Ухвала суду № 79945647, 15.02.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/257/19

Провадження №1-кс/548/183/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2019 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., за участю секретаря судових засідань - Листопад В.Л., прокурора Мілевської Т.С., слідчого Гавриленко Л.С., власника майна ОСОБА_2, його представника - адвоката Долженко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол Полтавської області клопотання заступника начальника СВ Хорольського ВП ГУ НП в Полтавській області Гавриленко Л.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019170330000052 від 01.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в:

Заступник начальника СВ Хорольського ВП ГУ НП в Полтавській області Гавриленко Л.С. ( далі по тексту слідчий) звернувся 14.02.2019 року до слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним клопотанням.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 01.02.2019 року повідомлено районний відділ поліції про те, в період часу з 29.01.2019 року по 01.02.2019 року невідома особа шляхом зриву навісного замка проникла до будинку ОСОБА_5, що в АДРЕСА_1, звідки викрала три подушки, чавун, каструлю, коврову дорожку, вишивані рушники, чим завдала матеріальної шкоди на суму 500 грн.

Вказані обставини слугували підставою для внесення 01.02.2019 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170330000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Як вказує слідчий, відповідно до протоколу обшуку, що проводився на підставі відповідних ухвал слідчого судді від 08.02.2019 року за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 вилучено мобільний телефон «Самсунг Е1202і» разом з сім картою «Лайфселл» № НОМЕР_2 та «Водафон» НОМЕР_3 та чоловічу куртку зеленого кольору. А в автомобілі, що стояв перед будинком марки ВАЗ 211010 д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг G900» з сім картою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 та картою пам'яті об'ємом 16 Гб.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що вищевказані мобільні телефони є тимчасово вилученим майном, на яке необхідно накласти арешт, вони можуть в подальшому бути використані органом досудового розслідування для проведення моніторингу пересування їх власника слідчий просив накласти арешт на вказані речі, з позбавленням права відчуження, розпоряджання та їх використання.

Прокурор Мілевська Т.С. клопотання підтримала, в своїх поясненнях посилалася на обставини та обґрунтування, що викладенi в клопотанні та просила його задовольнити у повному обсязі.

Слідчий Гавриленко Л.С. в судовому засіданні підтримала внесене до слідчого судді клопотання, в своїх поясненнях посилався на обставини, що в ньому викладені і просила його задовольнити. Зазначила, що однією з підстав внесення клопотання є те, що вказане в клопотання майно, є тимчасово вилученим майном, а його арешт необхідний для збереження цілісності речових доказів.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що він не причетний до злочину, мобільні телефони не несуть ніякої доказової бази. Не заперечував тієї обставини, що здавав на приймальний пункт подушки з пір'ям, про те це були не викрадені подушки, а ті, що належали його товаришеві.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Долженко О.М. проти задоволення клопотання про арешт майна заперечувала, з тих підстав, що слідчим не доведено, що майно на яке той просить накласти арешт є речовими доказами, чи можуть ними бути. Інформація, що мається в мобільних телефонах для проведення моніторингу слідчим зафіксована і самих мобільних терміналів для цього не потрібно. Вказала, що її підзахисний не заперечує належність йому зазначених телефонів і номерів сім карт, що в них знаходяться.

Детально вивчивши та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується внесене до слідчого судді клопотання, заслухавши пояснення та міркування прокурора, слідчого, власника майна та його представника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, закриттям кримінального провадження (п.5ст. 3 КПК України).

Згідност.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Поняття верховенства права та його зміст розкрито у Рішеннях Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004тавід 11.10.2011 року №10-рп/2011.

Відповідно до положеньст.9 цього Кодексу, під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства (принцип законності). При цьому, слідчий зобов'язаний (а не має право) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Разом з цим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами (ст.22 КПК України).

Відповідно дост.92 КПК України, обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.

Статтею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребовування від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій документів, відомостей, висновків експертів, висновки ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено слідчим суддею з кримінального провадження №12019170330000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, до ЄРДР 01.02.2019 року внесено відомості про те, що що в період часу з 29.01.2019 року по 01.02.2019 року невідома особа шляхом зриву навісного замка проникла до будинку ОСОБА_5, що в АДРЕСА_1, звідки викрала три подушки, чавун, каструлю, коврову дорожку, вишивані рушники, чим завдала матеріальної шкоди на суму 500 грн.

З протоколів обшуку від 14.02.2019 року проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 08.02.2019 року вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 вилучено мобільний телефон «Самсунг Е1202і» разом з сім картою «Лайфселл» № НОМЕР_2 та «Водафон» НОМЕР_3 та чоловічу куртку зеленого кольору. А в автомобілі, що стояв перед будинком марки ВАЗ 211010 д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг G900» з сім картою «Київстар» НОМЕР_4 та «Лайфселл» НОМЕР_5 та картою пам'яті об'ємом 16 Гб.

З постанови слідчого від 14.02.2019 року визнано речовими доказами вищевказані речі.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного або інших визначених цієї статтею осіб, і перебувають у нього або інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову. заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню (ч.4 ст.170 КПК України). Особливості застосування положень КПК України щодо арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження викладені Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні відповідної судової практики від 07.02.2014 року.

У відповідності до положень ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 цієї статті законодавцем визнано ті питання, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя також враховує і загальні положення ч.3 ст.132 КПК України про те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Слідчий суддя зобовязаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.3 ст.132 КПК України). Також, згідно ч.5 цієї статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. При цьому, обовязок доказування обставин, які визначені в ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора (ч.1 ст.92 КПК).

В судовому засіданні слідчим підтверджено, що речі, які зазначалися в ухвали про надання дозволу на проведення обшуку відшукані не були.

В той же час власником майна ОСОБА_2 не заперечується та обставина, що вилучені в нього мобільні телефони належать йому, крім того надано для підтвердження газету «Нова Газета Інфо» де на стор. 4 зазначено його мобільні номери телефонів, в підтвердження того, що ними він користується тривалий час.

Отже, виходячи з сукупності досліджених матеріалів та доказів, що надані до клопотання слідчого про арешт майна аналізу, суті та змісту положень статей 132,167,170,171,173 КПК України та суті та змісту такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з урахуванням наявних в розпорядження слідчого даних що ідентифікують вилучені в ОСОБА_2 мобільних терміналів ( ІМЕІ) та номерів телефонів (номерів сім карт) , слідчий суддя, в межах розгляду конкретного клопотання слідчого приходить до висновку, що в даний час, в сукупності досліджених матеріалів клопотання, слідчим та прокурором у клопотанні не зазначено і в судовому засіданні не доведено поза розумним сумнівом необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та те, що вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна), при встановлених обставинах в межах розгляду даного клопотання, забезпечить його дієвість та досягнення відповідних завдань, а також не доведено і ризиків, що передбачені абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, а також того, що вилучені в ході огляду місця пригоди мобільні телефони та куртка містять на собі такі сліди кримінального правопорушення, які стосуються саме ознак складу злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, враховуючи ще й те, що як в протоколі огляду місця пригоди так і в протоколах обшуку не вказано про наявність таких слідів.

Крім цього, з огляду на те, що вищевказані речі уповноваженим слідчим визнано речовими доказами, в даний час у органу досудового розслідування не має будь-яких перешкод вжити заходи щодо додаткового їх детального огляду та фотографування в порядку ст.237 КПК України, в ході якого зафіксувати і детально описати ті ознаки, які слідчий вважатиме такими, що стосуються саме ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Отже, з урахуванням вище встановлених обставин та обґрунтувань, в задоволенні клопотання старшого слідчого належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.8,9,22,84,91,92,94,131,132,167,170,171,172-173,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Хорольського ВП ГУ НП в Полтавській області Гавриленко Л.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019170330000052 від 01.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України - відмовити.

Копію ухвали слідчого судді направити слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, виклик яких не проводився, - у той самий строк після одержання ними копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя