Рішення № 79954962, 07.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 р. Справа № 520/9092/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - Боровської М.І., відповідача - Довгого В.Є., Кузнецової С.М.,

третьої особи - Артюх Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради до північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про скасування вимоги в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, з адміністративним позовом до північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", в якому просить суд скасувати вимогу північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.05.2018 року № 20-04-25/3389 «Про усунення порушень» у частині усунення управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради порушень, допущених посадовими особами Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» під час здійснення розрахунків невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), та постачання гарячої води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення» (із змінами).

Ухвалою суду від 29.10.2018 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання від 20.12.2018 року, продовжено підготовче засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 21.01.2019 року, закрито підготовче провадження по справі та призначити судовий розгляд справи по суті.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову зазначено, що спірна вимога, будучи обов'язковою до виконання, прийнята відповідачем із порушенням законодавчих вимог, а отже є протиправною в оскаржуваній частині, оскільки у позивача відсутні повноваження щодо вчинення означених вимогою дій, є неконкретизованою, не містить чітких рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень, а лише вказівку про усунення виявлених порушень законодавства та необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи. Зміст спірної вимоги зводиться до спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представником відповідача було надано до суду відзив на позов (а.с. 52 - 59), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказав, що оскаржувана вимога, в т.ч. у частині усунення управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради порушень, є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства, а зазначені в ній порушення підлягають усуненню.

У відповіді на відзив (а.с. 93 - 95) представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві.

У запереченнях проти позовних вимог (а.с. 107 - 116) представник відповідача зазначив, що внаслідок допущенних КП "ХТМ" порушень завищено обсяг наданих одержувачем субсидій послуг та занижено обсяг невикористаної субсидії, яка підлягала поверненню до бюджету, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4 863 081,48 грн.

Представник третьої особи, надав до суду письмові пояснення щодо спірного рішення суб'єкта владних повноважень (а.с. 60 - 64), в яких зазначив що в акті ревізії та спірній вимозі не зазначено, які саме порушення чинного законодавства щодо порядку використання коштів субвенції державного бюджету допущено саме відповідачем як об'єктом контролю. Таким чином, спірна вимога є юридично невизначеною, оскільки не мстить спосіб усунення виявлених порушень, певних визначених заходів для усунення порушень та посилання на конкретні норми чинного законодавства, яким вони передбачені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог адміністративного позову заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

На виконання пункту 1.2.2.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на I квартал 2018 року, головним державним фінансовим інспектором Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності в частині використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення в управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за період з 01.01.2014 року по 01.02.2018 року.

Ревізію проведено з 19.02.2018 року по 20.04.2018 року. Ревізію було зупинено з 22.02.2018 року по 10.04.2018 року у відповідності до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550 у зв'язку з необхідністю проведення зустрічних звірок.

Зустрічну звірку проведено 20.02.2018, 26.02.2018 та з 16.03.2018 по 30.03.20-18 в ході планової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності в частині використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу послуг тепло-, водопостачання і водовідведення в управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за період з 01.01.2014 року по 01.02.2018 року.

04.04.2018 року північно-східним офісом Державної аудиторської служби України складено довідку від 04.04.2018 року № 04-25/25-з зустрічної звірки в КП "Харківській теплові мережі" з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися з управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району ХМР за період з 01.01.2014 року по 01.02.2018 року (а.с. 34 - 37).

Результати зустрічної звірки викладені в акті ревізії та відображені, як порушення бюджетного законодавства.

За результатами ревізії посадовими особами контролюючого органу був складений акт №04-24/07 від 20.04.2018 року ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності в частині використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення в управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за період з 01.01.2014 року по 01.02.2018 року, в якому відображено порушення бюджетного законодавств, а саме: проведення оплати за фактично ненадані послуги та внесення недостовірних даних до фінансової звітності. (а.с. 12 - 25).

Під час ревізії встановлено наступні порушення законодавства, які не усунуто об'єктом контролю в період ревізії, зокрема:

1. в порушення вимог п. 15 Положення про порядок призначення та видання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848) та п.п. 2, 3, 4, та 4і Порядку розрахунку та повернення до шкету сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального вселення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 3;- 554 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення» зі змінами (далі - Порядок № 534) надавачами комунальних послуг (за результатами 2 зустрічних звірок) не проводились перерахунки невикористаних субсидій, або проведено з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2, 3, 4, та 4і Порядку № 534, та відповідно не повернуто надавачами послуг до державного бюджету 5 206 450,86 грн. невикористаних субсидій, чим нанесені збитки Державі.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії, управлінням 26.04.2018 року, керуючись пунктом 40 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550) надало заперечення на акт ревізії від 20.04.2018 № 04-24/07. В своїх запереченнях посилалось на абз. 5 п. 15 Положення №848. відповідно до якого, після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії повертається підприємством - виробником/виконавцем послуги до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії, та на п. 12 Порядку № 534, яким передбачено, що відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидії за опалювальний сезон за кожним особовим рахунком одержувача субсидії та повноту відображення їх в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні кооперативи в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок (а.с. 26 - 33).

Північно-східним офісом Держаудитслужби були розглянуті заперечення управління і надані висновки, в яких зазначено, що проведеними зустрічними звірками були встановлені факти недотримання вимог п.п. 2, 3, 4 та 41 та 7 Порядку № 534 в частині визначення невикористаних сум субсидій надавачами послуг, а саме у КП "Харківводоканал" на 511 774,19 грн., КГП «ХТМ» - 4 863 081,48 грн. та ін., що відображено в акті ревізії. Також, зверталася увага на те, що відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидій докладається на надавачів послуг (п. 12 Порядку № 534).

Так, 21.05.2018 року управлінням одержано вимогу північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.05.2018 № 20-04-25/3389 про усунення порушень, в якій зазначено 3 пункти встановлених ревізією порушень законодавства, з яких позивачу необхідно усунути порушення, викладені в пункті 1 зазначеної вимоги (а.с. 38 - 39).

У спірні вимозі відповідачем зазначено, що на п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХП, пп. 16 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, та пп. 46, 49-50, 52 Порядку №550, управлінню пред'явлено вимогу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів, завірених належним чином, надати до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в термін до 18.06.2018 року.

Вважаючи вимогу північно - східного офісу Держаудитслужби від 17.05.2018 року № 20-04-25/3389 «Про усунення порушень» в частині усунення управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради порушення, викладеного у п.1 вимоги, протиправною та такою, що порушує права та інтереси УПСЗН, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних позовних вимог слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, повноваження управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради визначені Положенням про Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, затвердженим рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 № 7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» (в редакції рішення 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.04.2018 № 1045/18 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання») а також у сфері призначення субсидій постановами Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, від 23.08.2016 № 534, від 04.03.2002 № 256.

Відповідно до пункту 15 Положення № 848 розрахунок та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій визначено Порядку № 534.

Пунктом 2 Порядку № 534 визначено, що розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання у разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення (далі - надавачі послуг) станом на 1 травня нового неопалювального сезону за особовим рахунком споживача - громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний сезон, що закінчився (далі - одержувач субсидії).

За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавачі послуги складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (п. 8 Порядку № 534).

На підставі п. 10 Порядку № 534 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення щомісяця, починаючи з червня враховує загальний обсяг невикористаних сум субсидій, визначений у поданому надавачем послуги, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом акті відповідно до цього Порядку, під час здійснення розрахунків з таким надавачем, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 та відображає разом з нарахуваннями поточного місяця у щомісячному акті звіряння розрахунків за надані послуги, що складається відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку № 534 відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон за кожним особовим рахунком одержувача субсидій та повноту відображення її в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок.

29.05.2018 року управлінням направлений лист до КП «ХТМ» щодо здійснення підприємством - надавачем послуг розрахунку невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за опалювальні періоди 2015-2016 та 2016- 2017 років із поверненням сум до державного бюджету (а.с. 40 - 41).

Листом від 13.06.2018 року № 36/т-574 КП «ХТМ» повідомило управління про те, що вважають вимоги управління безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству. Підприємство звернуло увагу, що під час здійснення зустрічної звірки ними надавалися обґрунтовані нормами чинного законодавства пояснення до Північно- східного офісу Державної аудиторської служби України, велося листування з приводу питань ревізії і зустрічної звірки та за результатами складення довідки по зустрічній звірці, вона була підписана уповноваженою особою підприємства із застереженнями, після чого були направлені до Держаудитслужби письмові заперечення на довідку (а.с. 42 - 45).

З огляду на наведене та відповідно до Порядку № 534 лише надавач послуг самостійно визначає обсяг невикористаних сум субсидій, несе відповідальність за правильність розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій. Отже, чинним законодавством Управління не наділено повноваженнями та компетенцією щодо визначення обсягу невикористаних сум субсидій.

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абз.7 пункту 1 частини першої статті 8 Закону).

Аналіз норм пункту 1 частини першої статті 8 Закону свідчить про те, що суб'єктами виконання положень цього пункту є суб'єкти, визначені у статті 2 Закону, зокрема підконтрольні установи.

Водночас, суб'єктом вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та суб'єктом притягнення до відповідальності винних осіб, що пунктом 3 частини першої статті 8 Закону віднесено до основних функцій контролюючого органу, є власне контролюючий орган.

Функція вжиття контролюючим органом заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства є похідною (вторинною) функцією порівняно із функцією контролю, в тому разі, якщо вона передбачає надання підконтрольній установі в порядку закону можливості належного реагування на вимогу компетентного органу. Однак саме така процедура (надання обов'язкової можливості самостійно усунути порушення законодавства) Законом не передбачена, тобто вона може або мати місце, або контролюючий орган може одразу вжити самостійно заходів для усунення порушень.

З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону наділений правами, зокрема пред'являти підконтрольним суб'єктам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).

З огляду на предмет і метод правового регулювання адміністративного права зазначені права контролюючого органу є одночасно і його обов'язками, які не лише можуть бути, а і повинні бути реалізованими за наявності визначених законом підстав, у визначений законом спосіб та у визначеній законом формі. Так, непред'явлення контролюючим органом «законної вимоги» у разі дійсного встановлення ним порушень законодавства підконтрольним суб'єктом, зокрема визначення у встановленому порядку розміру заподіяних збитків, може мати наслідком юридичну відповідальність посадових осіб самого контролюючого органу.

В силу положень статей 2, 10, 11 Закону, а також підпунктів 5, 15 пункту 5 Положення про державну фінансову інспекцію (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №310, далі - Положення) правообов'язком в описаному вище значенні є і проведення за наявності законних підстав ревізій контролюючим органом, і пред'явлення керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 15 пункту 5 Положення).

Закон №2939 розрізняє два види ревізій: планові виїзні і позапланові виїзні.

За змістом статті 4 Закону ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок), акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Вимоги до форми і змісту акта ревізії детально регламентовані у пунктах 35-44 Порядку проведення інспектування, зокрема він повинен містити поряд із обов'язковими реквізитами (підписи посадових осіб об'єкта контролю, візи ревізора) опис виявлених порушень законодавства (пункт 35 Порядку).

З огляду на вказані норми, акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб'єкта інспектування, але документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги» контролюючого органу на адресу підконтрольного суб'єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави (пункт 8 або 10 частини першої статті 10 Закону). Про це також свідчать положення пункту 42 Положення щодо того, що якщо протягом 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії.

Відповідно до пункту 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

З аналізу наведених положень законодавства висновується, що «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.

З урахуванням того, що суб'єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов'язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.

Таким чином, з огляду на з'ясовану в ході здійсненого законодавчого аналізу правову природу письмової вимоги контролюючого органу, можна констатувати, що вона безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак вона наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

При цьому «законність» письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939, з чим кореспондується абз.4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

У даній справі, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, і відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб «усунути порушення у частині не проведення надавачами комунальних послуг перерахунків невикористаних субсидій, або проведення з порушенням вимог п. 15 Положення № 848 та п.п. 2, 3, 4 та 4-1 Порядку № 534», встановлених контролюючим органом.

Водночас, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов'язковий до виконання підконтрольною установою, винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою в тому, що зобов'язання позивача не передбачає вчинення відповідних дій наданим йому повноваженням, а також не може самостійно визначати на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.05.2018 року № 20-04-25/3389 «Про усунення порушень» в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради щодо усунення порушень, викладених в пункті 1 вимоги в частині взаємовідносин з КП "ХТМ", є протиправною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАСУ.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196601, адреса: вул. Сумська, буд. 78, м. Харків, 61002) до північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40478572, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022), третя особа: комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, б. 11) про скасування вимоги в частині - задовольнити.

Скасувати вимогу північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.05.2018 року № 20-04-25/3389 «Про усунення порушень» в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради усунути порушення, викладені в пункті 1 вимоги № 20-04-25/3389.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко