Рішення № 79954092, 07.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/4139/18

РІШЕННЯ

іменем України

07 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представників відповідача Брикайла В.І., Юхименка М.А., Фортельної Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.08.2018 №134 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4.

Ухвалою від 21.12.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05.10.2005 звернувся до Відділу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі ВГІРФО) Красилівського УМВС України в Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на імміграцію Україну на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 закону України "Про імміграцію". 26.11.2005 ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області надало позивачу та 02.12.2005 документовало посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2. 08.04.2014 громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 отримав від УДМС України в Хмельницькій області посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_4 взамін посвідки ВГІРФО серії НОМЕР_2. 15.11.2016 позивач отримав від УДМС України в Хмельницькій області посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 взамін посвідки серії НОМЕР_4. 14.11.2018 року позивач дізнався про те, що рішенням Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області №134 від 22.08.2018 року скасований дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пунктів З, 4 частини 1 статті 12 закону України "Про імміграцію". Вважає рішення Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області №134 від 22.08.2018 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну протиправним та таким, що порушує його права, оскільки не вчиняв жодних дій, які могли б становити загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, або були б необхідними для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Крім того, зазначає, що підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію слугувала інформація про неодноразове притягнення позивача до кримінальної відповідальності. Разом з тим пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод регламентовано презумпцію невинуватості, сутність якої полягає в наступному: кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Таким чином, притягнення особи до кримінальної відповідальності жодним чином не обумовлює можливість виникнення загрози національній безпеці України, громадському порядку в Україні.

Позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а справу розглянути без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили в повному обсязі.

У поданому до суду відзиві зазначили, що 14.05.2018 до УДМС України в Хмельницькій області надійшло подання Головного Управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, в якому вказано, що вході перевірки щодо законності перебування на території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 встановлено, що останній після отримання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні притягувався до кримінальної відповідальності, вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2010 ОСОБА_4 був засуджений до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вчинення злочинів, передбачених частиною З статті 27 (організатор), частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою), частиною 2 статті 366 (службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, якщо воно спричинило тяжкі наслідки), частини 2 статті 358 (підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб), частини З статті 358 (використання завідомо підробленого документа) Кримінального кодексу України. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02.06.2014, на основі статті 2 закону України "Про амністію" від 08.04.2014 позивач звільнений від основного та додаткового покарання, крім конфіскації майна. Після звільнення від кримінальної відповідальності позивач на шлях виправлення не став, оскільки в Шевченківському районному суді міста Києва розглядається справа у кримінальному провадженні №12017100100004571, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижній Куранах, Алданського району, Республіки Саха (Якутія), Росія у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України (справа №761/24367/18). Перевіркою за базою "Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ" (АРМОР) встановлено, що у 2018 році відносно ОСОБА_4 порушено ще 4 кримінальних провадження за статтею 190 КК України. Так, в.о. начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Хмельницькій області Юхименком М.А. проведена перевірка фактів, зазначених у поданні ГУНП України в Хмельницькій області та наявності підстав для скасування дозволу на імміграцію громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 за результатами якої складений висновок, що слугував підставою для прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 22.08.2018 №154. Враховуючи, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 неодноразово обвинувачувався у вчиненні злочинів, основним чи додатковим об'єктом яких є суспільні відносини власності, вважає, що рішення УДМС України в Хмельницькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" є законним та обґрунтованим, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Одночасно з відзивом на позов відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області. Зазначає, що ініціатором скасування дозволу на імміграцію є Головне Управління Національної поліції в Хмельницькій області, яке 14.05.2018 надіслало подання про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні. На підставі результату аналізу інформації вказаної в поданні Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області прийняте оскаржуване рішення.

Вирішуючи вказане клопотання суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Оскільки предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 22.08.2018 №134 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, рішення у справі не впливає на права або обов'язки Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Враховуючи викладене у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи необхідно відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Н Куранах, Алданський район, Республіка Якутія, Російська Федерація, прибув в Україну з метою постійного проживання.

05.10.2005 ОСОБА_4 звернувся до ВГІРФО Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 закону України "Про імміграцію", оскільки мав підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням (мати, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Петрашівка, Віньковецький район, Хмельницька область).

26.11.2005 року ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області надав дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4.

02.12.2005 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2.

08.04.2014 громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 документований УДМС України в Хмельницькій області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_4 взамін посвідки ВГІРФО серії НОМЕР_2.

15.11.2016 громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 документований УДМС України в Хмельницькій області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 взамін посвідки серії НОМЕР_4.

14.05.2018 Головне Управління Національної Поліції України в Хмельницькій області надіслало до УДМС України в Хмельницькій області подання про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, оскільки його дії загрожують національній безпеці України, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України.

22.08.2018 року розглянувши подання Головного Управління Національної поліції України в Хмельницькій області в.о. начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Хмельницькій області Юхименко М.А. сформував висновок про скасування повністю рішення УМВС України в Хмельницькій області від 26.11.2005 року про надання дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасування, визнання недійсною та такою, що підлягає вилученню, виданої на підставі дозволу на імміграцію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 15.11.2016 року.

22.08.2018 року на підставі вказаного висновку Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області прийняло рішення №134 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 на підставі пунктів З, 4 частини 1 статті 12 закону України "Про імміграцію".

Позивач, вважаючи рішення відповідача про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України регулюється законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, відповідно до статті 4 якого, іноземці та особи без громадянства в порядку, визначеному законом України про імміграцію, можуть, зокрема, іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначаються законом України "Про імміграцію" від 07.06.2001р. № 2491-ІІІ ( далі - Закон № 2491-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2491-ІІІ нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

імміграція - прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрантом є іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;

дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до статті 11 Закону № 2491-ІІІ особі, яка постійно проживає за межами України і отримала дозвіл на імміграцію, дипломатичне представництво чи консульська установа України за її зверненням оформляють довгострокову візу. Зазначена особа в'їжджає на територію України в порядку, встановленому законодавством України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, протягом тижня з дня прийняття заяви видає іммігранту посвідку на постійне проживання.

Особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.

Підстави для скасування дозволу на імміграцію визначені статтею 12 Закону № 2491-ІІІ. Відповідно до цієї норми, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Процедура провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію, визначена Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (далі - Порядок №1983).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Пунктом 22 Порядку №1983 передбачено, що для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України Про імміграцію, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Згідно з пунктом 23 Порядку №1983 ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Суд встановив, що підставою для скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 слугувало подання Головного Управління Національної поліції України в Хмельницькій області.

У поданні від 14.05.2018 №1520/121/14-18 Головне Управління Національної поліції України в Хмельницькій області про порушення громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 пунктів 2, 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію", у зв'язку з засудженням до позбавлення волі за вчинення кримінально карного діяння, а також вчинення нових злочинів в складі організованої злочинної групи, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Розглянувши подання Головного Управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в.о. начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Хмельницькій області Юхименко М.А. склав висновок, у якому запропонував скасувати повністю рішення УМВС України в Хмельницькій області від 26.11.2005 року про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі пунктів 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію", та скасувати, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню видану на підставі дозволу на імміграцію посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 15.11.2016 року.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

За змістом пунктів 3, 6, 9 статті 1 закону України "Про національну безпеку України":

громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз;

загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України;

національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Подання Головного Управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 14.05.2018 №1520/121/14-18 не містить жодних обставин та доказів, які їх підтверджують, щодо порушення позивачем пунктів 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію".

В процесі судового розгляду спору відповідач також не надав докази порушення позивачем пунктів 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію".

Фактичною підставою для висновку у подані було засудження позивача у 2010 році до 9 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366, частини 2 статті 358, частиною З статті 358 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02.06.2014, на підставі статті 2 закону України "Про амністію" від 08.04.2014 позивач був звільнений від основного та додаткового покарання, крім конфіскації майна.

Тому, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19.07.2010 не може слугувати підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем дій які могли б становити загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, або обумовлювали б необхідність для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, оскільки судимість позивача погашена.

Разом з тим, після відбування покарання, позивач жодного разу не притягувався до будь-якого виду відповідальності (адміністративної, кримінальної, цивільної, тощо).

Посилання в подані на розгляд Шевченківським районним судом міста Києва кримінального провадження №12017100100004571 (справа №761/24367/18), за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України та наявність відносно позивача ще 4 кримінальних проваджень по статті 190 Кримінального кодексу України, не може слугувати доказом протиправної поведінки позивача та порушення ним пунктів 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію", оскільки вироки по даних кримінальних провадженнях не винесені.

Згідно з частинами 1, 5 статті 17 Кримінально-процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Оскільки належних доказів щодо вчинення позивачем кримінального правопорушення та обвинувального вироку суду, що набрав законної сили відповідач не надав, підстави вважати, що дії громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні відсутні. Таким чином, відсутні також підстави для застосування до позивача пунктів 3, 4 статті 12 закону України "Про імміграцію" та скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_4.

Разом з тим, суд враховує, що в порушення пункту 23 Порядку №1983 оскаржуване рішення прийняте відповідачем без запрошення позивача для надання ним пояснень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність прийняття рішення від 22.08.2018 року №134 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, у зв'язку з чим адміністративний позов необхідно задовольнити.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 22.08.2018 року №134 про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Стягнути на користь ОСОБА_4 704,80 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 лютого 2019 року

Позивач:ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. М. Мазура, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29007 , код ЄДРПОУ - 37864148)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук