Рішення № 79948585, 18.02.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/123/19

2-о/703/43/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Пасацької Л.А.

при секретарі судового засідання Покотиленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу №703/123/19, 2-о/703/43/19 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Смілянська міська рада Черкаської області, про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Смілянська міська рада Черкаської області, в якій просить встановити факт вона являється внучкою ОСОБА_2, яка померла 06 жовтня 2016 року в м. Сміла Черкаської області.

Заяву обґрунтовує тим, що 06 жовтня 2016 року в м. Сміла Черкаської області померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок №22 кв.2 з надвірними спорудами по вул. Канарського в м. Сміла Черкаської області.

Вона, як спадкоємець за правом представлення, звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та нотаріусом заведено спадкову справу №121/2016. Для оформлення спадкових прав у вигляді отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, їй необхідно надати документи, які підтверджують її родинний зв'язок з померлою по батьковій лінії.

26 лютого 1955 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище на «Кікінзон».

22 лютого 1966 року шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 був розірваний і після його розірвання ОСОБА_6 залишилося прізвище «Кікінзон».

22 листопада 1975 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище «Грабльонова» на «Стеценко».

Таким чином, в позивача відсутній документ, який підтверджує зміну прізвища її бабусі з «Кікінзон» на «Грабльонова».

Позивач являється внучкою померлої ОСОБА_2 по батьковій лінії, оскільки її батьком являється син останньої – ОСОБА_8.

З метою отримання свідоцтва про зміну прізвища чи іншого документу, який підтверджує факт зміни прізвища її бабусі ОСОБА_6 на прізвище «Грабльонова», представник звернувся до Смілянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, однак листом зазначеного відділу її повідомлено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису, що підтверджує факт зміни прізвища ОСОБА_6 на прізвище «Грабльонова», не виявлено.

Оскільки відсутній документ, який підтверджує факт зміни прізвища ОСОБА_6 на прізвище «Грабльонова», у неї відсутні підстави в позасудовому порядку встановити факт її родинних відносин з померлою ОСОБА_2, в зв’язку з чим звернулася до суду з вищевказаною заявою.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 січня 2019 року за вказаною заявою відкрито окреме провадження та справу призначено до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з’явилися. Від представника заявника надійшла заява, відповідно до якої просять справу розглядати без їхньої участі.

Представник заінтересованої особи – Смілянської міської ради Черкаської області ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, звернувся до суду заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, а рішення прийняти на підставі всебічно з’ясованих обставин у справі.

Суд, врахувавши заяву представника заінтересованої особи, вивчивши додані до цивільної справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, приходить до наступного:

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-СР №287752, виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 06 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 померла 06 жовтня 2016 року в м. Сміла Черкаської області у віці 79 років, про що 06 жовтня 2016 року зроблено відповідний актовий запис №729 (а.с.17).

Встановлено, що ОСОБА_2 являється бабусею заявниці в зв’язку з чим являється її спадкоємцем за правом представлення, однак не має можливості прийняти спадщину, оскільки відсутній документ зміни прізвища її бабусі з «Кікінзон» на «Грабльонова», що позбавляє можливості встановити їх родинних зв'язок.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до свідоцтва про народження серії VІ-УР №931211, виданого повторно ЗАГС м. Сміла Черкаської області 27 травня 1964 року, ОСОБА_4 народилася 07 червня 1937 року в м. Сміла Черкаської області, про що 03 липня 1937 року зроблено відповідний запис за №61 (а.с.14).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00021659777, наданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 12 грудня 2018 року, ОСОБА_4 26 лютого 1955 року уклала шлюб з ОСОБА_5. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на «Кікінзон». Актовий запис №63 9а.с.12).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00021599641, наданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 04 грудня 2018 року, батьками ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, являються ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Актовий запис №161 від 20 липня 1962 року (а.с.11).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00011547401, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 25 грудня 2012 року на запит ОСОБА_2, ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу змінив прізвище на «Щербина», про що 23 липня 1983 року складено актовий запис №316 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-СР №409232, виданого міським відділом ЗАГС м. Сміла Черкаської області 26 липня 1984 року, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, являються ОСОБА_8 та ОСОБА_12. Актовий запис №745 від 26 червня 1984 року (а.с.8).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 – заявник у справі, являється внучкою ОСОБА_6.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Звездною селищною радою Пермської області 22 лютого 1966 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 22 лютого 1966 року розірвали шлюб, про що зроблено відповідний запис №5 (а.с.13).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021660943, виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 12 грудня 2018 року, ОСОБА_7 уклав шлюб 22 листопада 1975 року з ОСОБА_4, про що зроблено актовий запис за №711. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на «Стеценко» (а.с.15).

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-СР №397247, виданого міським ЗАГС м. Сміла Черкаської області 28 листопада 1989 року, шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано 28 листопада 1989 року, про що зроблено запис №377. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишила прізвище «Стеценко» (а.с.16).

Відповідно до листа №2740/16.5-04.3 від 26 грудня 2018 року начальника Смілянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, проведеною перевіркою у Смілянському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису, що підтверджує факт зміни прізвища ОСОБА_6 на прізвище «Грабльонова» ОСОБА_13, не виявлено (а.с.19).

Письмових доказів, які свідчать про зміну прізвища ОСОБА_6 після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 на ОСОБА_4, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_2, матеріали цивільної справи не містять, що унеможливлює прослідкувати родинний зв'язок між померлою 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – заявником у справі, як бабусі та внучки відповідно.

Крім того, як вбачається з вищевказаних письмових доказів, в таких змінюється лише прізвище ОСОБА_13 з передбачених законом обставин, при цьому зміна прізвища останньої з «Кікінзон» відбулася на дівоче прізвище «Грабльонова», в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 являється однією і тією ж особою.

Також, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00011547401, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 25 грудня 2012 року, щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_11, внаслідок якого змінилося його прізвище на «Щербина», виконаний на запит ОСОБА_2, що свідчить про наявність у особи, яка запитувала відповідну інформацію, та особи, стосовно якої запитувалася інформацію, родинного зв’язку, яким, на думку суду, являється саме зв'язок матері та сина.

При цьому, суд повинен зазначити, що можливість допитати як свідка ОСОБА_8, щодо ступеню спорідненості його доньки ОСОБА_1 з померлою 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2, відсутня, оскільки відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СР №287829, виданого повторно Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 04 листопада 2016 року, він помер 21 квітня 1994 року, про що зроблено відповідний актовий запис №386 (а.с.9).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, являється внучкою ОСОБА_2, яка померла 06 жовтня 2016 року.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчинюють нотаріальні дії, Свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 1 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №288433, виданого виконавчим комітетом Смілянської міської ради 22 травня 2008 року, право приватної власності на 63/100 будинку №22 по вул. Канарського в м. Сміла Черкаської області зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.20).

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №45659221, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 03 листопада 2016 року, після смерті 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, заведена спадкова справа №121/2016 (а.с.18).

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки останньою доведено належними і допустимими доказами, що вона являється внучкою ОСОБА_2, яка померла 06 жовтня 2016 року, однак відсутність письмових підтверджень зміни прізвищ останньою заявник не може скористатися своїм правом та оформити спадщину після смерті своєї бабусі, що безпосередньо породжує юридичні наслідки, в зв’язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 19, 76, 77, 81, 84, 89, 95, 263-265, 293, 315, 319ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Смілянська міська рада Черкаської області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, являється внучкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 06 жовтня 2016 року в м. Сміла Черкаської області.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони у справі:

Заявник – ОСОБА_1, адреса: 20701, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Заінтересована особа – Смілянська міська рада Черкаської області, адреса: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий: Л. А. Пасацька