
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4732/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
представника відповідача - Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
28.12.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.11.2018 №Ф-5722-25 на суму 22156,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає нарахування та облік заборгованості зі сплати єдиного податку, єдиного соціального внеску та штрафних санкцій протиправними, необґрунтованими та незаконними, а також такими, що порушують законні права та інтереси позивача додатково гарантовані державою як особі з особливим статусом, яка є потерпілою від воєнних дій та антитерористичної операції, втратила своє майно. Вважає, що сума недоїмки з єдиного соціального внеску та єдиного податку, що виникла внаслідок проведення антитерористичної операції та воєнних дій, є протиправно нарахованою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
18.01.2019 позивачем надано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
22.01.2019 до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 22156,94 грн. 08.10.2018 у зв'язку зі зміною податкової адреси ФОП ОСОБА_2 взято на облік в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області. Сума вказаної заборгованості по єдиному внеску була передана в інтегрованих картках платника Бахмутським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області. Пояснює, що враховуючи наявність заборгованості по єдиному соціальному внеску, на виконання вимог пункту 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", згідно пункту 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, та на підставі даних ІТС контролюючих органів по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 22156,94 грн. Зауважував, що для звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) платник єдиного внеску зобов'язаний подати відповідну заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, який вирішує питання щодо списання податкового боргу та не застосування штрафних санкцій.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.07.2013, номер запису про державну реєстрацію 22560000000022662, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №196757.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2018 ФОП ОСОБА_2 взято на облік як платника податків у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області.
22.11.2018 ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу №Ф-5722-25 про сплату заборгованості з єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 22156,94 грн.
Не погоджуючись із вимогою від 22.11.2018 №Ф5722-25, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Витягом з АІС "Податковий блок" підтверджено, що за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування за період з 22.04.2014 по 19.10.2018 в загальній сумі 22156,94.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ /надалі Закон № 2464-VІ/.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
В абзаці третьому частини восьмої статті 9 Закону №2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Таким чином, згідно з наведеними положеннями на фізичну особу - підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, покладено обов'язок з обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску.
Разом з цим, Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464-VI та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 93, яким передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Законом України від 02.03.2015 №219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" визначено, що пункт 93 Закону №2464-VI в редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII необхідно вважати пунктом 94. Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII.
Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства, суд дійшов висновку про те, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, зокрема входить м. Горлівка (Горлівська міська рада).
Крім того, згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, м. Горлівка (Горлівська міська рада) Донецької області віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.
Таким чином, саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону №2464-VІ, якою є спірна вимога.
При цьому, згідно з положеннями Закону №1669-VII, достатньою підставою, зокрема, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №805/86/16-а, що враховується судом з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 22156,94 грн складається з єдиного внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями.
Суд враховує, що на момент виникнення відповідної недоїмки ФОП ОСОБА_2 перебував на обліку як платник єдиного внеску у Бахмутській ДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що підтверджено відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та обліковими даними ФОП ОСОБА_2 , наданими представником відповідача.
Крім того, витягами з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2 за платежем 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" підтверджено, що станом на 19.10.2018 за ФОП ОСОБА_2 обліковувалась недоїмка у розмірі 22156,94 грн.
При цьому, нарахування єдиного соціального внеску у сумі 2457,18 грн по терміну сплати 19.10.2018 хоча і відбулося після взяття позивача на облік у ДПІ у м. Полтава, однак, зазначена сума єдиного внеску, нарахована за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
З урахуванням наведеного, суд, проаналізувавши дані інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2, дійшов висновку, що заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 22156,94 грн є недоїмкою, що виникла станом на момент перебування позивача на обліку у Бахмутській ДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
А відтак, позивач звільнений від виконання обов'язку зі сплати відповідних сум єдиного внеску з огляду на приписи пункту 94 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI.
При цьому суд зауважує, що заяву про звільнення від сплати єдиного внеску позивачем може бути подано до податкового органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Слід також зазначити, що наявність або відсутність сертифікату Торгово-промислової палати не впливає на вирішення спірних відносин, оскільки аналіз наведених вище законів та нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, дає підстави для висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання обов'язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску в повному обсязі не застосовується до платників єдиного внеску за умови, якщо вони перебувають на обліку в податкових органах на території, де здійснювалася антитерористична операція.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №812/881/17 (номер в ЄДРСР 2970283).
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, як визначено частинною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у ході судового розгляду справи не надав належних та достатніх доказів, що свідчили б про наявність у ФОП ОСОБА_2 обов'язку зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 22156,94 грн, тобто, не довів правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.11.2018 №Ф-5722-25.
Натомість, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірна недоїмка виникла у період перебування позивача на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції (Бахмутської ДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 вважається звільненим від виконання обов'язку зі сплати відповідної суми недоїмки у відповідності до пункту 94 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_2
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судовий збір на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 22.11.2018 №Ф-5722-25.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 лютого 2019 року.
Суддя К.І. Клочко
Судове рішення № 79953581, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 12.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/4732/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: