Рішення № 79961927, 19.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/122/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 01.08.2018 №301 протиправними та зобов’язання здійснити такий перерахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала суддею Турійського районного суду і після виходу у відставку з 09.06.2017 перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання, нараховане відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

22.07.2018 набрав чинності Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” від 15.05.2018 №2415-VІІІ (далі - Закон №2415-VІІІ), яким були внесені зміни до Законів України в частині застосування як розрахункових величин для визначення посадових окладів та інших доплат працівників у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

12.12.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання.

Проте, відповідач листом від 22.12.2018 за №307/В-01 повідомив позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018, тобто з 01 числа місяця наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працював за відповідною посадою. У задоволенні решти заяви відмовив з посиланням на ч.1 ст.58 Конституції України, згідно якої нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Позивач вважає відмову відповідача в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 протиправною та такою, що порушує її конституційні права, свободи та інтереси, оскільки Законом №2415-VІІІ змінено розмір посадового окладу судді місцевого суду саме з 01.01.2018, а не з 22.07.2018, у зв’язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву від 07.02.2019 №1602/06-21 відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з тих мотивів, що правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 01.08.2018 №301 з 01.02.2018 по 31.07.2018 відсутні, оскільки Закон №2415-VІІІ набрав чинності 22.07.2018 та не має зворотної дії в часі.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, з червня 2017 року перебуває на обліку в Ковельскому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

01.08.2018 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Волинській області видано позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №301, з якої вбачається, що відповідно до Закону №2415-VІІІ станом на 01.01.2018 суддівська винагорода судді Турійського районного суду складає 24 668, 00 грн., у тому числі: посадовий оклад становить 17 620 грн., доплата за вислугу років – 7 048, 00 грн. (а.с.10)

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2018 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018.(а.с.11)

Листом від 22.12.2018 №307/4ВГ-01 Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проведено з 01.08.2018, тобто з 01 числа місяця наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працював за відповідною посадою. Підстави для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року відсутні, оскільки згідно ч.1 ст.58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.(а.с.12)

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач змушена звернутися до суду з позовною заявою у якій просить суд визнати дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 01.08.2018 №301 протиправними та зобов'язання здійснити такий перерахунок.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 138 Закону №2453-VІ (у його первісній редакції) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу” або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни до Закону №2453-VІ, відповідно до яких частина третя статті 138 Закону №2453-VІ була викладена у такій редакції: “Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді”.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину третю статті 138 Закону №2453-VI (у редакції Закону №3668-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 142 чинного Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” від 12.02.2015 №192-VІІІ) передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень.

22.07.2018 набрав чинності Закон №2415-VІІІ, відповідно до якого в абзаці другому пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VІІІ слово та цифри “1 600 гривень” замінено словами та цифрами “прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року”.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 №2246-VIII з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Пунктами 1-4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок №3-1) передбачено, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, вищенаведені положення Порядку №3-1 чітко регулюють порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та передбачають, що такий перерахунок повинен проводитись з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, на підставі поданої заяви про перерахунок та відповідної довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018, відповідно до Закону №2415-VІІІ станом на 01.01.2018 суддівська винагорода судді Турійського районного суду складає 24 668, 00 грн., у тому числі: посадовий оклад становить 17 620 грн., доплата за вислугу років – 7 048, 00 грн. (а.с.10)

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 01.01.2018 у зв’язку із прийняттям Закону №2415-VІІІ змінився посадовий оклад судді місцевого суду, тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

При визначенні дати, з якої здійснюється перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, на думку суду, необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, та враховуючи, що зміна розміру складових суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому саме з 01.02.2018 раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в тому числі позивачу, має проводитися з 01.08.2018 (тобто, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому набрав чинності Закон №2415-VІІІ), оскільки частиною четвертою статті 142 чинного Закону №1402-VIII встановлено, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання ставиться у залежність від зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а відтак, оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01.01.2018, тому з 01.02.2018 (тобто, з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою) позивачу повинен був здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, суд враховує, що Закон №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, викладено у такій редакції, яка дозволяє застосовувати як розрахункову величину мінімальної заробітної плати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Разом з тим, при вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Крім того, Конституційний Суд України у свої рішеннях покликається на норми Європейської хартії про закон “Про статус суддів” від 10.07.1998, відповідно до яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1), статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4), а також на рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи від 13.10.1994 №(94)12, від 17.11.2010 №(2010)12, згідно з якими кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити повністю шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.02.2018 по 31.07.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018 та зобов’язання відповідача здійснити такий перерахунок.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768, 40 грн., сплачений згідно квитанції від 21.01.2019. (а.с.2)

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018.

Зобов’язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №301 від 01.08.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: 43000, м. Луцьк, вул. Івана Франка, 61/92.

Відповідач: Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 37788984, адреса: 45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 101.

Суддя Ю.Ю. Сорока