Рішення № 79959320, 15.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р. Справа № 911/2610/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2»

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»

та до другого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком»

про стягнення 2 677 598, 48 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 (дов. № 26-12/18/7 від 26.12.2018);

від першого відповідача: не з’явилися;

від другого відповідача: не з’явилися.

Обставини справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2» (далі – позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі – перший відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (далі – другий відповідач) про солідарне стягнення 2 677 598, 48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами договорів договорів фінансового лізингу № LC3379-04/11 та № LC3380-04/11 від 14.10.2009.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2610/18 та призначено підготовче засідання на 25.01.2019 за правилами загального позовного провадження.

21.01.2019 до канцелярії господарського суду Київської області від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1195/19 від 21.01.2019), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, який прийнято судом.

22.01.2019 до канцелярії господарського суду Київської області від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1275/19 від 21.01.2019), згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження відкладено на 08.02.2019.

04.02.2019 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив від 01.02.2019 (вх. № 2208/19 від 04.02.2019), згідно якої останній заперечив проти посилань відповідачів на пропуск позивачем строків позовної давності, яка прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДАЭМ” про визнання недійсним договору поруки G3379 від 28.02.2014, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” повернуто заявнику.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2610/18, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 15.02.2019.

У судовому засіданні 15.02.2019 представник позивача підтримав задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів у судове засідання 15.02.2019 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті у судовому засіданні 15.02.2019, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за наявними в ній матеріалами справи за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2» (далі – Лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі – Лізингоодержувач) укладено договір оренди (фінансового лізингу) № LC3379-10/09 та договір фінансового лізингу № LC3380-10/09, за умовами яких лізингодавець зобов’язався на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі – «договір купівлі-продажу») придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до договору) (надалі – «Предмет лізингу»), а лізингоодержувач – прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договорів.

Угодами про внесення змін від 01.04.2011, номера договорів фінансового лізингу було змінено, а саме № LC3379-10/09 було змінено на № LC3379-04/11, а № LC3380-10/09 на № LC3380-04/11.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди від 28.02.2014 до договорів, лізингоодержувач визнав наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов’язався сплати в розмірі та строк, визначений сторонами.

Пункт 1.3. додаткової угоди від 28.02.2014 до договорів кінцева дата виконання лізингоодержувачем зобов’язань за договором до 31.12.2016.

28.02.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2» (далі – Лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі – Поручитель) укладено договір поруки № G3379, згідно якого поручитель зобов’язався перед лізингодавцем по зобов’язанням лізингоодержувача, які виникають за договорами фінансового лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі.

Пунктом 2.1. договору поруки № G3379 від 28.02.2014 встановлено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки № G3379 від 28.02.2014 у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань по договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Згідно п. 4.1. договору поруки № G3379 від 28.02.2014 договір поруки набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018.

Відповідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 1 (одного) року.

Судом встановлено, що відповідачі заборгованість за договорами фінансового лізингу № LC3379-10/09 та № LC3380-10/09 від 14.10.2009 не сплатили, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення солідарний борг відповідачів перед позивачем з викупної вартості за договором фінансового лізингу № LC3379-10/09 від 14.10.2009 склав 11 521,83 грн, 4 738,69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521, 83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738, 69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766,46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009.

Позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідачів із вимогою про виконання боргових зобов’язань від 10.11.2018, згідно яких просив останніх сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009 та договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009. Вказані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення 11 521,83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу № LC3379-10/09 від 14.10.2009, 4 738,69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521, 83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738, 69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766,46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009.

Суд встановив, що між сторонами виникли лізингові правовідносини та правовідносини поруки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідачі заборгованість за договорами фінансового лізингу № LC3379-10/09 та № LC3380-10/09 від 14.10.2009 не сплатили, внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення солідарний борг відповідачів перед позивачем з викупної вартості за договором фінансового лізингу № LC3379-10/09 від 14.10.2009 склав 11 521,83 грн, 4 738,69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521, 83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738, 69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009.

Враховуючи те, що солідарний борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 11 521,83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу № LC3379-10/09 від 14.10.2009, 4 738,69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521, 83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738, 69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766,46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачами зобов’язання за договором фінансового лізингу № LC3379-04/11 від 14.10.2009, позивачем за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 нараховано 157 772,26 грн пені.

Також у зв’язку із неналежним виконанням відповідачами зобов’язання за договором фінансового лізингу № LC3380-04/11 від 14.10.2009, позивачем за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 нараховано 157 772,26 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.1. договорів встановлено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично правильний розмір пені за договором фінансового лізингу № LC3379-04/11 від 14.10.2009, нарахованої за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 складає загалом 157 772,26 грн пені; арифметично правильний розмір пені за договором фінансового лізингу № LC3380-04/11 від 14.10.2009, нарахованої за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 складає загалом 157 772,26 грн пені.

Відтак, вимоги про стягнення 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009 та 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009 підлягають задоволенню.

Також відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог позивача.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд встановив, що позивач звернувся з позовом до суду 23.11.2018, що підтверджується відміткою установи зв’язку на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди до договорів від 28.02.2014, лізингоодержувач визнав наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов’язується сплатити в розмірі та строк, визначений сторонами, а саме до 31.12.2016.

Пункт 1.3. додаткової угоди до договорів від 28.02.2014 виконання зобов’язань/боргових зобов’язань лізингоодержувача за договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання лізингоодержувачем зобов’язань за договором від 31.12.2016 (зобов’язання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобов’язань).

Отже, посилання відповідачів на обрахування позовної давності окремо щодо кожного щомісячного лізингового платежу оцінюються судом критично.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 1.6. додаткової угоди від 28.02.2014 до договору, сторони відповідно до ст. 259 ЦК України за домовленістю збільшили позовну давність строком на 5 років.

Також згідно п. 4.1. договору поруки № G3379 від 28.02.2014 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами (дата договору) і діє до 31.12.2018. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов’язань в повному обсязі. Порука за договором також припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргових зобов’язань не пред’явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено п’ятирічний строк позовної давності.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення 11 521,83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу № LC3379-10/09 від 14.10.2009, 4 738,69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766, 46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521, 83 грн викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738, 69 грн додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766,46 грн лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 157 772,26 грн пені за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідача “Шляхове будівництво “Альтком” про стягнення 2 677 598,48 грн задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45; ідентифікаційний код 31660851) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідача “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2; ідентифікаційний код 32794511) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, корп. 6, офіс 6-201; ідентифікаційний код 34480657) 11 521 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одну гривню) 83 коп. викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім гривень) 69 коп. додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766 (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість гривень) 46 коп. лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 157 772 (сто п’ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят дві гривні) 26 коп. пені за договором фінансового лізингу LC3379-04/11 від 14.10.2009, 11 521 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одну гривню) 83 коп. викупної вартості за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 4 738 (чотири тисячі сімсот тридцять вісім гривень) 69 коп. додаткових витрат за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 1 164 766 (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят шість гривень) 46 коп. лізингового платежу за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009, 157 772 (сто п’ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят дві гривні) 26 коп. пені за договором фінансового лізингу LC3380-04/11 від 14.10.2009.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Дорстрой” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 45; ідентифікаційний код 31660851) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, корп. 6, офіс 6-201; ідентифікаційний код 34480657) 20 081 (двадцять тисяч вісімдесят одну гривню) 99 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідача “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2; ідентифікаційний код 32794511) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_2” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, корп. 6, офіс 6-201; ідентифікаційний код 34480657) 20 081 (двадцять тисяч вісімдесят одну гривню) 99 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 20.02.2019.

Суддя П.В.Горбасенко