Ухвала суду № 79959276, 19.02.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2179/15

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 04.02.2019 року (вх. №16/19 від 06.02.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про визнання неправомірною постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича від 17.01.2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні ВП№57438374, про визнання неправомірною оцінки майна, про визнання неправомірними дії по визначенню вартості майна у виконавчому провадженні ВП№57438374 з примусового виконання наказу від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Київ

про стягнення 7773192,50 грн. та витребування майна

секретар судового засідання О.О. Стаднік

представники:

від позивача (стягувача) - Т.В. Півчук

від відповідача (боржника) - К.І. Сташків

приватний виконавець - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядається скарга боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 04.02.2019 року (вх. №16/19 від 06.02.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. у виконавчому провадженні ВП№57438374 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15, відповідно до якої, скаржник просить суд визнати неправомірною постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 17.01.2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП№57438374; визнати неправомірною оцінку майна згідно з Висновком про вартість майна (слитки та пластини кремнію, полікремній, кварцові тіглі), складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем Гуковим В.В. у виконавчому провадженні ВП№57438374; визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. по визначенню вартості майна у сумі 210000,00 грн. відповідно до Висновку про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання фізичною особою-підприємцем Гуковим В.В. у виконавчому провадженні ВП№57438374.

Ухвалою суду від 07.02.2019 року розгляд скарги призначено на 12.02.2019 року.

У судовому засіданні 12.02.2019 року розгляд скарги відкладався до 19.02.2019 року.

Перед початком судового засідання 19.02.2019 року представником відповідача (боржника) адвокатом К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року) подано заяву б/н від 19.02.2019 року (вх. №11/19 від 19.02.2019 року) про відвід судді Господарського суду Київської області Д.Г.Зайця від участі у розгляді скарги на рішення та дії приватного виконавця у справі №911/2179/15.

В обґрунтування поданої заяви представник боржника - адвокат К.І.Сташків зазначає, що боржник - ТОВ «Піллар» 29.01.2019 року звернувся до Господарського суду Київської області зі скаргами б/н від 28.01.2019 року (вх.№10/19 від 29.01.2019 року), б/н від 28.01.2019 року (вх.№11/19 від 29.01.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. у виконавчому провадженні ВП№57438374 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15. Розгляд зазначених скарг призначено на 12.02.2019 року. Одночасно зі скаргами на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. боржником подано заяви б/н від 29.01.2019 року (вх.№24/19 від 29.01.2019 року), б/н від 29.01.2019 року (вх.№25/19 від 29.01.2019 року) про вжиття заходів забезпечення позову (скарги) шляхом зупинення передачі на реалізацію та реалізації майна, що належить боржнику у виконавчому провадженні ВП№57438374, заборони Державному підприємству «СЕТАМ» проводити електронні торги у виконавчому провадженні ВП№57438374, посилаючись на ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами суду від 01.02.2019 року заяви ТОВ «Піллар» б/н від 29.01.2019 року (вх.№24/19 та вх.№25/19 від 29.01.2019 року) про вжиття заходів забезпечення позову (скарги) шляхом зупинення передачі на реалізацію майна, зупинення реалізації майна у виконавчому провадженні ВП№57438374 та заборони Державному підприємству «СЕТАМ» проводити електронні торги у виконавчому провадженні ВП№57438374 повернуто заявнику без розгляду.

В подальшому боржник - ТОВ «Піллар» звернувся до господарського суду із заявами б/н від 05.02.2019 року (вх.№2452/19 від 05.02.2019 року), б/н від 05.02.2019 року (вх.№2453/19 від 05.02.2019 року) про зупинення реалізації арештованого майна - транспортних засобів (номер лоту №330164, дата проведення аукціону 18.02.2019, номер лоту №330590, дата проведення аукціону 20.02.2019) та офісної техніки, офісних меблів, обладнання (номер лоту №329164, дата проведення аукціону 11.02.2019), посилаючись на ст.ст. 2, 43 ГПК України та п. 2 Розділу XI Порядку реалізації арештованого майна.

Ухвалами суду від 07.02.2019 року у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 05.02.2019 року (вх.№2452/19 від 05.02.2019 року), б/н від 05.02.2019 року (вх.№2453/19 від 05.02.2019 року) про зупинення реалізації арештованого майна - транспортних засобів та офісної техніки, офісних меблів, обладнання відмовлено.

За результатами розгляду поданих скаржником скарг на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. ухвалами суду від 12.02.2019 року відмовлено у задоволенні скарг ТОВ «Піллар» б/н від 28.01.2019 року (вх.№10/19 від 29.01.2019 року) та б/н від 28.01.2019 року (вх.№11/19 від 29.01.2019 року) на постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. від 08.01.2019 року та від 14.01.2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП№57438374 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року №911/2179/15 та на дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна боржника і передачі такого майна до ДП «СЕТАМ» на реалізацію відмовлено, в частині визнання неправомірною оцінки майна закрито провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

На думку заявника, невжиття суддею Д.Г.Зайцем заходів забезпечення скарг та відмова у задоволенні заяв про зупинення реалізації майна призвело до того, що майно боржника було реалізовано на аукціоні за ціною, що не відповідає його дійсній вартості.

Також, в межах розгляду даної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 04.02.2019 року (вх. №16/19 від 06.02.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. боржником було подано заяву б/н від 06.02.2019 року (вх.№2552/19 від 06.02.2019 року) про зупинення передачі на реалізацію майна (слитки та пластини кремнію, полі кремній, кварцові тіглі) посилаючись на ст. 43 ГПК України та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду від 07.02.2019 року.

Оскільки у задоволенні аналогічних скарг на дії приватного виконавця та заяв про вжиття заходів забезпечення скарги та заяв про зупинення реалізації майна суддею Д.Г.Зайцем було відмовлено, зазначені обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді, підтримання позиції позивача (стягувача) та призведуть до винесення рішення за даною скаргою на користь позивача (стягувача). Крім того, представник боржника висловив припущення щодо несанкціонованого втручання у систему визначення складу суду, оскільки для розгляду одразу трьох скарг ТОВ «Піллар» на рішення та дії приватного виконавця визначено суддю Д.Г.Зайця.

Представник стягувача у судовому засіданні 19.02.2019 року проти поданої заяви про відвід судді заперечив у зв'язку з його необґрунтованістю.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши у судовому засіданні 19.02.2019 року подану заяву про відвід судді Господарського суду Київської області Д.Г.Зайця від участі у розгляді скарги на дії приватного виконавця у справі №911/2179/15, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді визначені ч.ч. 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Викладені в заяві про відвід зауваження щодо процесуальних висновків та рішень суду (твердження щодо упередженої відмови у задоволенні заяв про забезпечення скарг та заяв про зупинення реалізації майна, а також відмови у задоволенні скарг на дії приватного виконавця) фактично є незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, що з огляду на ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відводу.

Оцінка відповідності рішень судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду заяви про відвід, а незгода заявника з рішенням/ухвалою суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та також не є підставою для відводу судді в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Під час надання у судовому засіданні 19.02.2019 року усних пояснень щодо заявленого відводу адвокатом боржника К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року) повідомлено, що станом на день розгляду заяви про відвід судді, ухвали з якими не погоджується боржник, не оскаржено ані в апеляційному ані в касаційному порядку, оскільки необхідність у такому оскарженні не є доцільною.

Щодо посилань заявника на втручання у систему визначення судді та порушення при здійснені авторозподілу скарг ТОВ «Піллар» на рішення та дії приватного виконавця слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Київської області, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду Київської області від 23.06.2017 року № 18 та ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо під час тимчасової непрацездатності судді, в провадженні якого перебуває судова справа, його відрядження, перебування у відпустці тощо, у справі надійшли заяви, клопотання, зокрема й про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, а також інші заяви та клопотання, повторний автоматизований розподіл справи не здійснюється, такі заяви, клопотання реєструються в автоматизованій системі та передаються на розгляд судді, в провадженні якого знаходиться справа. У випадку кожного наступного надходження заяв, клопотань, зазначених в абзацах 1 цього пункту Засад, вони передаються раніше визначеному автоматизованою системою судді, у якого триває розгляд раніше розподілених заяв, клопотань, перелічених у цьому пункті Засад до внесення в автоматизовану систему «Діловодство спеціалізованого суду» підписаного повного тексту судового рішення, яким закінчено розгляд раніше визначених заяв, клопотань.

Згідно ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга продається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи зазначені положення та норми Господарського процесуального кодексу України, оскільки суддя Д.Г.Заєць приймав рішення у справі №911/2179/15, тому скарги ТОВ «Піллар» на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. б/н від 28.01.2019 року (вх.№10/19 від 29.01.2019 року), б/н від 28.01.2019 року (вх.№11/19 від 29.01.2019 року), б/н від 04.02.2019 року (вх.№16/19 від 06.02.2019 року) передано на розгляд саме судді Д.Г.Зайцю.

Враховуючи викладене, подана адвокатом боржника К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року) заява про відвід судді не містить жодних доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин, а є лише власними припущеннями заявника. Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді. Заявником не доведено та не підтверджено належними доказами, в чому полягає упередженість та необ'єктивність судді.

Отже, наведені заявником у клопотанні обставини свідчать про відсутність підстав, передбачених ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, а також, не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді Д.Г.Зайця при розгляді даної справи.

Дослідивши доводи про відвід судді, викладені у заяві адвоката боржника К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року), суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

Ухвалами суду від 01.02.2019 року, які отримані скаржником 06.02.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103267317236, скаргу ТОВ «Піллар» б/н від 04.02.2019 року (вх.№16/19 від 06.02.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 12.02.2019 року. У судовому засіданні 12.02.2019 року розгляд скарги відкладався на 19.02.2019 року. В той же час, щодо підстав відводу, а саме, обставин розгляду суддею Д.Г.Зайцем заяв про забезпечення скарги заявнику було відомо 01.02.2019 року, що підтверджується підписом про отримання таких ухвал заявником, розгляду заяв про зупинення реалізації майна - 07.02.2019 року, а розгляду скарг на рішення та дії приватного виконавця 12.02.2019 року під час оголошення вступної та резолютивної частин ухвал, однак, заяву про відвід судді подано перед початком другого судового засідання з розгляду скарги 19.02.2019 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що подана заява б/н від 19.02.2019 року про відвід судді Д.Г.Зайця подана з пропуском визначених ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України строків.

Крім того, суд наголошує, що згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

За таких обставин, враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №911/2179/15 до вирішення питання про відвід судді Д.Г.Зайця в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 80, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі №911/2179/18 щодо розгляду скарги ТОВ «Піллар» б/н від 04.02.2019 року (вх.№16/19 від 06.02.2019 року) на рішення та дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. до вирішення питання за заявою представника ТОВ «Піллар» адвоката К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року) про відвід судді Д.Г.Зайця від участі у розгляді скарги у справі №911/2179/15 в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

2. Заяву представника ТОВ «Піллар» адвоката К.І.Сташків (посвідчення адвоката №КВ4879 від 16.02.2015 року) про відвід судді Д.Г.Зайця від участі у розгляді скарги у справі №911/2179/15 передати до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню в апеляційному порядку в частині зупинення провадження у справі шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 20.02.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць