Ухвала суду № 79962531, 15.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1770/19

Провадження № 1-кс/201/1177/2019

УХВАЛА

15 лютого 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Єрьоменка Д.О.

слідчого – Король М.О.

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12019040650000148 від 21.01.2019 року клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_5 Вірменія, не одруженого, зі слів підозрюваного має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 , у невстановленому слідством місці та час, вступили у попередню злочинну змову на вчинення умисного злочину, а саме таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб

Після чого, співучасники злочину, 21.01.2019 приблизно о 05 годині 15 хвилин прибули до будинку № 46 по проспекту Героїв у м. Дніпро, де біля під’їзду № 10 зазначеного будинку, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи біля автомобілю НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_8, сподіваючись на те, що у вказаному автомобілі мається під капотом автомобільний акумулятор, який ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ОСОБА_7, визначили як об’єкт злочинного посягання, діючи спільно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до вищевказаного автомобілю «Газель».

ОСОБА_8, реалізовуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що своїми спільними діями вони вчиняють умисний злочин, ОСОБА_7, згідно відведеної ролі, підліз під автомобіль зі сторони капоту та смикнув за трос капоту, в цей момент ОСОБА_6, відчинив капот автомобілю та дістав автомобільний акумулятор Kainar 12V 75 Ah вартістю 1470 гривень 00 копійок та передав його ОСОБА_2

ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ОСОБА_7, перебуваючи у вказаний час та місці, побачили автомобіль НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_9, сподіваючись на те, що у вказаному автомобілі мається під капотом автомобільний акумулятор, який ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ОСОБА_7, визначили як об’єкт злочинного посягання, діючи спільно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до вищевказаного автомобілю ВАЗ 2101.

ОСОБА_8, реалізовуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що своїми спільними діями вони вчиняють умисний злочин, ОСОБА_7, згідно відведеної ролі, підліз під автомобіль зі сторони капоту та смикнув за трос капоту, в цей момент ОСОБА_6, відчинив капот автомобілю та дістав автомобільний акумулятор Premium 12V 60 Ah вартістю 1130 гривень 00 копійок та передав його ОСОБА_2

ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ОСОБА_7, перебуваючи у вказаний час та місці, побачили автомобіль НОМЕР_3, який належить потерпілому ОСОБА_10, сподіваючись на те, що у вказаному автомобілі мається під капотом автомобільний акумулятор, який ОСОБА_6, із ОСОБА_2, ОСОБА_7, визначили як об’єкт злочинного посягання, діючи спільно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до вищевказаного автомобілю «Daewoo Lanos».

ОСОБА_8, реалізовуючи свій спільний єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи, що своїми спільними діями вони вчиняють умисний злочин, ОСОБА_7, згідно відведеної ролі, підліз під автомобіль зі сторони капоту та смикнув за трос капоту, в цей момент ОСОБА_6, відчинив капот автомобілю та дістав автомобільний акумулятор Fiamm 12V 60 Ah вартістю 2300 гривень 00 копійок.

Заволодівши майном потерпілих, ОСОБА_2, із ОСОБА_6, ОСОБА_7, з викраденим майном зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, яким в подальшому спільно розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8, матеріальний збиток на загальну суму 1470 гривень 00 копійок, потерпілому ОСОБА_9, матеріальний збиток на загальну суму 1130 гривень 00 копійок, потерпілому ОСОБА_10, матеріальний збиток на загальну суму 2300 гривень 00 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

14.02.2019 року о 10.00 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_8, ніде незареєстрованому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 21.01.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п’яти років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше хоча й судимий, однак підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою є 14 квітня 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 19 210 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк