Вирок № 79950001, 19.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7397/17

Провадження № 1-кп/752/195/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарі Мархотко А.С.

за участі прокурора Галицької Ю.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працевлаштованого, має на утриманні неповнолітню дитину, 2009 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- за вироком Бориспільського районного суду Київської області від 25.08.1998 року за ст. ст. 81 ч. 3, 19, 17, 140 ч. 3 КК України 1960 року, із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України 1960 року - звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки;

- за вироком Бориспільського районного суду Київської області від 12.07.1999 року за ст. ст. 81 ч. 3, 17, 140 ч. 3 КК України 1960 року із застосуванням ст. 42 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК України 1960 року - звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки;

- за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 20.03.2001 року за ст. 82 ч. 2 КК України 1960 року із застосуванням ст. 43 КК України 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 05.06.2004 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 06.02.2008 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 22.09.2009 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 14.06.2010 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Деснянського районного суду міста Києві від 30.04.2014 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 01.08.2014 року за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.07.2018 року за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 358 ч. 1, 190 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 25.01.2017 року приблизно о 00 годині 15 хвилин, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Голосіївська, 6, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, проникли до торгівельного кіоску "Клевер Кафе", розташованого за вказаною адресою, пошкодивши замикаючий пристрій дверей цього кіоску, та викрали з вказаного приміщення 3 плитки шоколаду, загальною вартістю 200 гривень та грошові кошти у розмірі 300 гривень, що належать ОСОБА_2, після чого обвинувачений ОСОБА_1 намагався залишити приміщення кіоску з викраденим, однак не довів спільний злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції, а невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення злочину зникла.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та показав суду про те, що дійсно 25.01.2016 року у нічний час доби зі своїм наглядно знайомим з метою вчинення крадіжки пошкодили замок дверей кіоску, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Голосіївська, 6, після чого проникли у вказане приміщення та викрали грошові кошти в розмірі 300 гривень та 3 плитки шоколаду, після чого він намагався залишити приміщення кіоску, однак його затримали працівники поліції з викраденим, а його знайомий з місця вчинення злочину втік.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, але не доведена до кінця з причин, що не залежали від волі обвинуваченого.

При обранні покарання ОСОБА_1 суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії тяжких злочинів та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця;

- особу обвинуваченого, який одружений, не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, 2009 року народження, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України з урахуванням вимог ст. 68 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України - остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.07.2018 року, у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України слід зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення: з 24.03.2017 року по 28.11.2017 року включно та з 22.06.2018 року по 19.02.2019 року включно у редакції Закону №838-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Долюречових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч. 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Деснянського районного суду міста Києва від 26.07.2018 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення: з 24.03.2017 року по 28.11.2017 року включно та з 22.06.2018 року по 19.02.2019 року включно у редакції Закону №838-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

- шапку сірого кольору, мобільний телефон «Nokia» з сім-карткою, які передані на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_1, - залишити йому ж за належністю;

- слід низу взуття, який згідно квитанції №ФП-010961 зберігається в камері зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, - знищити;

- грошові кошти в сумі 300 гривень, 2 плитки шоколаду «Toblerone» та 1 плитку шоколаду «Delicadore», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити їй же за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку, вручити його обвинуваченому - негайно.

Суддя О.С. Первушина