Ухвала суду № 79954320, 18.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 лютого 2019 року м. Київ № 640/1530/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1, неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, інтересах яких діє ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 30 березня 2018 року №34 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги дружині - ОСОБА_1, дочці - ОСОБА_2, сину - ОСОБА_3, матері - ОСОБА_4, батьку - ОСОБА_5, загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_6;

- зобов'язання Міністерство оборони України виплатити дружині - ОСОБА_1, дочці - ОСОБА_2, сину - ОСОБА_3, матері - ОСОБА_4, батьку - ОСОБА_5, загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_6, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні) або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби у військовому резерві, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, у якому здійснюватиметься виплата.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви долучено клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору на підставі пунктів 8, 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Суд, розглянувши подане клопотання при його вирішенні виходив з наступного.

Згідно з пунктами 8, 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. Наведені позивачем у позовній заяві обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №826/2342/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №808/1951/18 та інших судових рішеннях.

Однак, позивачами до позову не долучено будь-яких документів на підтвердження зазначених ними підстав для звільнення від сплати судового збору. Крім того, з наданих позивачами на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до них будь-якої іншої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, позивачі мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на них нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, частиною сьомою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, позивачі оскаржують рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30 березня 2018 року №34, проте з позовом звернулися до суду лише в січні 2019 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку, без заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачам десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- документів ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про сплату судового збору у сумі 2305,20 (768,40*3) грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101";

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак