Рішення № 79954768, 19.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/71/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у ВП № 57950108 від 19.12.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду № 1540/4316/18 від 28.09.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та, серед іншого, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум. Після набрання вказаним рішенням законної сили 30.11.2018 ГУ ПФУ в Одеській області 05.12.2018 проведено відповідний перерахунок пенсії, доплату пенсії за період з 30.11.2018 по 31.12.2018 в сумі 1103,60 грн. 05.12.2018 зараховано по додатковій відомості на картковий рахунок, відритий у ВАТ «Державний ощадний банк України»; доплату за період з 01.01.2018 по 29.11.2018 в сумі 11712,40 грн. буде виплачено згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 № 649. Таким чином, управлінням ПФУ виконано рішення 05.12.2018, тобто до відкриття виконавчого провадження № 57950108 19.12.2018, у зв'язку із чим підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. При цьому положення Закону України «Про виконавче провадження», що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішень та як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Зазначене судове рішення державним виконавцем виконано не було, так як ним не вчинялося будь-яких дій, які б свідчити про реалізацію заходів примусового виконання рішення. Більш того, зазначене судове рішення може бути виконано виключно Управлінням, та не може бути виконано державним виконавцем, у зв'язку із чим й стягнення виконавчого збору, що є фактично винагородою державного виконавця, в такому випадку місця мати не може.

Ухвалою судді від 11.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 19.02.2019 о 12:00 год.

15.02.2019 від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області з 19.12.2018 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1540/4316/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом 11.12.2018, провадження по якому відкрито постановою від 19.12.2018. 14 січня 2019 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області про часткове виконання судового рішення, однак посилання в останньому є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам виконавчого документу, оскільки у виконавчому листі чітко прописано порядок виконання, а саме: проводити виплати нарахованої пенсії у відповідності до постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, якою визначено порядок проведення перерахунку пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб. Отже боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення у повному обсязі. При цьому чинним законодавством передбачено стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження, а сам факт пред'явлення виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження вже означає примусове, а не добровільне виконання судового рішення.

15.02.2019 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Неприбуття у судове засідання учасників справи відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 та зобов'язання вчинити певні дії задоволені, та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повернуто апелянту і, таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 набрало законної сили 30.11.2018, у зв'язку із чим 11.12.2018 Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 1540/4316/18.

19.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління ДВС ГТУЮ в Одеській із заявою щодо примусового виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2018.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенко С.Б. від 19.12.2018 відкрито виконавче провадження № 57950108 з примусового виконання виконавчого листа № 1540/4316/18, згідно з п.3 якої належить стягнути з боржника - ГУ ПФУ в Одеській області виконавчий збір в розмірі 14892 грн.

Також постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенко С.Б. від 19.12.2018 постановлено стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області виконавчий збір в розмірі 14892 грн.

Листами від 19.12.2018 № 09.-9743, № 09.-9745 копії вищезазначених постанов направлені на адресу ГУ ПФУ в Одеській області, які надійшли до Управління ПФУ 28.12.2018.

У відповідь Управляння ПФУ листом від 08.01.2019 № 361/03 повідомило Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про проведення 05.12.2018 ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 з урахуванням розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2019 становить 8410,75 грн. Доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 29.11.2018 в сумі 11712,40 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою затвердженого постановою правління ПФУ від 26.09.2018 № 20-1. До листа також додано копію перерахунку пенсії.

Поряд із тим, не погодившись із постановою у ВП № 57950108 від 19.12.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., позивач звернувся 08.01.2019 до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII (надалі - "Закон № 1404-VIII").

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII,за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи..

Згідно з ч.5 ст. 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною дев'ятою статті 27 «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа. Відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на виконання ним судового рішення 05.12.2018 шляхом здійснення перерахунку пенсії пенсіонеру, тобто до відкриття виконавчого провадження 19.12.2018. При цьому відзначає, що доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 29.11.2018 в сумі 11712,40 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою затвердженого постановою правління ПФУ від 26.09.2018 № 20-1.

Механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року (далі - Порядок № 649).

Відповідно до п.2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно з п.5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку № 649 комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Однак в ході судового розгляду справи головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, зокрема направлення до Пенсійного фонду України: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.

При цьому суд враховує, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Також суд враховує, що доводи позивача свідчать на користь того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду № 1540/4316/18 від 28.09.2018, яке набрало законної сили, в частині виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 28.11.2018 в сумі 11712,40 грн. залишається невиконаним зокрема і на момент розгляду даної справи.

Що стосується посилань Управління ПФУ на немайновий характер судового рішення від 28.09.2018 № 1540/4316/18, як обставину, що виключає вчинення державним виконавцем заходів з примусового виконання виконавчого документу та відповідно безпідставність стягнення виконавчого збору, - суд звертає увагу позивача на висловлений 07.03.2018 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 750/7624/17 правовий висновок про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов`язок боржника сплати суми виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

За таких обставин, оскаржувана постанова ВП № 57950108 від 19.12.2018 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн. є обґрунтованою та законною, тобто прийнятою у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірної постанови.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірну постанову в межах повноважень, у передбачений законодавством спосіб, з урахуванням всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішень, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 37; код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк

.