належне інформування відповідачем жителів с. Білогорівка щодо дати, місця та часу проведення сесій ОСОБА_2 селищної ради шляхом розміщення оголошень про проведення сесій на цьому сайті (позовна вимога № 13);

- видати розпорядження про зміну графіку роботи ОСОБА_2 МБК, надання приміщення ОСОБА_2 МБК для проведення зборів членів територіальної громади с. Білогорівка у другу неділю кожного місяця о 17-00 (позовна вимога № 14).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1, залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п’яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу; належним чином засвідчені копії письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для приєднання до матеріалів справи та вручення відповідачу; документ про сплату судового збору в розмірі 9162,40 грн (а.с. 28-29).

14 грудня 2018 року до суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява (а.с. 33-35), з такими уточненими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області, що виявилася у невиконанні частини другої статті 19 Конституції України;

- зобов’язати відповідача виконувати частину другу статті 19 Конституції України в межах зазначеного переліку порушених законодавчих норм.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено про порушення відповідачем норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», що призвело, на думку позивача, до порушення її прав, а саме: брати участь в сесіях ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області, місцевих виборах, громадських слуханнях, відкритих зборах територіальної громади с. Білогорівка зі звітом про витрати бюджетних коштів. Позивач також зазначила, що в порушення статті 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не отримала відповідей на свої запити від 12 жовтня 2018 року.

19.12.2018 ухвалою суду після усунення недоліків відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с 1-3).

Позовні вимоги обґрунтовані неодноразовим намаганням відвідати сесії та приміщення ОСОБА_2 селищної ради з метою з’ясування, отримання інформації щодо роботи органу місцевого самоврядування та прийнятих ним рішень, дати та часу проведення наступної сесії, але відповідач обмежує доступ до інформації, розміщує її лише на інформаційному стенді виключно у приміщенні селищної ради. Будь-які інші джерела публічної інформації цього розпорядника інформації відсутні. Стверджувала, що таким чином, обмежується доступ до публічної інформації графіком роботи установи та наявністю працівників селищної ради на робочих місцях у робочий час. 12 жовтня 2018 року (10 та 11 жовтня 2018 року у зв’язку з відсутністю на робочому місці працівників ОСОБА_2 селищної рад звернулась із заявами на ім’я керівника - ОСОБА_3, секретаря Білогорівської селищної ради та осіб, що видають себе за депутатів по вул. Південній (місце її фактичного проживання) та по вул. Центральній (Кірова) (місце її реєстрації), прізвища цих осіб позивачу не відомі, оскільки будь-яка інформація про ПІБ «депутатів», місце, час та дні, коли вони ведуть прийом громадян, відсутня. Запити були зареєстровані секретарем Білогорівської селищної ради ОСОБА_4 та діловодом ОСОБА_5 13 жовтня 2018 року отримала у поштовому конверті без зворотної адреси свої запити без відповідей, що порушує ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». До сьогоднішнього дня відповіді відсутні.

11.01.2019 адвокатом відповідача наданий відзив (а.с. 56-58), у якому просив відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Стверджував, що фактичні обставин та надані докази, свідчать про неодноразове звернення позивача із запитами стосовно організаційних питань, зокрема графіку роботи будинку культури, звіту про діяльність тощо. Аналогічна інформація зафіксована на відеозапису зробленого під час особистого прийому селищного голови, де було висловлене певне занепокоєння жителя громади.

З приводу порушень вимог відповідачем статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням предмету та обраного способу захисту в частині ненадання відповіді на запит зазначив, що сама по собі бездіяльність не порушує прав Позивача та не тягне негативних наслідків для останнього.

Як підтвердження правової позиції послався на рішення Верховний Суд України від 24 листопада 2015 року по справі № П /800/259/15 (21-3538а15), від 26 березня 2013 року у справі № 21-438а12, від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, вимоги ст. 5 КАС України та 55 Конституції України.

Стверджував, що мотивом подання даного позову, є не згода з існуванням сільської ради як органу місцевого самоврядування, її складу, який на думку позивача є нелегітимним, оскільки обраний на чергових виборах 31.10.2010, у зв’язку із чим дозволяє некоректні висловлювання на кшталт: «Особі, що видає себе за «голову» ОСОБА_2 селищної ради ОСОБА_3І.», «Особам, які видають себе за депутатів ОСОБА_2 селищної ради».

Існування селищної ради в форматі обраному на виборах 31.10.2010 мотивував постановою Центральної виборчої комісії України від 29.08.2017 № 208, згідно із якою неможливе проведення чергових виборів 25.10.2015 в окремих територіальних громадах Луганської області, зокрема ОСОБА_2 селищного голови та депутатів ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області у зв’язку з подіями, які відбувалися під час проведення антитерористичної операції. Вважав, що зазначене не порушує прав позивача.

18.01.2019 позивач надала відповідь на відзив відповідача (а.с. 135-138), у якому без конкретизації посилається на обмеження права на мирні зібрання, обмежені доступу до інформації в наслідок відсутності публічної інформації в засобах масової інформації, порушені порядку організації та проведення «референдуму» в с. Білогорівка, порушені використання бюджетних коштів в сумі 14 млн гривень екологічних коштів, порушення права народу на здійснення влади безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, при цьому не зазначає конкретні позовні вимоги з цих підстав (а.с. 135).

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, оцінивши надані сторонами докази, відповідно до вимог ст. 90 КАС України судом встановлено таке.

З урахуванням вимог статей 2, 5, 9, 12, 77, 177 КАС України судом вчинялись дії направлені на справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення спору.

Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - Закон № 280).

Згідно із інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 селищна рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою – орган місцевого самоврядування та в розумінні вимог статей 2, 5 Закону № 280 входить в систему органів місцевого самоврядування з відповідними функціями (а.с. 148-149).

10.06.2018 ОСОБА_1 звернулась із заявою до голови ОСОБА_2 селищної ради із заявою, в якій просила видати протокол поіменного голосування депутатів про їх присутність на сесії, копію рішення, протокол засідання сесії. Зазначена заява отримана в той же день (а.с. 36).

29.09.2018, 30.09.2018, 03.10.2018, 03.10.2018, 10.10.2018, 10.10.2018 11.10.2018 позивач зверталась із заявами про надання інформації про проведення сесій, графіки звітів, рішення сесій, графіки засідання виконкому, бюджетні витрати, проведення заходів із впровадження здорового способу життя, територіального устрою селищної ради, результатів голосування, відсутності працівників селищної ради на робочих місцях (а.с. 39-47), далі заяви від 29.09.2018 – 11.10.2018. Дата заяв визначення по датам підписання, які не співпадають з датами реєстрації у відповідача

На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України відповідач не надав доказів розгляду зазначених заяв, надані відповіді або прийнятті рішення про відмову.

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно бути обґрунтованим.

Приймаючи до уваги вимоги статей 77, 242 КАС України суд приходить до висновку, що відповідачем не розглянуті заяви від 29-09.2018 – 12.10.2018.

В контексті вимог статті Закону № 280 територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Приймаючи до уваги адресу реєстрації та місце проживання позивача є членом відповідної територіальної громади.

Згідно із статтею 3 Закону № 280 громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес (далі – Закон № 2939).

Статтею 3 Закону № 2939 визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації серед яких зокрема обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, позивач має право звертатись із заявами про отримання інформації щодо діяльності органу місцевого самоврядування, відповідач зобов’язаний розглядати відповідні заяви та приймати рішення щодо надання інформації або відмови у випадках передбачених Законом.

Відповідно до вимог статей 10, 12 Закону № 280 представницьким органом місцевого самоврядування та головною посадовою особою територіальної громади відповідно селища є селищний голова.

Відповідно до вимог пункту 2 частини п’ятої статті 19 Закону № 2939 запит повинен містити загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

У заяві від 12.10.2018 (а.с. 36) в контексті вимог статей 10, 12 Закону № 280, ст. 19 Закону № 2939, позивачем дотримано вимогу оформлення звернення до відповідного розпорядника інформації.

Заява від 12.06.2018 не містить опису інформації, за якими можлива ідентифікація протоколу поіменного голосування, рішення, протоколу засідання, та відсутні дані чи була відома ця інформація Позивачу.

Заяви від 29.09.2018 – 11.10.2018 поєднані загальною метою - отримання інформації про діяльність селищної ради та адресовані особі, яка видає себе за «голову ОСОБА_2 селищної ради» або видає себе за секретаря зазначеної ради.

Заяви від 29.09.2018 – 11.10.2018 не відповідають вимогам частини першої статті 19 Закону № 2939, оскільки визначення розпорядника інформації у заявах як особа яка видає себе за «голову ОСОБА_2 селищної ради» або видає себе за «секретаря» зазначеної ради не відповідає ані вимогам закону, ані моральним засадам. Більш детальна оцінка зазначеного некоректного звернення не відноситься до предмету спору.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у тому числі у разі не дотримання вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

На виконання вимог частин четвертої, п’ятої статті 22 Закону № 2939 відмова повинна бути оформлена письмово із зазначенням дати відмови, мотивованої підстави відмови, порядку оскарження відмови, підпису.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону № 2939 відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний був розглянути заяви від 29.09.2018 -12.10.2018, прийняти рішення з урахуванням встановлених обставин та надати письмову відповідь позивачу. Питання щодо надання або відмови у надані інформації відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

Статтею 20 Закону № 2939 встановлений строк розгляду запиту на інформацію, з урахуванням якого, не отримавши відповідей на заяви Позивач дотримався передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Судом переглянутий відеозапис, наданий Позивачем на DVD диску, визнаному речовим доказом (а.с. 140).

На першому відео-запису об’ємом 171 153 Кb під назвою «Белогоровка.12.06.18 Сессия Цирк», наявне зображення зал зі сценою, в якому проводиться сесія.

На другому відео-запису об’ємом 75 436 Кb під назвою «Совок.ТГ Белогоровка Часть 2» наявне зображення невідомого приміщення, розмова невідомих осіб на підвищених тонах.

Відео та аудіо запис на DVD диску не можливо ототожнити з предметом спору та не приймається судом як доказ на підтвердження або спростування обставин у справі.

Згідно із статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог статті 9 КАС України, зазначення в уточненій позовній заяві фактично однієї позовної вимог – визнання протиправною бездіяльності та пов’язаної вимоги – зобов’язання вчинити певні дії із посиланням на необхідність дотримання загальної норми прямої дії – частини другої статті 19 Конституції України, суд враховуючи наявність спеціальних норм, які регламентують спірні правовідносини, приходить до висновку, що належним способом захисту буде визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно із статтею 2 Закону № 2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність негативних наслідків від ненадання інформації та відповідно відсутність порушеного права, оскільки Закон № 2939 пов’язує порушення права із невиконанням суб’єктом владних повноважень обов’язку з надання інформації та правом Запитувача на отримувати інформацію у зв’язку із не наданням відповіді.

Приймаючи до уваги не коректність обраного Позивачем способу захисту, та встановлені обставини, справа розглянута з урахуванням вимог статей 257-258 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 23.11.2018 № НОМЕР_1 (а.с. 4).

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 93301, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Південна, буд. 2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області (місце знаходження: 93310, Луганська область, Попаснянський район, смт. Білогорівка, вул. Кірова, буд. 1, код ЄДРПОУ 0433796) про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області щодо не прийняття рішення з розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.09.2018 -12.10.2018.

Зобов'язати ОСОБА_2 селищну раду Попаснянського району Луганської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 29.09.2018 -12.10.2018 з урахуванням обставин встановлених у судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 селищної ради Попаснянського району Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_6