Рішення № 79947520, 11.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3479/18

Провадження № 2/645/225/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі – Проневич Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 80028,49 грн., з підстав, передбачених ст.ст.121-1214 ЦК України. В обґрунтування позовних вимог, з врахуванням пояснень, зазначив, що право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1» загальною площею 52,3 кв. м. та літ. «Б-1» загальною площею 45,3 кв.м. по пров. Снегіревському, 2-А у м. Харкові з 13.02.2009 р. зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17.12.2008 р. Проте речові права відповідача на земельну ділянку по пров. Снегіревському,2-А у м.Харкові не зареєстровані. ОСОБА_1 з 13.02.2009 р. та по теперішній час використовує земельні ділянки №1 площею 0,0053 га. та №2 площею 0,0058 га по пров. Снегіревському, 2-А у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1» та літ. «Б-1», право власті на які зареєстровано за ним, не сплачуючи у період з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно-грошові кошти.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 11.06.2018 здійснено обстеження земельних ділянок та за результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Таким чином, Відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження Відповідачем коштів у розмірі орендної плати, в сумі 80028,49 грн., розрахованого з розміру орендної плати за землю (а.с.2, 59, 77).

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов’язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов’язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред’явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.06.2018 р., право власності на нежитлові будівлі літ. «А-1» загальною площею 52,3 кв. м. та літ. «Б-1» загальною площею 45,3 кв.м. по пров. Снегіревському,2-А у м. Харкові з 13.02.2009 р. зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 17.12.2008 р.

Земельна ділянка №1 площею 0,0053 га, розташована за адресою: м. Харків, пров. Снегіревському,2-А, використовується ОСОБА_1О для обслуговування й експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 52,3 кв.м.; земельна ділянка №2 площею 0,0058 га, розташована там же, використовується ОСОБА_1О для обслуговування й експлуатації нежитлової будівлі літ. «Б-1» площею 45,3 кв.м., тобто в межах зазначених об’єктів нерухомого майна, що підтверджується Актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 11.06.2018 р. (а.с.22).

За повідомленням Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 16.06.2017 р., та Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.06.2017 р., договори оренди землі по пров. Снегіревському,2-А у м.Харкові не укладені, рішень щодо надання у користування та рішень щодо продажу земельної ділянки за вищевказаною адресою Харківською міською радою не приймалось. Правовстановлюючі документи на право власності або користування земельною ділянкою – не обліковуються (а.с.12-13)

Таким чином, земельна ділянка №1 площею 0,0053 га, та земельна ділянка №2 площею 0,0058 га, розташовані по пров. Снегіревському, 2-А у м. Харкові, належать територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності, згідно положень п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України, та фактично перебувають у користуванні ОСОБА_1, власника нежитлових будівель літ. «А-1» загальною площею 52,3 кв. м. та літ. «Б-1» загальною площею 45,3 кв.м., розташованих на цих земельних ділянках.

Між тим, договір оренди вказаних вище земельних ділянок між позивачем - Харківської міською радою та відповідачем – ОСОБА_1 не укладено. Відповідно, орендну плату за володіння і користування земельною ділянкою відповідач на користь позивача не сплачує.

Правові підстави для одержання відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки по пров. Снегіревському,2-А у м. Харкові безоплатно у власність або у користування відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні.

Відповідно до розрахунків позивача, розмір орендної плати за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р., збереженої (заощадженої) у себе відповідачем, становить 80028,49 грн. (а.с.14-21)

Суб’єктами земельних відносин є : громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (ч.2 ст.2 ЗК України).

Земельні ділянки можуть передаватись в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (ч.2 ст.93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України (ч.3 ст.124 ЗК України).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об’єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (ч.1 ст.123 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Ч.1 ст.93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов’язані своєчасно сплачувати оренду плату ( п. «в» ч.1 ст.96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, на підставі відповідного договору (ст.125 ЗК України). Проте, враховуючи приписи ч.2 ст.120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку. будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення відповідачем - власником об’єкту нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці об’єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач, який є фактичним користувачем земельної ділянки та без достатньої правової підстави за рахунок позивача – власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 272, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги – задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради 80 028 грн. 49 коп. як безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Фрунзенським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Фрунзенський районний суд м. Харкова .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.02.2019 року

Головуючий – суддя :