Рішення № 79964234, 19.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/198/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 СПОРУ

1. 14 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року;

- зобов’язати відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є пенсіонером та здобула право на отримання пенсії, що підтверджується пенсійним посвідченням № 171939 від 24.12.1992. В період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року відповідач не виплачував позивачці пенсійні виплати. На даний час виплату пенсії поновлено з жовтня 2018 року, проте відповідач не виплатив наявну заборгованість з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року. Позивачка вважає зазначену бездіяльність УПФУ в м. Сєвєродонецьку протиправною, оскільки будь-які зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо обмеження прав осіб на отримання сум пенсій за минулий період на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 не вносилися.

3. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 26-27). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 05.07.2018 позивачка звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про взяття на облік. За заявою позивача про взяття на облік, відповідач, запросив пенсійну справу на ОСОБА_1, з попереднього місця перебування – Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Разом з пенсійною справою на адресу відповідача надійшов атестат № 3418 на ОСОБА_1, в якому було відображено останню виплату пенсії позивачу - 29.02.2016. Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.07.2018 року № 100, за наслідками розгляду подання про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, вирішено соціальні виплати позивачу призначити. Управлінням було нараховано на додаткову відомість пенсійні виплати за липень - вересень 2018 року (з моменту подання позивачем заяви про взяття на облік) у розмірі 5320,29 грн, які будуть виплачені при наявному фінансуванні Пенсійним фондом. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю

4. Ухвалою суду від 18 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-2).

5. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивачка та представник відповідача просили розгляд справи проводити без своєї участі (а. с. 10, 39).

6. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Позивачка – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Мікрорайон 2АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕМ № 378569 (а. с. 12-13), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 14).

8. Позивачка є пенсіонером за віком, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення № 171939 від 24.12.1992 (а. с. 16).

9. Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.07.2018 № 919-70906 місцем проживанням позивачки є: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделеева, буд. 48 А, кв. 20 (а. с. 15).

10. 05 липня 2018 року позивачка звернулась до відповідача із заявою взяття на облік її пенсійної справи (а. с. 30).

11. 13 серпня 2018 на адресу відповідача з Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла пенсійна справа позивачки разом з атестатом № 3418 (а. с. 28, 29).

12. З інформації, зазначеній в атестаті Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 3418 вбачається, що останню датою виплати пенсії позивачці за попереднім місцем перебування на обліку була 29.02.2016 (а. с. 29).

13. Відповідно до інформації, зазначеної в розпорядженні УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 16.08.2018 № 81131, позивачку взято на облік (а. с. 30 зв. бік).

14. З інформації, зазначеній у витязі з Протоколу № 91 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.07.2018 вбачається, що позивачу відновлені соціальні виплати (а. с. 31).

15. Інформацією, яка міститься в довідці УПФУ в м. Сєвєродонецьку № 84 від 24.01.2019 підтверджується наявна заборгованість відповідача з виплати пенсії позивачу за період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року в сумі 47266,73 грн (а. с. 34).

16. Спірним питанням цієї справи є правомірність невиплати відповідачем заборгованості по пенсії з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).

18. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

19. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

20. Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

21. У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

22. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

23. У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: “ОСОБА_2 соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”

25. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

26. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

28. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

29. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

30. Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”. Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

32. Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття “Закон України”, на відміну від поняття “законодавство України”, не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

33. ОСОБА_2 встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

34. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або “інші права”, як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

35. Відповідно до висновків Конституційного ОСОБА_2 України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

36. Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

37. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу у період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

38. Посилання відповідача на те, що позивачка у період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року не перебувала на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку, тому бездіяльність відповідача не може бути визнана протиправною щодо невиплати пенсії позивачці за цей період, є безпідставними, оскільки дійсно виплату пенсії позивачці з березня 2016 року припинено Бахмутським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, проте станом на дату поновлення пенсійних виплат позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку, саме останнім нараховано, проте протиправно не виплачено заборгованість з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року.

39. Щодо питання дотримання позивачкою строку звернення до суду з позовом, суд зазначає таке. ОСОБА_2 встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим. Оскільки порушення, допущене відповідачем, є триваючим, суд вважає, що позивачем у даному випадку строк звернення до суду не пропущений, а позивач має право на звернення до суду протягом усього часу, протягом якого триває бездіяльність.

40. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

41. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

42. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

43. При зверненні до суду з позовом позивачкою сплачено судовий збір в загальному розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 04.01.2019 № 12 (а. с. 3).

44. Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року ОСОБА_1.

3. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Луганська область, м. Красний Луч, Мікрорайон 2АДРЕСА_1; місце проживання: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделеева, буд. 48 А, кв. 20) заборгованість з виплати пенсії з 01 березня 2016 року по 30 вересня 2018 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: Луганська область, м. Красний Луч, Мікрорайон 2АДРЕСА_1; місце проживання: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Менделеева, буд. 48 А, кв. 20) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21792459) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

5. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3