Ухвала суду № 79950792, 13.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/2801/19

Справа 760/4338/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Лісовій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання сторони кримінального провадження - заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Корніцького Д.Ю., яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області Біленком В.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017110000000310 від 26.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26.05.2017 року Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000310.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службові особи ТОВ «Пак-Експо Лізинг», впродовж 2016 року відобразили у реєстрах бухгалтерської та податкової звітностей проведення безтоварних операцій із підприємствами, що мають ознаки фіктивності ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк», чим самим ухилились від сплати податків у значних розмірах.

Крім того, слідчий зазначав, що вказані підприємства звітуються використовуючи одну IP-адресу, що підтверджуючи їх фіктивність, пов'язаність та те, що вказані підприємства підконтрольні одній групі осіб.

Також, слідчий зазначав, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк» мають ознаки «фіктивності», зокрема: податкова звітність службовими особами вказаних товариств з моменту створення не подавалась; виробничі потужності та наймані працівники відсутні; усі субєкти господарювання зареєстровані за адресами масової реєстрації; доходи службові особи не отримували.

Окрім слідчим зазначеного, у ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа Дінк» відсутні власні чи орендовані офісні та виробничі потужності, складські приміщення, необхідні для зберігання ТМЦ, а також відповідна кількість найманих працівників.

Як зазначив слідчий, що вищенаведене свідчить про неможливість проведення будь-яких господарських операцій з даними субєктами господарювання, в тому числі, повязаних із постачанням ТМЦ.

Крім того, слідчий вказує, що проведеним аналізом баз даних ДФС України - АІС «Податковий блок», встановлено, що ТОВ «Райденком» (код ЄДР 40551608, попередня назва ТОВ «Фулденч») та ТОВ «Прокат Авто «Ломер» (код ЄДР 40510191, попередні назви ТОВ «Альфа-Дінк», ТОВ «Соткар») незаконно формували податковий кредит ряду підприємств, одним з яких являється ТОВ «Пак-Експо Лізинг» (код ЄДР 38508974), що відповідно підтверджується актом податкової перевірки. Сума незаконно сформованого податку на додану вартість є достатньою для кваліфікації злочину передбаченого ст. 212 КК України.

Окрім цього, слідчий зазначав, що в рамках досудового розслідування допитано керівника ТОВ «Пак-Експо Лізинг», який вказав, що зазначені підприємства, від яких начеб то здійснювалося постачання ТМЦ йому не відомі, та документи від імені ТОВ «Пак-Експо Лізинг» він не підписував.

Разом з тим, слідчий вказав, що відповідно до показів комірника ТОВ «Пак-Експо Лізинг», ТМЦ, які постачальися від ТОВ «Райденком» (код ЄДР 40551608, попередня назва ТОВ «Фулденч») та ТОВ «Прокат Авто «Ломер» (код ЄДР 40510191, попередні назви ТОВ «Альфа-Дінк», ТОВ «Соткар») у зв'язку із значними габаратима такого товару повинні постачатися вантажним транспортом із оформленням відповідних товарно-транспортних накладних, проте вказаних документів ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не надано.

Слідчий у своєму клопотанні також зазначав, що у ході проведення обшуку за адресою здійснення діяльності ТОВ «Пак-Експо Лізинг», виявлено та вилучено чекові книжки ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3), які підтверджують факт зняття готівки бухгалтером ТОВ «Пак-Експо Лізинг» - ОСОБА_6

Окрім цього, у ході аналізу руху коштів по рахунках зазначених вище фізичних осіб-підприємців, встановлено, що зарахування коштів на їх рахунки відбувається лише від ТОВ «Пак-Експо Лізинг» та відразу знімаються готівкою, бухгалтером самого ТОВ «Пак-Експо Лізинг».

При цьому, слідчий вказав, що у своїх показах ОСОБА_3 вказав, що не має будь-якого відношення до реєстрації його в якості фізичної-особи підприємця.

Окрім цього, як зазначав слідчий в клопотанні, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службовими особами ТОВ «Пак-Експо Лізинг» занижено податок на прибуток на загальну суму - 595 350 грн. та податок на додану вартість на загальну суму - 739 915 грн.

Також вказав, що відповідно до акту перевірки №447/10-06-22-01/31033523 від 23.12.2016 року, службовими особами ТОВ «Пак-Експо Лізинг» занижено податок на прибуток на загальну суму - 595 350 грн. та податок на додану вартість на загальну суму - 739 915 грн.

Також, слідчий зазначав, що 28 січня 2019 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який в період в період з 12 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року працював на посаді директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг», повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212 КК України.

Згідно повідомлення про підозру, у результаті злочинних дій директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_7, спрямованих на пособництво головному бухгалтеру ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_8 в умисному ухилення від сплати податків, за період фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фулденч» та ТОВ «Альфа-Дінк», з 14 липня 2016 року по 18 серпня 2016 року до Державного бюджету України не надійшли кошти у вигляді податку на додану вартість у сумі 444 108 грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 595 351 грн., що призвело до ухилення від сплати податків на загальну суму 1 039 459 що у 1000 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум громадян.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) регламентовано порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зокрема, згідно статті 200-1.1 система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначав слідчий, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 200-1.2. платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Також, вказав, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом 2 п.87.1 ст.87 цього Кодексу.

Окрім цього, в клопотанні зазначав, що для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Також, слідчий вказав, що якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Крім того, слідчий зазначав, що для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

Разом з тим, слідчий зазначав, що на підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Згідно ст. 200-1.7. Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 200-1.8. Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Пак-Експо Лізинг», на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок проведення незаконної діяльності та може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку у особливо великих розмірах, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Також, слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ, сформовані на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що регламентовано ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), є предметом протиправної діяльності, самі по собі є об'єктом та знаряддям злочину, містять ознаки речових доказів та використовувались та отримані в наслідок вчинення шахрайських дій, а також для сприяння суб'єктам підприємницької діяльності мінімізації податкових зобов'язань, ухилення від сплати податків та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, а також збереження речових доказів.

Також, слідчий вказував, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Слідчий зазначав, що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

В судове засідання слідчий не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримував з наведених у ньому підстав.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику службових осіб та представників службових осіб зазначених підприємств, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши надані матеріали клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Судом встановлено що СУФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110000000310 від 26.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться в банку на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту.

Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.212 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на встановлені по кримінальному провадженню обставини та виходячи зі змісту вищенаведених норм, вважаю що слідчим в клопотанні наведено обґрунтовані докази причетності директора ТОВ «Пак-Експо Лізинг» ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а тому що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також в подальшому збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

Керуючись ст. ст. 131, 159-162, 167, 170-173, 309 КПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на суми ПДВ на рахунку, відкритому відповідно до ст. 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) ТОВ «Пак-Ескпо Лізинг» (код ЄДР 38508974), на які вказаний платники має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь - яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала про арешт майна підлягає виконанню негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін