Рішення № 79953527, 19.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6649/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання бездіяльності протиправною щодо виплати недоотриманої пенсії та зобов'язання виплатити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за серпень, вересень та жовтень 2018 року протиправною;

- зобов'язати виплатити ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн.;

- звернути рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць до негайного виконання.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1, є внутрішньо переміщеною особою. В 2014 році переїхала до м. Одеси з м. Донецька. У відповідності до абз. 22 частини 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася до Малиновського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі 18 липня 2018 року з метою заздалегідь надати документи для своєчасного нарахування їй пенсії за віком. Позивач зазначила, що документи прийняти відмовилися з тієї причини, що в її трудовій книжці не було відмітки про закінчення перебування на обліку в міському центрі зайнятості м. Одеси.

Відмітку про зняття з обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 проставили 18 серпня 2018 року, а 20.08.2018 року позивач здала документи для призначення пенсії. В подальшому позивачу також видали довідку, де вказано, що після отримання всіх необхідних документів пенсія буде призначена з 19.08.2018 року. Одночасно їй повідомили, що до неї мають прийти із перевіркою з Управління соціального захисту населення в Малиновському районі. 18.09.2018 року до позивачки прийшли представники Управління соціального захисту населення і вона підписала відповідний акт, але у вересні пенсію позивач не отримала. На початку жовтня ОСОБА_1 зателефонувала до Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі, на що їй було запропоновано чекати, бо вони не отримали рішення комісії з питань призначення соціальних виплат щодо ОСОБА_1 Коли позивач подзвонила у черговий раз, їй повідомили, що пенсію у листопаді вона має отримати 18 числа.

18.11.2018 року позивач отримала тільки пенсію за один місяць, через що вона звернулася письмово із заявою про негайну виплату заборгованості суми пенсії за серпень вересень та жовтень 2018 року. У листопаді позивач отримала лист від 04.12.2018 року №486/6-1, в якому їй повідомили, що «Малиновським об'єднаним Управління ПФУ позивачу призначено пенсію та нараховано за листопад 2018 року в розмірі 1691,55 грн. та борг у сумі 4092,46 грн. за серпень, вересень та жовтень 2018 року. Згідно із підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови в КМУ від 08.06.2016 року №365», що набрала чинності 12.05.2018, орган, що здійснює виплати на підставі рішення комісії відновлює таку виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ».

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 14 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв.

11 лютого 2019 року від Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №4808/19).

Відзив обґрунтований наступним.

Позивач 20.08.2018 р. звернулася до об'єднаного управління із заявою про призначення пенсії за віком.

У зв'язку з цим, відповідачем до управління соціального захисту населення в Малиновському районі було надіслано запит листом №21956/02 від 23.08.2018 р. щодо отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

12.10.2018 року листом №02-27/2139 до об'єднаного управління надійшла відповідь про отримання позитивно прийнятого рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Згідно цього листа по особовому рахунку позивача, розпорядженням від 18.10.2018 року: нарахована пенсія за листопад 2018 року у розмірі - 1691,55 грн. та борг у сумі 4092,46 грн. за серпень, вересень та жовтень 2018 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365", що набрала чинності 12 травня 2018 року, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідач вважає, що управління не порушувало права позивача, а діяло на підставі і у повній відповідності до норм матеріального права та вимог чинного законодавства України.

14 лютого 2019 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (вхід. №5362/19).

Відповідь на відзив обґрунтована наступним.

Відповідно до абз. 7 частини 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Позивач звернулася за призначенням пенсії в установлений законом строк. Позивач зазначає, що вона має довідку внутрішньо переміщеної особи, яка не скасовувалася. У цій довідці вказана адреса її фактичного проживання, а отже підстави для невиплати пенсії ОСОБА_1 передбачені законом відсутні.

Позивач також вважає необхідним звернути увагу суду, що посадові особи Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі ігнорують рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, у справі №826/12123/16 від 29.06.2017 року (набуло чинності відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 04.07.2018), яким визнано нечинними пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 5 листопада 2014 р. № 637.

У судове засідання, яке було призначене на 14 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв. сторони не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

14 лютого 2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю в порядку письмового провадження (вхід. №5383/19).

14 лютого 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника управління (вхід. №ЕП/1220/19).

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч.9 ст.205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Обставини справи встановлені судом.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та перебуває на обліку в Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду в м. Одесі і отримує пенсію за віком.

Судом встановлено, що позивач є переселенцем з м. Донецьк. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, згідно довідки №5137000436 від 28.10.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.13).

Позивач, в період з 13.04.2017 року по 19.08.2018 рік була зареєстрована як безробітна в Одеському міському центрі зайнятості, що підтверджується довідкою Одеського міського центра зайнятості №2896/20/03 від 18.12.2018 року (а.с.19) та записом в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.14).

20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявою №4092 про призначення пенсії (а.с.44).

До заяви про призначення пенсії позивачем було додано:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_3;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- заяву про призначення/перерахунок пенсії №4092;

- паспорт/посвідка НОМЕР_4;

- трудова книжка або документи про стаж НОМЕР_2;

- диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_5;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5137000436;

- свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 (а.с.15).

04 грудня 2018 року відповідачем надано відповідь №486/Б-1 на заяву про призначення пенсії, згідно якої вбачається, що Малиновське об'єднане УПФУ в м. Одесі звернулося з запитом до управління соціального захисту населення в Малиновському районі щодо отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. 12 жовтня 2018 року листом №02-27/2139 до управління надійшла відповідь про отримання позитивно прийнятого рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Згідно вказаного листа по особовому рахунку позивача, розпорядженням від 18.01.2018 року та протоколом від 23.10.2018 року Малиновським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі ОСОБА_1 призначено пенсію та нараховано станом на листопад 2018 року: пенсія за листопад 2018 року у розмірі - 1691,55 грн. та борг у сумі 4092,46 грн. за серпень, вересень та жовтень 2018 року. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365», що набрала чинності 12 травня 2018 року, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.17).

Згідно довідки Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №7458 від 20.12.2018 року ОСОБА_1 отримала пенсію за листопад 2018 року у розмірі 1691,55 грн. та у грудні 2018 року у розмірі 1736,55 грн. (а.с.18).

Джерела права.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382 -IV (далі - Закон №1382-IV), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства" №595 від 07 листопада 2014 року (далі - Постанова №595), постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 року №509 (далі - Постанова №509), постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Згідно зі ст. ст. 44, 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов'язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавство.

У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкала позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (надалі Порядок призначення), та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (надалі Порядок контролю).

Відповідно до п. 4 Порядку призначення, соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2018 року від департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до Малиновського об'єднаного УПФУ в м. Одесі надійшов лист №02-27/2139 від 09.10.2018 року (а.с.45) про отримання позитивно прийнятого рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Згідно листа №02-27/2139 від 09.10.2018 року, розпорядженням від 18.10.2018 року та протоколом від 23.10.2018 року Малиновським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі позивачу призначена пенсія та нарахована за листопад 2018 року у розмірі 1691,55 грн. та борг у сумі 4092,46 грн. за серпень, вересень та жовтень 2018 року.

Відповідач у листі №486/Б-1 від 04 грудня 2018 року посилається на підпункт 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365», що набрала чинності 12 травня 2018 року, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії відновлює таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідач також зазначив, що іншого на даний час чинним законодавством не передбачено.

Відповідач обґрунтовує відмову у виплаті пенсії за минулий період як боргу у сумі 4092,46 грн. за серпень, вересень та жовтень 2018 року тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.

Однак, така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №335 були внесені зміни до пункту 16 Порядку контролю та передбачено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Між тим, на час розгляду справи такого порядку не визначено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.

Згідно з ст. ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Тому, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, пенсія підпадає під захист ст.1 Протоколу 1 (право власності). Поняття «property» відноситься до «autonumus concepts» розроблених ЄСПЛ. Тобто поняття «майно», яке міститься в ч.1 ст.1 Першого протоколу, має автономне значення, яке не залежить від формальних класифікацій у внутрішньому праві. ЄСПЛ інтерпретує його дуже широко і відносить до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. ЄСПЛ також неодноразово вказував у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням в право власності. Зокрема у справах Andrejeva v. Latvia (App. No. 55707/00, §77) I Stummer v. Austria (App. No. 37452/02, §82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах про порушення ст.1 Протоколу 1, поширюються на пенсії. Отже, якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, воно повинно розглядатися як таке, що генерує майновий інтерес».

Посилання відповідача на те, що дії з невиплати нарахованої пенсії вчинені на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365», суд зазначає, що дане посилання є необґрунтованим, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Згідно рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону №1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що не здійснюючи виплату позивачу пенсійної заборгованості, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за серпень, вересень та жовтень 2018 року належать до задоволення шляхом зобов'язання Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені встановлені та з'ясовані обставини, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, а тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про звернення рішення суду в частині виплати пенсії за один місяць до негайного виконання.

Приписами ч.1 ст.371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, вимога позивача про звернення рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за один місяць до негайного виконання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у загальній сумі 768,40 грн., сплачені згідно квитанції №104 від 21 січня 2019 року, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання бездіяльності протиправною щодо виплати недоотриманої пенсії та зобов'язання виплатити пенсію - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії за серпень, вересень та жовтень 2018 року протиправною.

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за серпень, вересень та жовтень 2018 року в сумі 4092,62 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов'язання Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41249156) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.