Рішення № 79953845, 13.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 р. Справа№200/13578/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги буд. 16) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_2, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Вугледарської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018 року щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язання Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та просила суд подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

02 жовтня 2018 року позивач звернулась до Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради із заявою про зняття з реєстрації із місця проживання гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, як представник ОСОБА_2 відповідно до повноважень, наданих позивачу Довіреністю 77 АВ 9092450 від 17 жовтня 2018 року.

Рішенням Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018 року позивачу було відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що заявником не подані необхідні документи, а подані документи містять недостовірні відомості.

Оскільки Відділ державної реєстрації Вугледарської міської ради не є юридичною особою, а є виконавчим органом ради, то позов заявлено до Вугледарської міської ради.

Вважає, що відповідачем порушені приписи частини другої статті 19, ст.33 Конституції України, Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 листопада 2012 року №1077 (чинній на момент виникнення спірних відносин) та інших нормативних актів.

Ухвалою суду від 04 грудня 2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 18 грудня 2018 року.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 10 січня 2019 року, до 28 січня 2019 року, до 01 лютого 2019 року.

Ухвалою від 01 лютого 2019 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду на 13 лютого 2019 року.

Відповідач до суду засідання не з'явився, надавши до суду відзив на позовну заяву та просив суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідач з позовом не погодився, зазначивши в обґрунтування своїх заперечень наступне.

02.10.2018 року до відділу державної реєстрації відповідача через відділ з питань видачі документів дозвільного характеру та надання адміністративних послуг Вугледарської міської ради надійшла заява від Позивача про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1.

За даними сторін до заяви було додано: паспорт ОСОБА_2, довідку №2372 від 21.01.2002 року, видану Мар'їнським РВК замість військового квитка, квитанцію про сплату адміністративного збору, довіреність з перекладом на українську мову, паспорт Позивача.

При розгляді документів відповідачем було з'ясовано, що в довіреності від 17.09.2018 року, засвідченою нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. ОСОБА_2 зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 В паспорті ОСОБА_2 зазначено місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно абзацу 10 статті 6 Закону та пункту 7 Правил реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до статті 91 Закону та пункту 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14- річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Враховуючи вищезазначені норми Закону та Правил, довіреність від 17.09.2018 року, засвідчена нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. не може бути застосована, так як містить недостовірні відомості. Іншого документу, що підтверджує повноваження Позивача як представника не надавалось. Рішення про відмову було прийнято начальником відділу державної реєстрації - державним реєстратором Вугледарської міської ради Орел Н.М. в день звернення Позивача. Заяву про зняття з реєстрації місця проживання повернуто Позивачу із зазначенням у ній причин відмови: особа не подала передбачені Законом документи, у поданих особою документах містяться недостовірні відомості.

Відмова у знятті з реєстрації місця проживання не може вважатися такою, що суперечить інтересам ОСОБА_2 та обмежує реалізацію його прав.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону за заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 Закону, якою передбачено, що у разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

І в заяві про зняття з реєстрації місця проживання Позивача від 02.10.2018 року, і в позовній заяві (лист 4, абзац 4) Позивач за довіреністю знімає з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 для подальшої реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. Однак на меті ні Позивач, ні ОСОБА_2 цього не мають. Крім того і не мають на це законних підстав:

по -перше, відповідно до пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» призовники і військовозобов'язані, які прибули до нового місця проживання в адміністративно-територіальну одиницю, де відсутні районні (міські) військові комісаріати, для взяття на військовий облік у семиденний строк особисто прибувають із військово-обліковими документами у районний (міський) військовий комісаріат;

по-друге, в довіреності від 17.09.2018 року, засвідченою нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. ОСОБА_2 не доручає Позивачу поставити його на військовий облік. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону для реєстрації місця проживання подання військового квитка або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) є обов'язковим.

Тобто, ОСОБА_2 повинен особисто звернутися для реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 до органу реєстрації. В такому разі він може скористуватися своїм правом на реєстрацію місця проживання за новою адресою із одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1. При цьому сплатити адміністративний збір тільки 1 раз.

Відповідач вважає, що ОСОБА_2 при зверненні до нотаріуса повідомив, що саме він хоче доручити Позивачу - зняти його з зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 для подальшого проживання у Російській Федерації. Тому нотаріус у довіреності не зазначив орган реєстрації - орган місцевого самоврядування (повноваження передані з квітня 2016 року), а відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та наказу МВС України від 16.08.2016 № 816 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання» зазначив саме Головне управління з питань міграції Міністерства внутрішніх справ України та його територіальні підрозділи.

Крім того, Позивач в позовній заяві просить суд врахувати норми наказу Міністерства внутрішніх справ Україні від 22.11.2012 № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», який втратив чинність 26.01.2018 (спірні відносини виникли 02.10.2018).

Два аркуші позовної заяви містять норми законодавства щодо реєстрації місця проживання, що не мають відношення до справи, і ні одного рядку з якими саме підставами Позивач не згоден у відмові в знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2.

Позивач просить суд зобов'язати відділ державної реєстрації Вугледарської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 не враховуючи те, що чинним законодавством передбачено особисте звернення заявника або його представника з відповідним пакетом документів (заявний принцип).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, який зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 видана Довіреність від 17.09.2018 року (бланк № 77АВ 9092450), яка посвідчена нотаріусом міста Москва Швачкіною Мариною Володимировною, зареєстрована в реєстрі за № 77/787-н/77-2018-8-1728, (а.с. 12) у місті Москва.

У відповідності до зазначеної довіреності ОСОБА_2 вповноважує ОСОБА_1 бути його представником у всіх організаціяїх та установах України з питання зняття його з військового обліку, з питань зняття з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою АДРЕСА_1 з правом отримання та подання від його імені заяв, клопотань, довідок, посвідчень та інших документів, сплачувати збори, мито, поставити штамп в військовому квитку, паспорті та інші документах про зняття з військового, реєстраційного обліку та реєстрації, з правом отримання листа вибуття та інших необхідних документів, розписуватися за нього та виконувати усі дії, пов'язані з виконання даного доручення. Довіреність видана строком на три роки з забороною передоручення повноважень іншим особам.

02 жовтня 2018 року позивач звернулась до Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради із заявою про зняття з реєстрації із місця проживання гр. ОСОБА_2 у зв'язку із вибуттям до АДРЕСА_2.

Рішенням Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018

року позивачу було відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що заявником не подані необхідні документи, а подані документи містять

недостовірні відомості.

У Рішенні взагалі не зазначено у яких саме документах містяться недостовірні відомості та їх зміст, та які документи на надані позивачем.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням про відмову у знятті з реєстрації місця проживання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Статтею 33 Конституції України передбачено , що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Питання реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання осіб врегульовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-VI (далі по тексту - Закон № 1382) та Постановою Кабміну "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" від 02 березня 2016 року № 207 (далі по тексту - Правила № 207).

Згідно ст. 2 Закону № 1382 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації (ст. 7 Закону № 1382).

Орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленомузаконом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 11 Закону № 1382).

Відповідно до п. 6 Правил № 207 у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленному законом порядку.

Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги". Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання (п. 8 Правил № 207).

Таким чином, законодавець передбачив можливість звернення осіб до відповідного суб'єкта владних повноважень для зняття з реєстрації місця проживання через своїх представників, за умови наявності довіреності, якою представники уповноважуються на здійснення відповідних дій.

Як вже встановлено судом, при зверненні до відповідача із заявою про зняття позивача з реєстрації місця проживання, представник позивача надав органу державної влади завірену довіреність з українським перекладом, якою підтвердив своє право на представлення його інтересів при вирішенні відповідного питання.

Згідно п. 26 Правил № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

1) заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

3) свідоцтва про смерть;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) інших документів, які свідчать про припинення:

6) підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);

7) підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);

8) підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Разом із заявою особа подає:

1) документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору;

2) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу представника;

2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Наведене кореспондується із положеннями статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 (п. 9 Правил № 207).

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону (абз. 2 ст. 7 Закону № 1382).

Пунктом 11 Правил № 207 визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що для зняття з реєстрації з місця проживання, крім паспорта можуть подаватися інші документи, передбачені п. 9 Правил № 207, до яких вносяться відповідні відомості.

Позивачем надана копії паспорта ОСОБА_2, копія довідки № 2372, яка видана ОСОБА_2, замість війського квитка Марьянським РВК Донецької області від 21 січня 2002 року із якої вбачається, що зазначена особа визнана не придатною для військової служби у мирний час та обмежено годною у військовий час.

Вищезазначена довідка має відмітку про взяття на облік 21.01.2012 року та відмітку «Знято з військового обліку військовозобов'язаних 27.09.2018 року».

У відповідності до п.19) ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із змісту оскаржуваного Рішення не можливо встановити конкретні підстави з яких позивачу було відмовлено у знятті ОСОБА_2 з реєстрації. Тобто зазначені загальні підстави без конкретизації у чого саме полягало не дотримання норм чинного законодавства та взагалі відсутнє будь -яке посилання на норму права.

Так, у своєму відзиві відповідач зазначив, що при розгляді документів було з'ясовано, що в довіреності від 17.09.2018 року, засвідченою нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. ОСОБА_2 зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 В паспорті ОСОБА_2 зазначено місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно абзацу 10 статті 6 Закону та пункту 7 Правил реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Довіреність від 17.09.2018 року, засвідчена нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. не може бути застосована, так як містить недостовірні відомості.

Однак, відповідач не врахував, що довіреність видана у іншій державі, тому вимоги щодо реєстрації (право на проживання) у іноземній державі регулються законодавством тієї держави, де особа проживає.

Тому у цій ситуації право на проживання (реєстрацію) регулюються як зпаконодавством України, так і Російської Федерації і тому вимога реєстрації місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором у даному випадку не застосовується.

З огляду на викладене, суд вважає що висновок відносно того, що Довіреність від 17.09.2018 року, засвідчена нотаріусом міста Москва Швачкіною М.В. не може бути застосована, так як містить недостовірні відомості є необґрунтованим.

Доводи відповідача з посиланням на частини другої статті 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 Закону, якою передбачено, що у разі якщо нове місце проживання особи разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України до уваги судом не приймаються оскільки зазначена норма передбачає можливість такої поведінки особою у залежності від її волевиявлення, а не волі органу владних повноважень.

Щодо доводів відповідача про застосування пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», відсутності у довіреності від 17.09.2018 року, засвідченою нотаріусом міста Москви Швачкіною М.В. у позивача повноважень щодо постановки ОСОБА_2 на військовий облік, особистого звернення ОСОБА_2 для реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 до органу реєстрації з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 до уваги судом не приймаються з наступних підстав.

Так, військовозобов'язаний повинен особисто прибути із відповідними документами до військовий комісаріату, однак у відповідача відсутні будь -які докази того, що зазначена норма не буде виконана ОСОБА_2, а посилання відповідача на відсутність повноважень відповідно до довіреності у позивача щодо постановки на військовий облік прямо суперечить пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» прямо суперечить вищезазначеній нормі - відносно особистої явки військовозобов'язаного для постановки на військовий облік.

Щодо реалізації ОСОБА_2 права на реєстрацію місця проживання за новою адресою із одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, то це є правом ОСОБА_2, а не його обов'язком.

Таким чином, суд вважає відмову відповідача у знятті ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання необґрунтованою.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів протиправність оскаржуваного рішення.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що згідно змісту ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 160, 245 КАС України, наявної правової позиції Верховного Суду України (справа № 21-87а13 від 21 травня 2013 року), обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, відповідає вимогам закону. Відсутність у суб'єкта владних повноважень вибору на вчинення декількох юридично допустимих для позивача позитивних рішень свідчить про те, що винесення в даному випадку судом конкретного змісту рішення, яке виключає подальші можливі протиправні рішення, дії чи бездіяльність такого суб'єкта, не можна вважати втручанням в його дискреційні повноваження.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018 року щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язання Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо клопотання позивача про подання до Донецького окружного адміністративного суду звіту про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили, то суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання повинно бути відмовлено, оскільки встановлення судового контролю є правом суда, а не його обов'язком.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем був сплачений судовий збір, а його позов задоволено, то з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь позивача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018 року щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язання Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державної реєстрації Вугледарської міської ради від 02.10.2018 року щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язати Відділ державної реєстрації Вугледарської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Вугледарської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Вугледар, вул.30 річчя Перемоги, 6.16, код ЄДРПОУ 34032213) судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 18 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.