Ухвала суду № 79947584, 19.02.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6328/16-ц

Провадження № 2-з/643/19/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Букреєвої І.А., при секретарі Саілян Д.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ " Консалтінгова група ЛІГАЛ ФІНАНС" ( колишня назва ТОВ " Юридична фірма " КОНСОРСІУМ " ) -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю " Юридична фірма " Консорсіум" про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 1 038 262 грн.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладання арешту на у вигляді накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а саме: квартиру №35 по пр. Таганському другому, в будинку №2 у м. Харкові, житловий будинок №13 по вулиці Спеціалістів в с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області, земельну ділянку №6322083001:00:000:1074 за адресою: с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області по вулиці Спеціалістів, будинок 13.

В обгрунтування заяви зазначено, що це майно придбане за період перебування відповідача ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_4, та є сумніви щодо відчуження цього майна третіми особами з метою уникнення відповідачем від виконання судового рішення щодо стягнення суми заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сімї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши фактичні обставини по справі, характер спірних правовідносин, оцінивши надані докази, суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Як слідує з позовної заяви , 30 квітня 2013 року ОСОБА_2 було укладено договір позики з ОСОБА_3 про передачу 330 000 (триста тридцять тисяч) гривень 00 копійок (еквівалент 40 000 (сорока) тисяч доларів США).

Відповідач ОСОБА_3 зобов’язувався повернути вищезазначену суму (у еквівалентному розмірі) через 3 місяці - до 30 липня 2013 року, що було вказано у розписці від 30.04.2013, але до цього часу зобов’язання не виконано.

Позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 знаходиться у шлюбі з ОСОБА_4 з 07 березня 2013 року.

Крім того, за три дні до шлюбу 04 березня 2013 року ОСОБА_3 продав свої майбутній дружині квартиру №35 по пр. Таганському другому, в будинку №2 у м. Харкові (договір купівлі-продажу квартири, посвідчений ОСОБА_5 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за номером 583).

Після чого відповідач відчужив своїй вже дружині житловий будинок №13 по вулиці Спеціалістів в с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області (договір дарування від 26 квітня 2013 року, посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за номером 1415) та земельну ділянку №6322083001:00:000:1074 за адресою: с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області по вулиці Спеціалістів, будинок 13 (договір дарування від 26 квітня 2013 року, посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за номером 1419).

В зареєстрованому шлюбі відповідач ОСОБА_3 30 квітня 2013 отримав позику у сумі 330 000 (триста тридцять тисяч) гривень 00 копійок (еквівалент 40 000 (сорока тисяч доларів США) .

Фактично відповідач ОСОБА_3 та його дружина продовжують проживати в будинку . Таким чином, є підстави вважати , що договір позики грошових коштів ОСОБА_3 було укладено в інтересах сім’ї та використано на потреби сім’ї.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу Українт об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія.

У відповідності до ч. 1 ст. 64 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Сімейного кодексу України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Наразі є обґрунтовані підстави вважати , що майно, що перебуває юридично у власності ОСОБА_4, а фактично є власністю подружжя ОСОБА_4 може бути відчужене третім особам з метою уникнення від виконання судового рішення щодо стягнення суми заборгованості, у невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим його виконання.

Ціна позову з урахуванням уточнення - 2 786 636 грн.

Відповідно до ринкової вартості житлового будинку розташованого на території с. Черкаська Лозова, Дергачівського р-н Харківської області, у відповідності до загальної площі 159,70 кв становить 1 301 568 (один мільйон триста одна тисяча п’ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп., ринкової вартості двокімнатної квартири розташованої за адресою: м. Харків, пр. Таганський 2-й, АДРЕСА_1, у відповідності до загальної площі 44,3 кв. м. становить 575 000 грн 00 коп та ринкової вартості земельної ділянки №6322083001:00:000:1074 за адресою: с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області по вулиці Спеціалістів, будинок 13 становить 268 448 грн 00 коп. Загальна вартість майна становить 2 145 016 ( два мільйони сто сорок п’ять тисяч шістнадцять) гривень 00 коп.

Вважаю, що накладення арешту (заборона на відчуження) на вищеперелічену нерухомість ніяким чином не спричинить збитків відповідачу.

Керуючись ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - задовольнити.

Накласти арешт ( заборонити відчуження ) на нерухоме майно, належне ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а саме:

- квартиру №35 по пр. Таганському другому, в будинку №2 у м. Харкові,

- житловий будинок №13 по вулиці Спеціалістів в с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області,

- земельну ділянку №6322083001:00:000:1074 за адресою: с. Черкаській Лозовій Дергачівського району Харківської області по вулиці Спеціалістів, будинок 13.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, може подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Московський районний суд м.Харкова.

Суддя