Рішення № 79963802, 27.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 грудня 2018 р. Справа № 0240/3638/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №20/1002-09-1257 від 03.08.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно, оскільки жодних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Добудова та будівництво нових виробничих та господарських будівель по вул. Незалежності, 61-А у м. Калинівка Вінницької області» позивач не вчиняв. Так, згідно постанови №20/1002-09-1257 від 03.08.2018 року відповідач вказав на недопущення позивачем посадових осіб посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва для проведення планової перевірки, про що було складено відповідний акт від 20.07.2018. ФОП ОСОБА_3 зазначив, що наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки жодних дій щодо обмеження доступу посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва для проведення планової перевірки, позивач не вчиняв. Окрім цього, позивач звернув увагу суду на те, що на час проведення перевірки він перебував за кордоном та не був повідомлений про дату та час такої перевірки, не вчиняв протиправних дій по недопущенню до проведення перевірки посадових осіб, що виключає наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, та вказує на безпідставність та протиправність оскаржуваної постанови.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.11.2018 року, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що позивачем не було надано допуску до об'єкту будівництва та не надано проектно-правової документації, відповідно інспектором складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. 20.07.2018 року було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за правопорушення передбачене п.2. ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». За результатами розгляду справи було винесено постанову №20/1002-09-1257, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6. ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230 грн. Відповідач вважає правомірною прийняту постанову. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявленого позову заперечувала, з підстав викладених у відзиві та просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Держархбудінспекції від 29.11.2017 року № 1788 (зі змінами внесеними наказом від 29.12.2017 № 1943) затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік.

23.06.2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області направлено на адресу позивача повідомлення про проведення планового заходу № 1002-09-960 від 23.06.2018 із зазначенням строку проведення перевірки та необхідністю забезпечити під час здійснення перевірки присутність керівника або уповноваженої особи суб'єкт містобудування.

Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.07.2018 № Я/П-03.07/1 строк здійснення планової перевірки дотримання суб'єктом містобудування ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва «Добудова та будівництво нових виробничих і господарських будівель по вул. Незалежності, 61-А у м. Калинівка Вінницької області» з 09 липня до 21 липня 2018 року.

20.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_4 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, у якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва «Добудова та будівництво нових виробничих і господарських будівель по вул. Незалежності, 61-А у м. Калинівка Вінницької області» для проведення планової перевірки.

20.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_4 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме ФОП ОСОБА_3 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва «Добудова та будівництво нових виробничих і господарських будівель по вул. Незалежності, 61-А у м. Калинівка Вінницької області», чим порушив положення п.1 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та п.п.1 п.11, п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

20.07.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено припис №С-20.07/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у якому вимагав допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва «Добудова та будівництво нових виробничих і господарських будівель по вул. Незалежності, 61-А у м. Калинівка Вінницької області» в термін до 03.08.2018 року.

03.08.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову №20/1002-09-1257 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00 грн.

Вважаючи таку вимогу протиправною позивач оскаржив її до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Частиною 1 ст. 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Частиною 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки. Частиною 9 цієї ж статті передбачено право суб'єкта господарювання звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Слід зазначити, що відповідно до п. п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством та надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/ або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №553).

Всупереч зазначеним нормам, позивача не було повідомлено про проведення планової перевірки, чим було обмежено його права передбачені п.13 Порядку №553.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, при проведенні планової перевірки було складено Акт про недопущення посадових осіб від 20.07.2018 року, протокол від 27.07.2018 року, припис № С- 20.07/2 від 20.07.2018 року.

Проте, як встановлено судом у судовому засіданні жоден з вказаних документів не був наданий відповідачем позивачу, що прямо вказує на порушення норм законодавства.

Як вбачається з копій акту, припису і протоколу, під час їх складання позивач був відсутній, вказані документи не містять підпису, пояснень і зауважень позивача, відміток про отримання їх других примірників, про відмову від їх отримання.

Вказане підтверджує факт відсутності позивача при перевірці.

При цьому, слід звернути увагу, що позивача було притягнуто до відповідальності саме за недопущення посадових осіб. В той час, як саме «недопущення» передбачає фізичну присутність особи, яка не «допускає».

Згідно з п. 12 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Із вказаної норми вбачається, що, враховуючи відсутність позивача під час перевірки, посадовими особами мав бути складений Акт про відсутність суб'єкта містобудування, а не Акт про недопущення посадових осіб.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм закону щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Із вказаної норми вбачається, що для притягнення особи для відповідальності має бути вчинено відповідне правопорушення.

Як видно із зазначеного вище, позивач у зв'язку із відсутністю в країні та необізнаністю про проведення перевірки, не вчиняв протиправних дій по недопущенню до проведення перевірки посадових осіб, що виключає наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, та вказує на безпідставність та протиправність оскаржуваної постанови.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначена у Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244.

Згідно приписам п. 9, 10, 13 Порядку № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю складається протокол у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування; протокол підписується суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, або у разі його від мови від підписання ставиться відповідна відмітка посадовою особою, що складає протокол; також в протоколі зазначаються пояснення і зауваження суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності.

Протокол від 20.07.2018 року позивачу наданий не був, він не містить підпису позивача або відмітки про відмову від підписання, пояснень та зауважень позивача.

Пункт 17 Порядку №244 говорить про те, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Позивача не було повідомлено про час і місце розгляду справи, чим було порушено його право на захист своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує серед іншого чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду не з'ясував вищезазначені обставини справи.

Пунктом 21 Порядку №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч вказаному, відповідачем не було повно досліджено обставини справи, не була досліджена обставина відсутності позивача в країні, та, відповідно, фактична відсутність вини позивача та факту наявності правопорушення з його боку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження своєї правової позиції, а відтак, суд дійшов висновку, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, приймаючи оскаржувану постанову, діяло не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.

З огляду на зазначене постанова № 20/1002-09-1257 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності являється безпідставною, протиправною та такою, що прийнята із порушенням порядку встановленого діючим законодавством, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області слід стягнути судовий збір на корить ФОП ОСОБА_3 в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №20/1002-09-1257 від 03.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул. Р. Скалецького, 31, м. Вінниця, 21018, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1762 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис ОСОБА_5

Копія вірна Суддя:

Секретар: