Ухвала суду № 79945712, 18.02.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/166/19

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

18 лютого 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,

прокурора Романюка М.С.

захисника обвинуваченого - адвоката Шкоди П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018180000000579 від 25 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2019 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018180000000579 від 25 листопада 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України із затвердженим 31 січня 2019 року обвинувальним актом.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, який закінчується 23 лютого 2019 року. В обгрунтування клопотання прокурор вказує на те, що 26 листопада 2018 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, а 31 січня 2019 року обвинувальний акт направлено до суду. В обгрунтування необхідності продовження застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на досудовому розслідуванні слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених 177 Kримінального процесуального кодексу України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння чи переконання у дачі вигідних для нього, одночасно необ'єктивних показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому прокурор вважає, що у разі зміни обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також те, що вищевказані ризики на даний час не зменшилися.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заявили клопотання про зміну запобіжного заходу, із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, яке обгрунтовує тим, що після події, яка мала місце 25 листопада 2018 року, ОСОБА_2 не зникав і не уникав правоохоронних органів. За час перебування під вартою щодо нього жодного разу не було застосовано будь-якого виду стягнень адміністрацією СІЗО № 24. А тому вказує, що будь-які об'єктивні докази, які б підтверджували наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України - відсутні. Також захисником обвинуваваченого - адвокатом Шкодою П.В. було заявлено клопотання про підготовку досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 підтримали.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, думку потерпілих, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовждення тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувальною акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Долі В.А. від 27 листопада 2018 року, обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою судді Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С. від 23 січня 2019 року, обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 лютого 2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до тяжких злочинів. Даних, які б свідчили про незадовільний стан його здоров'я та необхідність проведення лікування не встановлено. Даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а також суд приймає до уваги обставини передбачені статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, суд враховує загальне положення щодо розумних строків тримання під вартою у таких випадках, які викладено у правовій позиції ЄСПЛ рішенні у справі "Харченко проти України" згідно якої розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись у кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливість аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги над особистістю.

Крім того пункт 35 рішення ЄСПЛ "Летельє проти Франції" передбачає, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Тому вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що продовження тримання під вартою в даному випадку може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

При розгляді судом клопотання прокурора, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", де закріплено, що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

У справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурором у повній мірі доведено те, що з часу обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилась. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення необхідного результату, так, як ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, а у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, обвинувачений отримає можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та немає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою визначається в днях та не може перевищувати 60 днів.

Що ж стосується підготовки досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд приходить такого висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, тому складання органом пробації досудової доповіді є обов'язковим.

Відповідно до частини 5 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність доручити органу пробації по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_2, скласти досудову доповідь щодо нього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою до закінчення судового розгляду даного кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 23 квітня 2019 року.

Доручити Дубровицькому районному сектору філії Державної установи "Центр пробації" у Рівненській області скласти та подати Дубровицькому районному суду Рівненської області до 11 березня 2019 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 (особа перебуває під вартою в Рівненському слідчому ізоляторі №24).

Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Досудова доповідь повинна відповідати положенням частини 3 статті 9 Закону України "Про пробацію".

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала в частині підготовки досудової доповіді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.