Рішення № 79953633, 17.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 160/7984/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/7984/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №748/03-09/26 від 23.08.2018р., №П15231-18 від 26.09.2018р. про відмову в призначення пенсії ;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 23.01.1997р. по 23.06.2017р.;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пільгову пенсію за віком за Списком №1 з урахуванням періоду роботи позивача з 23.01.1997р. по 23.06.2017р. з моменту звернення позивача, а саме з 25 липня 2018р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7984/18.

Подана ОСОБА_2 позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 30.10.2018р. була залишена без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 30.10.2018р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2018р. відкрито провадження по справі №160/7317/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/7317/18 у спрощеному провадженні

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2018р. відкрито провадження по справі №160/7984/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/7984/18 у спрощеному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що пенсійним органом протиправно не призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки записи у його трудовій книжці та надані до відповідача уточнюючі довідки про особливі умови праці для призначення дострокової пенсії та про заробітну плату повністю підтверджують постійну зайнятість позивача на роботі, яка надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, однак відповідачем дані довідки не прийнято та відповідні періоди не зарахованого до пільгового стажу позивача.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України відображена у відзиві на позовну заяву та полягає у безпідставності та необґрунтованості позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що згідно наданого ОСОБА_2 пакету документів у пенсійного органу були відсутні законні підстави для зарахування відповідних періодів до пільгового стажу позивача, в той час як у трудовій книжці відсутні необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) отримав Довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за №0000303958 від 21.08.2017р.

У позовній заяві зазначено, що позивач 25.07.2018р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно листа «Про відмову в призначенні пенсії» за вих. №748/03-09/26 від 23.08.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по заяві позивача від 25.07.2018р.

В обгрунтування даної відмови пенсійним органом повідомлено ОСОБА_2 про неможливість включити до його пільгового стажу період роботи з 23.01.1997р. по 23.06.2017р. згідно із записами трудової книжки №17-20, оскільки визначити зайнятість позивача повний робочий день на роботах, передбачених п. 2.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без надання уточнюючої довідки підприємства.

Як зазначає у позовній заяві ОСОБА_2 ним було надано до пенсійного органу уточнюючу довідку підприємства, а саме виписані Закритим акціонерним товариством «Внештрогсервіс» «Ясиновський коксохімічний завод» філіалу №6 довідки від 29.06.2018р.

У листі Лівобережного відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. №П1521-18 від 26.09.2018р. зазначено, що з огляду на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2017р. пенсійний орган не може прийняти надані позивачем довідку уточнюючу про особливі умови праці для призначення дострокової пенсії за період роботи з 23.01.1997р. по 23.06.2017р. (4916/06) та про заробітну плату за період з 01.10.1990р. по 30.06.2017р. (№5131/15.2; №5077/15.2; №5078/15.2; №5079/15.2) з огляду на відсутність законних підстав.

Не погодившись із вищезазначеною позицією пенсійного органу, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відповідно до п. 2.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, чоловікам після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій згідно додатку №5.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія, або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зарахування до пільгового стажу періодів роботи із шкідливими і важкими умовами праці проводиться на підставі атестації робочого місця.

Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 01.08.1992 року.

Порядок проведення атестації робочих місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992р. та передбачає, що атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не раніше одного разу на 5 років. При призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу певного 5-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць за умови праці.

Натомість, з матеріалів справи слідує, що періоди роботи позивача з 23.01.1997р. по 23.06.2017р. №17-20 трудової книжки неможливо включити до пільгового стажу та визначити зайнятість, повний робочий день на роботах передбачених п.2.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без уточнюючої довідки підприємства з доданням до неї наказів та переліків щодо проведення атестації робочих місць.

У відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 року будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було надано до пенсійного органу довідки уточнюючу особливі умови праці позивача для призначення дострокової пенсії за період роботи з 23.01.1997р. по 23.06.2017р. (зокрема, довідка №4916/06 від 29.06.2018р.) та про заробітну плату за періоди з 01.01.1990р. по 30.06.2017р. (зокрема, довідки №5131/15.2; №5077/15.2; №5078/15.2; №5079/15.2 від 29.06.2018р.), які відповідач з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014р. не мав законних підстав прийняти до виконання для зарахування позивачу відповідного пільгового стажу.

При цьому, у трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, про те, що заявник працював на роботах передбачених Списками повний робочий день, та мається лише дві відмітки про атестацію, за пільговою довідкою №4916/06, у якій зазначено наступне.

Робота за період з 23.01.1997 року по 23.06.2017 року - 20 років 05 місяців 00 днів, з 20.08.2014 року працює в режимі неповної зайнятості, в процесі виробництва участі не приймає, переліків по атестації робочих місць не надано.

Враховуючи вищенаведене, згідно наданого ОСОБА_2 до пенсійного органу пакету документів у відповідача були відсутні законні підстави для зарахування відповідних періодів до пільгового стажу позивача, в той час як у трудовій книжці відсутні необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, що виключає наявність правових підстав для призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах.

Згідно із приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вищевказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський