Рішення № 79954329, 15.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м. Київ справа № 810/3272/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області

про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Кучаківської сільської ради від 31.05.2018 № 655-20-07 "Про впорядкування адресного господарства в с. Кучаків" щодо присвоєння такої поштової адреси житловому будинку, який розташований в с. Кучаків і належить ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому на праві приватної власност належить 6/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1, водночас відповідач оскаржуваним рішенням незаконно і безпідставно змінив статус частини індивідуального житлового будинку на квартиру і присвоїв поштову адресу житловому будинку, як квартирі № 1, замість присвоєння окремої поштової адреси виділеній ОСОБА_1 в натурі частині житлового будинку та присвоєння після номеру будинку літери в алфавітному порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

03.10.2018 до суду надійшов лист Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20.09.2018 № 631/2-17, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти позову у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання призначене на 21.11.2018 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач не з'явився, водночас, через канцелярію суду позивачем було подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідач у судове засідання не з'явився.

20.11.2018 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглянути справу без участі його представника.

В той же час, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено жодних підстав та обґрунтувань з яких Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно із часиною 9 статті 205 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2017 по справі № 359/6297/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про поділ в натурі житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

В ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2017 по справі № 359/6297/17 судом встановлено, що у другому абзаці резолютивної частини рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2017 допущено описку, а саме: невірно зазначено найменування спірного майна, а саме помилково вказано про виділення в натурі квартири № 1.

Суд, виправив описку у зазначеному рішенні шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Виділити ОСОБА_1 в натурі 6/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, які становлять 6/10 (3/5) ідеальних часток і складаються: з веранди площею 5.4 кв.м., веранди площею 11,4 кв.м., прихожої площею 9,7 кв.м., санвузла площею 1,3 кв.м., кладової площею 1,3 кв.м., кухні площею 8,9 кв.м., житлової кімнати площею 16,2 кв.м., санвузла площею 3,2 кв.м., /2 сараю під літ. «Б», гаражу під літ. «В», навісу під літ. «Д», Огорожні № 5, V2 огорожі № 1, /2 огорожі № 2, /2 каналізаційної ями під літ. «К», /2 колонки під літ. «Л», /2 хвіртки № 6, /2 воріт № 7.

Припинити спільну часткову власність житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1».

На виконання рішень суду позивач звернувся до Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області з заявою про присвоєння окремої поштової адреси виділеній в натурі частині житлового будинку для подальшої державної реєстрації свого права власності на виділене в натурі майно.

Рішенням Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 31.05.2018 № 655-20-07 було присвоєно поштову адресу житловому будинку, який розташований в с. Кучаків і належить ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Тим самим відповідач змінив статус належної позивачу на праві власності частини житлового будинку на квартиру і присвоїв поштову адресу не частині житлового будинку, а квартирі АДРЕСА_1.

Позивач не погодившись з правомірністю спірного рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає про таке.

Відповіднодо преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - ЗУ № 280/97-ВР) цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 статті 2 ЗУ № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 ЗУ № 280/97-ВР).

Відповідно до змісту частин 1 та 3 статті 10 ЗУ № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 1 ЗУ № 280/97-ВР визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 11 ЗУ № 280/97-ВР встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина 2 статті 11 ЗУ № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 53 ЗУ № 280/97-ВР основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Згідно із положень підпункту 10 пункту «б» статті 30 ЗУ № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, а саме облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що у сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Відповідачем у відзиві не було зазначено, що при Кучаківській сільській раді Бориспільського району Київської області не створено виконавчий орган.

Крім того, з інформації на офіційній сторінці відповідача у мережі інтернет за адресою «http://kirovo.in.ua/?cat=12» вбачається, що при Кучаківській сільській раді Бориспільського району Київської області створено виконавчий комітет до відання якого віднесено питання щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (крім іншого і присвоєння адрес).

Також, підтвердженням того, що при Кучаківській сільській раді діє виконавчий комітет є пункт 2 спірного рішення, яким контроль за виконанням цього рішення покладено на виконавчий комітет Кучаківської сільської ради.

Як вбачається із спірного рішення, воно прийнято Кучаківською сільською радою Бориспільського району Київської області, всупереч того, що повноваження щодо присвоєння поштових адрес надані виконавчим органам, що створені при відповідних радах.

Крім того, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Так, на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2017 по справі № 359/6297/17 ОСОБА_1 виділено в натурі 6/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, які становлять 6/10 (3/5) ідеальних часток і складаються: з веранди площею 5.4 кв.м., веранди площею 11,4 кв.м., прихожої площею 9,7 кв.м., санвузла площею 1,3 кв.м., кладової площею 1,3 кв.м., кухні площею 8,9 кв.м., житлової кімнати площею 16,2 кв.м., санвузла площею 3,2 кв.м., /2 сараю під літ. «Б», гаражу під літ. «В», навісу під літ. «Д», Огорожні № 5, V2 огорожі № 1, /2 огорожі № 2, /2 каналізаційної ями під літ. «К», /2 колонки під літ. «Л», /2 хвіртки № 6, /2 воріт № 7.

З огляду на зміст рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області вбачається, що позивачу крім виділення в натурі частини житлового будинку, ще виділено надвірні будівлі та споруди.

Позивач під час розгляду справи заперечував проти того, виділена йому за рішенням суду частка нерухомого майна є саме квартирою, та зазначає, що виділена йому у натурі частка житлового будинку № 20 по провулку Горького в селі Кучаків об'єднана з надвірними будівлями та спорудами, що унеможливлює надання такому нерухомому майну адреси з визначеням «квартира».

20.11.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідно до частини 1 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив крім іншого повинен містити: заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання ( пункт 4, 5 частини 1 вказаної статті).

Згідно із частиною 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

В той же час, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено жодних підстав та обґрунтувань з яких Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області заперечує проти задоволення позовних вимог та не надано жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем поза межами процедури встановленою діючим законодавством для прийняття вказаного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 вказаної статті).

Судом встановлено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність рішення від 31.05.2018 № 655-20-07, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 704,80 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з бюджетних асигнувань Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Крім того, позивачему позовній заяві було зазначено, що ним були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

З даного приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 вказаної статті).

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 вказаної статті).

При дослідженні матеріалів справи, судом не встановлено доказів які б підтверджували факт надання позивачу правничої допомоги.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів укладення договору про надання правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. не підлягають стягненню з Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В::

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Кучаківської сільської ради від 31.05.2018 № 655-20-07 "Про впорядкування адресного господарства в с. Кучаків" щодо присвоєння такої поштової адреси житловому будинку, який розташований в с. Кучаків і належить ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Кучаківської сільської ради Бориспільського району Київської області (08333, Київська область, Бориспільський район, с. Кучаків, вул. Гетьмана Івана Сулими, 76; код ЄДРПОУ 04363567) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.