Ухвала суду № 79954350, 19.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 лютого 2019 року м. Київ № 826/14686/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Київській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 29.01.2019 року відкрито спрощене провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

07.02.2019 року через на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судового засідання у справі №826/14686/18 з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адмінстративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також з урахуванням того, що дана справа відноситься до справ незначної складності на підставі п. 2 ч. 6 ст. 12 КАС України, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки у даному випадку проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача має бути відмовлено.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда