Вирок № 79946426, 19.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16869/15-к

Провадження № 1-кп/638/842/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарях Романової О.В., Комлєва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220000000696 від 30.08.2015 у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у м. Харків, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю :

прокурорів Омельченко І.І., Гузь В.В., Асріян Л.А.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілої Черних І.О.

підсудного ОСОБА_1

захисника Печериця В.Г.

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 29 серпня 2015 року, близько 23 години 30 хвилин, керував технічно справним автомобілем марки « ЗАЗ - ЛАНОС », реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Клочківській зі сторони вул. 23 Серпня у напрямку вул. Отакара Яроша в Шевченківському ( на той час Дзержинському ) районі м. Харкова.

Під час руху по вказаній вулиці, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в районі перехрестя вул. Клочківська та вул. Тобольська, грубо порушив вимоги п.п. 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху України, згідно до яких:

- п.10.1. - « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п.16.13. - « Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв »;

та при виконанні повороту ліворуч на вул. Тобольську не зорієнтувався в дорожній обстановці, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не надав дорогу транспортному засобу - мотоциклу марки «YAMAHA FZ6-R», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням потерпілого ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку по вул. Клочківській у м. Харкові, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «YAMAHA FZ6-R», реєстраційний номер НОМЕР_2 - потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме : важку черепно-мозкову травму, закритий перелом 4-го ребра зліва, розривів лонного і крижово-клубового зчленовування зліва, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки на рівні середньої і нижньої третини діафіза із зсувом.

Порушення підсудним ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху України, перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками, а саме заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав частково та пояснив, що він при зазначених в обвинувальному акті обставинах, 29.08.2015, близько 23:30 години, керуючи автомобілем марки « ЗАЗ - ЛАНОС » перебуваючи в районі перехрестя вул. Клочківська та вул. Тобольська в м. Харкові, під час здійснив маневру ліворуч не помітив мотоцикл під керуванням потерпілого ОСОБА_2, з яким і відбулось зіткнення. У даній ДТП також вважає винуватим і водія мотоцикла, який рухався з великою швидкістю, тому свою вину визнає частково. Цивільний позов в частині відшкодування витрат на лікування потерпілого визнає повністю, в іншої частині позов не визнає. Кається у скоєному, так як в зазначеній ситуацію проявив необережність, внаслідок чого сталася ДТП з заподіянням тяжких наслідків для потерпілого.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_1, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, в повному обсязі доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 29.08.2015, близько 23:30 години він керував фактично належним йому мотоциклом по вул. Клочківській в м. Харкові у правому ряду, з швидкістю руху близько 70-80 км. на годину. Обставин ДТП він не пам'ятає, так як втратив свідомість, прийшов до тями лише в лікарні. Автомобіль під керуванням підсудного він не бачив, перешкод для його руху не було. Мотоцикл був технічно справний, фара ввімкнена, освітлення на вулиці теж працювало. З ким відбулось зіткнення не пам'ятає. Алкогольних напоїв не вживав. Матеріальна шкода не відшкодована, всі матеріальні витрати по його лікуванню несла його сестра ОСОБА_3

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що очевидцем ДТП вона не була, тому обставини аварії її невідомі. ОСОБА_2 її брат, всі витрати на його лікування несла вона, тому вважає що діями підсудного її заподіяна як матеріальна так і моральна шкода, розмір якої зазначений нею в позовної заяві.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7показав, що 29.08.2015, близько 23:30 години під час керування автомобілем він звернув увагу на те, що його обігнав мотоцикл під керуванням потерпілого ОСОБА_2, який рухався з швидкістю близько 120 км. на годину. Рухаючись в попутному напрямку він побачив, що зазначений мотоцикл та автомобіль під керуванням підсудного зіткнулись, при цьому ОСОБА_2 перебував в непритомному стані. Моменту зіткнення він не бачив.

Також вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами :

- протоколом огляду місця дорожно - транспортної пригоди від 30.08.2015, відповідно до якого встановлені обставини та місце ДТП, розташування пошкоджених транспортних засобів, а саме автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС», р.н. НОМЕР_1 та мотоцикла «Ямаха», р.н.НОМЕР_2, якими безпосередньо перед зіткнення керували водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( т. 1 а.с.а.с. 139-142 );

- протоколами огляду та затримання транспортних засобів від 30.08.2015, відповідно до яких були встановлені зовнішні пошкодження транспортних засобів : автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС», р.н. НОМЕР_1 та мотоцикла «YAMAHA FZ6-R», р.н. НОМЕР_2, керуючи якими водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили зіткнення при вищезазначених обставинах, які мали місце 30.08.2015 ( т. 1 а.с.а.с. 143, 144 );

- протоколом слідчого експерименту від 26.09.2015 за участю підсудного ОСОБА_1, в ході якого останній виклав обставини вчиненої ним дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 29.08.2015 в районі перехрестя вул. Клочківська та вул. Тобольська в м. Харкові, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 буди заподіяні тяжкі тілесні ушкодження ( т. 1 а.с.а.с. 121-123 );

- висновками судово - авто технічних експертиз №779/15 від 11.09.2015 та № 876/15 від 28.09.2015, згідно яких в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1 і 16.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігання зіткнення для водія автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС» ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці визначалася виконанням ним вимог п. п. 10.1 і 16.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС» ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці не відповідали вимогам п. п. 10.1 і 16.3 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній обстановці, водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 і 12.4 Правил дорожнього руху України, при виконання водієм ОСОБА_2 п. 12.3 Правил дорожнього руху України, останній мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 В даній дорожній обстановці, в діях водія мотоцикла « Ямаха » ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. (т. 1 а.с.а.с. 121-123, 129-131);

- висновком судово - транспортно - трасологічної експертизи № 775/14 від 24.09.2015, відповідно до якого при зіткненні мотоцикл «Ямаха» передньою частиною контактував з правою бічною частиною автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС», при цьому взаємне розташування транспортних засобів було таким, що кут між повздовженими осями мотоцикла «Ямаха» і автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС» в момент первинного контакту був близьким до 100 градусів. Місце зіткнення автомобіля «ЗАЗ-ЛАНОС» та мотоцикла «Ямаха» знаходилося в районі закінчення сліду гальмування мотоцикла та розташування осипу скла, зафіксованих на схемі ДТП. Виходячи з зафіксованої на схемі ДТП довжини сліду гальмування мотоциклу, швидкість руху мотоцикла «Ямаха» до моменту початку гальмування становила не менше 39,6 км/г. ( т. 1 а.с.а.с. 131-137 );

- висновком судово - медичної експертизи № 844-А/15 від 17.09.2015, відповідно до якої при судово - медичному обстеженні потерпілого ОСОБА_2, було встановлено, що останньому в результаті ДТП були заподіяні тілесні ушкодження : важка черепно-мозкова травма (відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя - п. 2.1.3 «г», «о» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень); закритий перелом 4-го ребра зліва (відноситься до категорії пошкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я - п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень); розриви лонного і крижово-клубового зчленовування зліва (відноситься до категорії пошкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я - п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень); закритий уламковий перелом правої стегнової кістки на рівні середньої і нижньої третини діафіза із зсувом (відноситься до категорії пошкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я - п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень). Вказані вище пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк, вказаних в постанові ( т. 1 а.с.а.с. 145-146).

Таким чином, ступінь вини підсудногоОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, в об'єктивності яких у суду немає підстав для сумнівів.

Суд не бере до уваги позицію підсудного ОСОБА_1 з приводу часткового визнання своєї вини та розцінює її критично, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, крім того, зазначена позиція підсудного ОСОБА_1 базується на його особистому сприйманні вказаних подій та суперечить дослідженим в ходу судового розгляду доказам.

Сукупність наведених та досліджених в судовому засіданні доказів, свідчать про те, що дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми необережними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні підсудному ОСОБА_1 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, данні про особу підсудного, який раніше не судимий, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, має відповідне посвідчення водія, під час керування зазначеним транспортним засобом перебував у тверезому стані, що підтверджується висновком КЗОЗ ОНД № 1729 від 30.08.2015 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 судом визнається : щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_1 покарання, у межах санкцій ст. 286 ч. 2 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.

Однак, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_1, обставини за яких було вчинено вказане кримінальне правопорушення,а саме, що в зазначений дорожній обстановці дії потерпілого ОСОБА_2, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, також не відповідали вимогам ПДР України, враховуючи щире каяття ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливо без ізоляції його від суспільства, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, та покладанням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні покарання, у відповідності до санкції ч. 2 ст. 286 КК України, передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк

Суд вважає за необхідне у відношенні підсудного ОСОБА_1 застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк, виходячи з обставин кримінального провадження, даних про його особу, відношення до вчиненого злочину.

Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_1 не обирався.

Потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов не завлено.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому вона, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути на її користь : з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» страхове відшкодування за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_2 у розмірі 100000 грн., страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну, а саме мотоциклу в розмірі 50000 грн., моральну шкоду, що була завдана ОСОБА_2 у розмірі 5000 грн., а разом 155000 грн.; з підсудного ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50000 грн., матеріальну шкоду заподіяну майну, а саме пошкодженням мотоциклу в розмірі 63442, 60 грн., заподіяну її моральну шкоду у розмірі 95000 грн., а разом 208442, 60 грн. ( т. 1 а.с.а.с. 49-53 )

В обґрунтування поданого цивільного позову потерпіла ОСОБА_3 зазначає, що в результаті злочинних дій підсудного її була заподіяна, як матеріальна так і моральна шкода, так як на тривале лікування потерпілого ОСОБА_2 нею були витрачені належні її кошти, майно потерпілого ОСОБА_2, а саме мотоцикл, було пошкоджено. Крім того, внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_1 її була заподіяна моральна шкода, так як вона на протязі тривалого часу була вимушена опікуватися щодо лікування та доглядом за братом, при цьому був порушений її нормальний уклад життя, вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого побуту та життя, постійно переживаючи за здоров'я потерпілого. Внаслідок зазначених подій вона пережила сильний стрес, негативні емоції та хвилювання, що привело до її глибоких душевних та фізичних страждань.

В судове засіданні представник цивільного відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в раніше поданої апеляційної скарзі на вирок суду позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність та невідповідність приписам діючого законодавства. ( т. 1 а.с.а.с. 248-251; т. 2 а.с. 72-73 )

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, не заперечуючи щодо стягнення з нього зазначеної суми відшкодування, наголошуючи на тому, що він визначену судом суму зазначених витрат має намір відшкодувати ОСОБА_3, в іншій частині позовні вимоги не визнав.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 в частині стягнення з підсудного ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 та заподіяної ОСОБА_3 моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, в іншій частині позовні вимоги до ОСОБА_1, а також до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст.1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Приписами ст.ст. 23, 1167 ч. 1 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав яка відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Так, згідно висновку судово - медичної експертизи №844-А/15, у зв'язку з ДТП, яка сталася 29.08.2015 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні множинні, тяжкі тілесні ушкодження.

Як вбачається із виписки з медичної карти №24908 стаціонарного хворого ОСОБА_2, останній знаходився на стаціонарному лікуванні в ОПТ БСМП з 30.08.2015 року, у Міському центрі щелепно-лицевої та реконструктивної хірургії з 07.10.2015 до 29.10.2015 (т. 1 а.с. 87).

Довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №103384 підтверджує наявність у ОСОБА_2 другої групи інвалідності з 19.01.2016, отриманої внаслідок ушкоджень отриманих при ДТП (т. 1 а.с. 85-86).

Також потерпілою ОСОБА_3, в обгрунтування позовних вимог, були надані квитанції щодо її витрат на лікування ОСОБА_2 на загальну суму 61646 грн. 57 коп. (т. 1 а.с. 88-106).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що право власності на автомобіль НОМЕР_6, зареєстровано за ОСОБА_9, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 169).

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «ЗАЗ-ЛАНОС», р.н. НОМЕР_7, забезпечена відповідно до страхового полісу №АІ/5926224 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ «СТ «Домінанта». Пунктом 4 полісу встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю страхова сума становить 100000 грн., за шкоду заподіяну майну страхова сума становить 50000 грн. (т. 1 а.с. 168).

Так, на підтвердження понесених матеріальних збитків позивачем надано звіт про оцінку колісного транспортного засобу №148/12/15, згідно якого було визначено дійсну ринкову вартість транспортного засобу марки «YAMAHA FZ6-R», р.н. НОМЕР_8, вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу та вартість матеріального збитку.

Зокрема, згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №148/12/15, ринкова (дійсна) вартість мотоцикла НОМЕР_9, складає 187488 грн. 00 коп.; вартість відновлювального ремонту даного транспортного засобу складає 105388, 50 грн.; вартість матеріального збитку даного транспортного засобу складає 113442, 60 грн. (т. 1 а.с.а.с. 170-179).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що мотоцикл НОМЕР_9, належить ОСОБА_10 та знаходився у потерпілого ОСОБА_2 лише у користуванні на підставі відповідної довіреності від 22.04.2015. ( т. 1 а.с.а.с. 185-186 ).

Вказана обставина в судовому засіданні не заперечувалась потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зазначили про відсутність права власності на зазначений мотоцикл та доказів підтвердження його придбання у власника, при цьому потерпілі зазначили, що мотоцикл фактично належав потерпілому ОСОБА_2 та перебував лише у його користуванні.

Таким чином, в судовому засіданні без заперечливо встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 будь - якого відношення до пошкодженого транспортного засобу - мотоциклу, в розумінні приписів ЦК України, не має, потерпілим ОСОБА_2 відповідний позов з приводу відшкодування заподіяної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу не заявлений, тому позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині є безпідставними.

Крім того, судом зазначається, що відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 вищевказаного Закону передбачено, що страховик відшкодовує шкоду, пов'язана з лікуванням потерпілого, яка згідно ст. 24 Закону складається з доставки, розміщення, утримання, діагностики, лікування, протезування та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбання лікарських засобів та повинна бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Оскільки потерпіла ОСОБА_3 не надала суду належних, посвідчених закладом охорони здоров'я доказів щодо понесених нею витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2, в розумінні вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто не довела свої позовні вимоги до ТДВ «СТ «Домінанта» в частині відшкодування зазначених витрат, у суду відсутні підстави для задоволення в цій частині її позову до ТДВ «СТ «Домінанта».

Між тим, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, не заперечуючи щодо стягнення з нього зазначеної в наданих потерпілою квитанціях суми відшкодування.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження як вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного злочину, так і розмір зазначеного цивільного позову, проти якого останній не заперечує, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, стягнувши з підсудного ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3, у відшкодування понесених нею витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 - 61646 грн. 57 коп.

Судом також зазначається, що за змістом статті 26-1 Закону №1961-IV, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Приймаючи до уваги, що ушкодження здоров'я внаслідок ДТП було заподіяно потерпілому ОСОБА_2, який з зазначеними позовними вимогами до ТДВ «СТ «Домінанта» не звернувся, а також те, що стягнення моральної шкоди в розуміння зазначеного Закону України, є похідним в разі наявності та стягнення матеріальної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з ТДВ «СТ «Домінанта» моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » ( далі - Постанова ) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння потерпілої ОСОБА_3 неправомірними діями підсудного ОСОБА_1 моральної шкоди, що привело до тривалих моральних страждань потерпілої.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись вищевикладеним, суд враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала потерпіла ОСОБА_3 їх глибину, тривалість, характер немайнових витрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та приходить до висновку, що обґрунтованим, розумним і справедливим розміром відшкодування позивачу ОСОБА_3 спричиненої її неправомірними діями підсудного ОСОБА_1 моральної шкоди є сума в 15000 гривень.

При проведенні судово - автотехнічних експертиз, експертами державної спеціалізованої установи - Харківським НДЕКЦ МВС України були витрачені кошти в загальному розмірі 4235,22 гривни, які цільовим призначенням були виділені цій установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 на користь держави.

Ухвалами слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 02.09.2015, відповідно до приписів ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, було накладено арешт на транспортні засоби, а саме : автомобіль НОМЕР_6, який належить ОСОБА_9; мотоцикл НОМЕР_9, який належить ОСОБА_10

Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, не належить підсудному ОСОБА_1, а власниками майна відповідно є ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна та повернути його за належністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання на підставі цього закону, у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування вказаного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю - 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 :

- на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 4235 гривни 22 копійки;

- на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 61646 гривень 57 копійок;моральної шкоди 15000 гривень.

В іншій частині, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ТДВ «СТ «Домінанта», - відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 02.09.2015, на належний ОСОБА_9 автомобіль НОМЕР_6 та належний ОСОБА_10 мотоцикл НОМЕР_9, повернувши майно за належністю.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя І.В.Семіряд