
Справа № 560/4133/18
РІШЕННЯ
іменем України
19 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення (вимогу) про сплату штрафу № Ф-3474-53 від 09 листопада 2018 року, видану Хмельницьким управлінням Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницької області про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску з ОСОБА_1 у розмірі 7324 грн. 28 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби як фізична особа - підприємець і зареєстрований як платник єдиного податку за Формою - 3. Діяльність експерта підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Також вказує, що правильність його позиції підтверджується ухвалою ВАСУ від 21.01.2016 у справі №К/800/44702/14.
Відповідно до ухвали від 21.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).
Ухвалою від 12.02.2018 повернуто заявнику без розгляду лист (заяву) (арк. спр. 79-80).
10.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, зокрема, що 20.02.2018 в реєстраційних даних інформаційної системи системи «Податковий блок» ОСОБА_1 встановлено ознаку незалежної професійної діяльності (судовий експерт). Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 10 розділу IV Порядку № 435). Відповідно п. 19 розділу IV Порядку № 435 (в редакції, яка діяла до 01.08.2018) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами - підприємцями, крім осіб, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування. Згідно облікових даних інформаційної системи органів державної фіскальної служби, загальна сума заборгованості позивача, станом на 31.10.2018, становить 7324,28 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-3474-53 згідно вимог чинного законодавства (арк. спр. 73-74).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Позивач 04.06.2003 зареєстрований як фізична особа-підприємець, має види діяльності - 68.31 Агенства нерухомості, 69.10 Діяльність у сфері права та перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник 3-ї групи (арк. спр. 39-41).
Також, згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 15.12.2017, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, позивач є судовим експертом (арк. спр. 42).
05.09.2017 за №5325/10/22-09-08-01-16 контролюючий орган надіслав позивачу листа, в якому запропонував ОСОБА_1 подати пакет документів для взяття на облік, як платника податків - фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, в т.ч. заяву за формою 1-ЄСВ (арк. спр. 45).
Листом від 11.09.2017 за №115-09/17 позивач повідомив контролюючий орган, що особа, яка перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа. Тому він не потребує зміни системи податкового обліку та сплати податку, а бажає в подальшому залишатись платником єдиного податку (арк. спр. 46).
Згідно з листом від 15.09.2017 за №5512/10/22-09-08-01-16, контролюючий орган повторно запропонував ОСОБА_1 подати пакет документів для взяття на облік, як платника податків - фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, в т.ч. заяву за формою №1-ЄСВ (розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) (арк. спр. 47).
Листом за №116-09/17 від 26.09.2017 позивач знову повідомив контролюючий орган, що ФОП ОСОБА_1, який перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, враховуючи підп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України (арк. спр. 48).
Як вказує відповідач у відзиві на позов, 20.02.2018 в реєстраційних даних інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 встановлено ознаку незалежної професійної діяльності (судовий експерт).
09.11.2018 за № Ф-3474-53 ГУ ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), згідно якої загальна сума боргу платника єдиного внеску ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2018 року становить 7324,28 грн. (арк. спр. 64).
Згідно з ст.10 Закону України "Про судову експертизу" №4038-XII до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Таким чином, судово-експертна діяльність є юридичною практикою та незалежною професійною діяльністю судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та здійснюють свою діяльність за певним видом експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.
Отже, позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, і незалежну професійну діяльність як судовий експерт.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 1 Закону № 2464, страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно з п.4-5 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є:
- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п.4);
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.5).
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24 листопада 2014 року №1162, платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Отже, платниками єдиного внеску є як фізичні особи - підприємці, так і особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2464-УІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Відтак, контролюючим органом 20.02.2018 в реєстраційних даних інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_1 встановлено ознаку незалежної професійної діяльності (судовий експерт).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-УІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464-УІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464-УІ мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
У ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік" мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі 3723 грн.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Отже, мінімальний розмір єдиного внеску в місяць з мінімальної заробітної плати в 2018 році становив 819,06 грн. (3723 х 22%).
Позивачем надано докази сплати єдиного внеску за січень-березень, травень-листопад 2018 року (ЄСВ для ФОП) щомісячно в розмірі 820 грн. (арк. спр. 50-59). Тобто, позивач сплачував єдиний внесок лише як фізична особа-підприємець ( як платник, згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ). Водночас, єдиний внесок ним як особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (платник, згідно п.5 ч.1 ст. 4 Закону №2464-УІ), ним не сплачувався.
Згідно з п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464-УІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року (далі - Порядок № 435) (в редакції, чинній до 01.08.2018), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є ФО - підприємцями, крім осіб, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.
Згідно з п.16 розділу IV Порядку № 435 (в редакції, чинній з 01.08.2018) ФО - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти.
Отже, позивач помилково вважає, що незалежна професійна діяльність може здійснюватись особою лише у випадку, якщо вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець. При цьому Закон №2464-УІ чітко визначає платниками єдиного внеску і фізичних осіб - підприємців, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а Порядок № 435 вказує, що ФО - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти. Відтак, законодавство не передбачає, що якщо особа є платником єдиного внеску відповідно до ст. 4 Закону №2464-УІ за кількома підставами, вона сплачує такий внесок лише за однією з таких підстав.
Згідно з п.1 розділу IV Порядку № 435 звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону №2464-УІ обов'язки платників єдиного внеску виникають:
- у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
- у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.
Отже, звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем як платником, який здійснює незалежну професійну діяльність, не подавались, та, відповідно, єдиний внесок з провадженням такої діяльності, всупереч Закону №2464-УІ, не сплачувався.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464 недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.3 ст.25 Закону №2464-УІ суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно облікових даних особового рахунку позивача, станом на 31.12.2017 у нього рахувалась переплата у розмірі 1447,74 грн. Крім нарахування позивачу єдиного внеску за ознакою ФОП на спрощеній системі оподаткування, 19.04.2018 контролюючим органом також було нараховано 1638,12 грн., 19.07.2018 - 2457,18 грн., 19.10.2018 - 2457,18 грн. єдиного внеску за ознакою - незалежна професійна діяльність. За несвоєчасну сплату єдиного внеску також нараховувалась пеня та застосовувались штрафні санкції. Станом на 31.10.2018 заборгованість становить 7324,28 грн. (арк. спр. 65-67).
На підставі цих даних (заборгованість - 7324,28 грн.) ГУ ДФС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-3474-53.
Отже, контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу у відповідності до чинного законодавства. При цьому контролюючий орган проводив нарахування єдиного внеску за ознакою "незалежна професійна діяльність" у розмірі мінімального страхового внеску на місяць (819,06 грн.), що відповідає вимогам Закону № 2464.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону №2464-УІ єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Також, єдиний внесок не є податком, згідно зі ст.9-10 ПК України.
Отже, доводи позивача про те, що діяльність судового експерта підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець, відповідно до вимог законодавства (що підтверджується ухвалою ВАС України від 21 січня 2016 року по справі К/800/44702/14) є безпідставними, оскільки стосуються відносин оподаткування, а не спірних правовідносин, щодо єдиного внеску. Крім цього, потрібно враховувати, що ч.5 ст.242 КАС України, передбачає застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права, а не в ухвалах ВАС України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов не задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19 лютого 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 79954037, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/4133/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: