Ухвала суду № 79948769, 12.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/286/19 Справа № 705/225/18 Категорія: ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року, якою клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017250100000113 від 19 лютого 2017 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 внаслідок невідповідності клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вимогам КПК України щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він 19.02.2017 р., близько 08 год. 00 хв., перебуваючи в с.Томашівка Уманського району Черкаської області підозрюючи свою дружину у подружній зраді, з метою з'ясування факту статевих стосунків між його дружиною ОСОБА_9 та ОСОБА_10, маючи намір на позбавлення життя останнього шляхом вбивства взяв з собою один патрон та мисливську рушницю 20 калібру, марки МЦ 20-08 №940399, яка належить йому на праві власності, та попередньо зарядивши її набоєм 20 калібру, на власному автомобілі, прибув до домоволодіння по вул.Зарічна,61, де мешкає ОСОБА_10

Перебуваючи на території подвір'я зазначеного домоволодіння ОСОБА_8 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків направлених на позбавлення життя особи, побачивши ОСОБА_10, наказав йому зупинитись та підтвердити чи то спростувати факти статевих стосунків ОСОБА_10 з його дружиною ОСОБА_9

Отримавши відмову ОСОБА_10 розповісти чи то спростувати факти статевих стосунків з ОСОБА_9, яку останній виразив у нецензурній формі, знаходячись на відстані близько 5 метрів у вертикально-стоячому положенні один до одного, ОСОБА_8 за допомогою вище вказаної мисливської рушниці, погрожуючи її застосувати, при спілкуванні з ОСОБА_10, здійснив один постріл у повітря.

В подальшому, ОСОБА_8, маючи намір на вчинення вбивства ОСОБА_10 приблизився до останнього який знаходився на відстані близько 2 метрів у вертикально-стоячому положенні, спиною до ОСОБА_8 та мав намір зайти у будинок, перезарядив рушницю набоєм, та здійснив другий постріл в напрямку потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав від здійсненого пострілу тілесні ушкодження в ділянку шиї та плеча у вигляді рани по боковій поверхні шиї справа в нижньому відділі, множинні рани в області правого надпліччя, які відповідно до висновку експерта №05-7-01/239 від 04.04.2017 р. могли утворитися від дії вогнепального снаряду зарядженого дробом та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, але не довів свого злочинного наміру до кінця, оскільки побачив, що ОСОБА_10 після здійснення пострілу з рушниці упав на підлогу та припускаючи, що від вогнепального поранення останній міг загинути, вважаючи свій умисел реалізованим, залишив місце події.

Таким чином ОСОБА_8, вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Згідно акту судово-психіатричного експерта №169 від 27.04.2017 р. за своїм психічним станом на теперішній час, тобто на момент проведення експертизи ОСОБА_8 виявляє психічні розлади психотичного рівня у вигляді важкого депресивного епізоду, що супроводжується проявами ажитації та хворобливою дезорганізацією психічної діяльності з грубим порушенням критичних і прогностичних функцій, що виник у психотравмуючих умовах притягнення до кримінальної відповідальності на тлі існуючого атеросклеротичного ураження судин мозку та серця, що на думку комісії на теперішній час позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, унеможливлює його подальшу участь у слідчих діях та є підставою рекомендувати застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

У зв’язку з наявністю у ОСОБА_8 психічних розладів психотичного рівня у вигляді важкого депресивного епізоду, старший слідчий СВ Уманського районного відділення поліції УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернулася з клопотанням погодженим прокурором Уманської місцевої прокуратури в Черкаській області ОСОБА_7 про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.

22 січня 2018 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з Уманської місцевої прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесене у кримінальному провадженні №12017250100000113 від 19 лютого 2017 року про вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017250100000113 від 19 лютого 2017 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 внаслідок невідповідності клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вимогам КПК України.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що в клопотанні не конкретизовано, що вчинив ОСОБА_8 суспільно небезпечне діяння в стані неосудності чи кримінальне правопорушення в стані осудності, але захворів на психічну хворобу до постановлення вироку, чим позбавлено особу права знати в чому її обвинувачують та здійснювати належний захист. Натомість в клопотанні зазначено, що 18 грудня 2017 року законному представнику та захиснику підозрюваного оголошено про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України. Далі по тексту зазначено, що причетність ОСОБА_8 до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України підтверджується зібраними матеріалами у кримінальному провадженні. Таким чином ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст15 ч.1 ст.115 КК України. Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_10 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 5098 грн.

В ухвалі суд також вказав, що прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, на час його вчинення перебував в стані осудності, що повністю суперечить вимогам ч.1 ст. 503 КПК України та унеможливлює судовий розгляд справи.

Також суд зазначив, що відповідно до положень ст.503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Однак, не дивлячись на таку вимогу кримінального процесуального закону, у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_8 не міститься жодних посилань на те, що ОСОБА_8 є суспільно небезпечним, а також на ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, що має значення при прийнятті рішення судом про застосування певного, визначеного КК України, виду примусових заходів медичного характеру. Вказує, що в порушення ст.293 КПК України в приєднаних до клопотання розписках про отримання копій клопотання про застосування заходів медичного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається даних, а саме прізвища та ініціалів, якому захиснику та законному представнику вручені такі документи. Розписки про вручення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та копію реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_8 не вручено, а дата складання клопотання відсутня.

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7, подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Прокурор мотивував апеляційну скаргу тим, що в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру повністю викладено фактичні обставини суспільно небезпечного діяння вчиненого ОСОБА_8, які прокурор вважає доведеними, тобто місце, час, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння. Зазначає, що суд в порушення норм діючого кримінального процесуального законодавства в підготовчому судовому засіданні вдався до оцінки правової кваліфікації дій ОСОБА_8 Також в клопотанні по даному кримінальному провадженні, згідно ч.2 ст.291, ст.292 КПК України зазначено всі обов’язкові реквізити, які необхідні для складання відповідного клопотання, а реєстр матеріалів досудового розслідування, який був наданий разом з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відповідає вимогам ст.109 КПК України.

11.02.2019 р. до апеляційного суду Черкаської області надійшли доповнення прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 в яких він зазначив, що на момент висунення підозри ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України відомостей про захворювання останнього не було, а тому і в клопотанні вказувалось що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, а в подальшому, після проведення судово-психіатричної експертизи, та встановлення захворювання в ОСОБА_8 було змінено порядок досудового розслідування та в подальшому в клопотанні вказувалось, що останній вчинив суспільно небезпечне діяння, що не суперечить вимогам КК та КПК України.

Вказав, що відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам провадження було здійснено 26.12.2017 р., про що є відповідні відомості в розділі 1 пунктах 47-49 Реєстру матеріалів досудового розслідування, тим самим органом досудового розслідування та органом публічного обвинувачення були виконані вимоги ст.290 КПК України. Клопотання та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідно до вимог ст.293 КПК було вручено законному представнику ОСОБА_8 та його захиснику адвокату ОСОБА_12 Оскільки, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №169 від 27.04.2017 р. у ОСОБА_8 виявлено психічні розлади, він не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, що позбавляє його можливості брати участь у слідчих діях та у судовому розгляді, тому всі процесуальні документи були вручені законному представнику ОСОБА_8 та його захиснику. Також вказав, що відсутність дати складання клопотання не є грубим порушенням КПК України, оскільки в ньому міститься інформація про дату затвердження даного клопотання.

На апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_12 подав заперечення в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Оскільки вважає, що аргументи вказані в апеляційній скарзі, є безпідставними та не мають ні матеріально-правового, ні процесуально-правового обґрунтування. Так, в порушення вимог ч.1 ст.290 КПК України, ні прокурор, ні слідчий не повідомили ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування та не надали йому доступ до матеріалів досудового розслідування. А в клопотанні не конкретизовано, що вчинив ОСОБА_8 – суспільно небезпечне діяння в стані неосудності чи кримінальне правопорушення в стані осудності, але захворів на психічну хворобу до постановлення вироку, чим було допущено порушення вимог ст.22 КПК України. Вважає, що суд повно, всебічно та об’єктивно дослідив клопотання та встановив грубі порушення вимоги КПК України, клопотання є невизначеним і суперечливим, що не дало суду призначити справу до судового розгляду.

Будучи належним чином повідомлені про місце, дату і час проведення судового засідання, учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися причин своєї неявки суду не повідомили.

З урахуванням думки прокурора про можливість розгляду кримінального продовження без учасників судового провадження колегія суддів, дотримуючись процесуальних строків, визнала за можливе розглянути подану апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам ч.2 ст.291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.

Відповідно до ст.291 КПК України обвинувальний акт (а за змістом ч.2 ст.292 КПК України і клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру) повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 28.09.2018 р. була скасована первісна ухвала Уманського міськрайонного суду від 20.02.2018 р. про повернення з тих самих підстав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції безпідставно повернув клопотання стосовно ОСОБА_8, оскільки воно відповідає вимогам ст.ст.291,292 КПК України. В клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, згідно ч.2 ст.291 та ст.292 КПК України зазначено всі обов’язкові реквізити, які необхідні для складання відповідного клопотання, повністю викладено фактичні обставини суспільно небезпечного діяння вчиненого ОСОБА_8, які прокурор вважає доведеними, тобто місце, час, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння.

Реєстр матеріалів досудового розслідування, який був наданий разом з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відповідає вимогам ст.109 КПК України та містить всі процесуальні дії проведені в ході досудового розслідування.

Так, колегією суддів встановлено, що на момент висунення підозри ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України відомостей про захворювання ОСОБА_8 не було, через те і в клопотанні старшого слідчого СВ Уманського районного відділення поліції УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 вказувалось що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, а в подальшому, після проведення судово-психіатричної експертизи, та встановлення захворювання в ОСОБА_8, було змінено порядок досудового розслідування та в подальшому в клопотанні вказувалось, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам провадження було здійснено 26.12.2017 р., зокрема потерпілому, законному представнику ОСОБА_8 та 27.12.2017 р. його захиснику ОСОБА_12, ці відомості зазначені в розділі 1 пунктах 47-49 Реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.11). Разом з тим, матеріали кримінального провадження містять розписки, про вручення законному представнику ОСОБА_8 та його захиснику – адвокату ОСОБА_12 клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.14-15), що в свою чергу спростовує доводи суду першої інстанції щодо недотримання органами досудового розслідування вимог ст.293 КПК України.

Щодо посилання суду першої інстанції про відсутність дати складання клопотання відносно ОСОБА_8, то на думку колегії суддів, ці посилання не є грубими порушеннями КПК України та не перешкоджають проведенню підготовчого засідання і призначення кримінального провадження до судового розгляду, так як в клопотанні міститься дата його затвердження (а.с.2).

Крім того, місцевий суд в підготовчому судовому засіданні вдався до оцінки правової кваліфікації дій ОСОБА_8, що є порушенням норм діючого кримінального процесуального законодавства. Так як суд, лише після дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, яке відбувається в судовому засіданні, може ставити під сумнів кваліфікацію дій особи.

Слід зазначити, що як вбачається зі змісту ухвали місцевого суду, у підготовчому судовому засіданні, прокурор, потерпілий ОСОБА_10 його представник – адвокат ОСОБА_13 та законний представник ОСОБА_8, висловили думку про те, що можливо призначити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 до розгляду. Це свідчить про їх готовність до змагальності у ньому, яка передбачена ст.22 КПК України.

Отже, підстави для повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 прокурору Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7, які наведені в ухвалі суду першої інстанції суперечать вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а при винесенні рішення були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Крім того, колегія суддів враховує дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, та вважає, що повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в даному провадженні, яке вже тривалий час не може бути розглянуте по суті, призведе до їх затягування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала місцевого суду підлягає до скасування, як необґрунтована та незаконна, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 з доповненнями - задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_8 за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України – скасувати, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :