Ухвала суду № 79946624, 18.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2744/13-ц

н/п 4-с/640/4/19

УХВАЛА

"18" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, зацікавлені особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, старший державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_5 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5, щодо скасування акту складеного державним виконавцем від 23.06.2018 року по ВП №46701458, ВП №46700825, ВП №46701094, оскільки він містить недостовірну інформацію. Також заявник просить поновити строк на звернення до суду з вищезазначеною скаргою, оскільки отримав оскаржений акт лише 11.07.2018 року.

В обґрунтування скарги вказує, що державний виконавець склав оскаржуваний ОСОБА_6 о 16.00 год. 23.06.2018 року, з яким заявник не згоден, оскільки він не був повідомлений про проведення огляду щодо виконання рішення суду, а тому і огляд 23.06.2018 року був проведений без нього, та при складанні акту був присутнім лише один боржник - ОСОБА_4, та вказані дані про не існуючих понятих. Дані про фактичне виконання рішення суду від 13.03.2014 року не відповідають дійсності, оскільки рішення суду не виконане, двері в приміщеннях не демонтовані, що стало причиною виклику поліції в цей же день, де було зафіксовано про невиконання рішення суду. Також вказаний акт містить сфальсифіковану та недостовірну інформацію.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, доводи скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду заперечення.

В обґрунтування заперечень на скаргу державний виконавець зазначив, що 23.06.2018 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем виконання рішення суду, а саме: АДРЕСА_1, де було виявлено ОСОБА_4, яка заявила, що рішення суду виконано в повному обсязі, та заявнику ніхто не чинить перешкод чи перепон в користуванні приміщенням 4-10; 4-13 комунальної квартири №4 по вул. Скрипника в м. Харкові. За результатами даного виходу складено акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що в приміщеннях 4-10 та 4-13 за вищевказаною адресою відсутні двері у вхідних пройомах до приміщень. Вхід до приміщень вільний. У зв'язку з чим рішення суду виконане в повному обсязі, так як зазначено у виконавчому документі. Даний оскаржуваний акт було долучено до матеріалів виконавчого провадження.

Інші учасники розгляду скарги в судове засідання не з’явились, хоча і були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, ніяких заяв не подали, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

16.07.2018 року вказана скарга надійшла до суду, та розподілена судді Попрас В.О.

Ухвалою судді від 10.10.2018 року суддею Попрас В.О. заявлено самовідвід, та справа передана на повторний автоматизований розподіл, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 12.10.2018 року було прийнято скаргу до провадження, та витребувано з Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області належним чином завірену копії ВП №46700285, ВП №46701458, ВП №46701094.

Судом встановлено, що державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 23.06.2018 року склав оскаржуваний ОСОБА_6 по ВП 46701458, ВП 46700825, ВП 46701094, відповідно до якого державним виконавцем здійснено

вихід за місцем виконання рішення суду, а саме: АДРЕСА_1, де було виявлено ОСОБА_4, яка заявила, що рішення суду виконано в повному обсязі, та заявнику ніхто не чинить перешкод чи перепон в користуванні приміщенням 4-10; 4-13 комунальної квартири №4 по вул. Скрипника в м. Харкові. За результатами даного виходу складено акт державного виконавця, відповідно до якого встановлено, що в приміщеннях 4-10 та 4-13 за вищевказаною адресою відсутні двері у вхідних пройомах до приміщень. Вхід до приміщень вільний. У зв'язку з чим рішення суду виконане в повному обсязі, так як зазначено у виконавчому документі. На підставі вказаного акту були винесені постанови державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень, які в подальшому судом були скасовані та визнані незаконними.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 Закону).

Отже, при наявності документального підтвердження фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державний виконавець керуючись п.9.ч.1ст.39 Закону, закінчує виконавче провадження, про щовиносить відповідну постанову.

Вимогами ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено,що під часздійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актівта протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень абоінших процесуальнихдокументів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно ст.29 вищезазначеного Закону виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, крім іншого мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчихдій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими

правами, наданими законом.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч.1ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для винесення постанов про закінчення виконавчого провадження став оскаржуваний акт державного виконавця від 23.06.2018 року про встановлення факту фактичного виконання рішення суду.

Досліджуючи дані обставини, та копії виконавчих проваджень, суд приходить до висновку, що під час проведення відповідних дій щодо складення акту про фактичне виконання рішення суду по виконавчим провадженням 23.06.2018 року боржники (ОСОБА_2, ОСОБА_3С.) та стягувач (ОСОБА_1Г.) були відсутні. Також, відсутні і дані про повідомлення учасників виконавчого провадження про проведення огляду приміщень 23.06.2018 року на предмет виконання рішення суду. Не надані і такі дані під час судового розгляду.

Посилання державного виконавця на присутність ОСОБА_4 під час складення акту суд вважає необґрунтованим, оскільки вона є боржником не по всіх виконавчих провадженнях, а вказані дані понятих не підтверджені в судовому засіданні, оскільки заявником надані до суду відомості про відсутність реєстрації цих осіб в м. Харкові і дані особи не були допитані в судовому засіданні за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду. Також, судом враховані і дані, надані заявником щодо огляду приміщень в той же день 23.06.2018 року після 23-00 години та відсутності даних про виконання рішення суду.

До суду наданий диск з відеозаписом, з якого вбачається що 23.06.2018 року заявник викликав поліцію, оскільки двері не демонтовані в приміщеннях 4-10 та 4-13, поліцейський особисто перевірив дверну ручку, яка була закрита в приміщеннях 4-10 та 4-13 та двері демонтовані не були.

Також в матеріалах справи містяться пояснення заявника ОСОБА_1 з приводу не демонтованих дверей, заява про вчинене кримінальне правопорушення від заявника, висновок ДОП Київського ВП ГУ НП в Харківській області ст. лейтенанта поліції щодо матеріалів ЖЄО № 21320 від 22.06.2018 року та ЖЄО № 21508 від 23.06.2018 року з якого вбачається що працівники Київського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Харківській області жодних пояснень за подією не надали, та надано фотокопію не демонтованої двері.

Наявні дані щодо процесуальних порушень під час складання акту від 23.06.2018 року ставлять під сумнів фактичне виконання рішення суду, яке повинно бути зафіксовано за участі всіх учасників виконавчого провадження для усунення протиріч в майбутньому.

Також, вирішуючи дане питання, суд виходить з того, що державним виконавцем був складений акт 23.06.2018 року без повідомлення сторін та у їх відсутність, в акті не вказаний час проведення процесуальних дій, що унеможливлює перевірити відповідність його складення вимогам Закону. Крім того, оскаржуваний ОСОБА_6 був складений лише один для трьох виконавчих проваджень.

Між тим, згідно п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі

потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону України виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем під час проведення виконавчих дій та складання ОСОБА_6 від 23.06.2018 року було порушено процедуру проведення виконавчих дій, встановлену вимогами Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для скасування оскаржуваного ОСОБА_6, оскільки постанови на які були складені на основі нього про закінчення виконавчого провадження визнані судом незаконними, та скасовані.

Також, суд поновлює заявникові строк на звернення до суду зі скаргою, вважаючи, що строк пропущений з поважних причин, враховуючи дату отримання ОСОБА_6 від 23.06.2018 року та вимоги ст. 447 ЦПК України.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до ст. 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оскільки вищезазначені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» порушені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області під час виконання виконавчих проваджень та складення акту від 23.06.2018 року, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1, зацікавлені особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, старший державний виконавець Київського ВДВС ОСОБА_5 на дії державного виконавця – задовольнити.

ОСОБА_6 державного виконавця складеного 23.06.2018 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 по ВП №46701458, ВП №46700825, ВП №46701094.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали складено 18 лютого 2019 року.

Суддя Г.А. ЗУБ