Рішення № 79944179, 19.02.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15492/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі Потравному І.С.

з участю позивача ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

та представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дубівські кошики» про визнання незаконним наказу про звільнення, зміну дати та формулювання причини звільнення і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Дубівські кошики» про визнання незаконним наказу від 4 червня 2018 року №4-к, зміну дати та формулювання причини звільнення: вважати її звільненою з роботи з посади касира цього товариства за власним бажанням в зв'язку з доглядом за дитиною з інвалідністю на підставі ст. 38 КЗпП України з 2 червня 2018 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона 3 червня 2018 року написала відповідну заяву, а 4 червня 2018 року вона знаходилась на робочому місці за адресою: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, на офісі ТОВ “Уніком”.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на законність звільнення ОСОБА_1 з роботи, зважаючи на її прогули.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що наказом в.о. директора ТОВ «Дубівські кошики» ОСОБА_4 від 4 червня 2018 року №4-к касира цього товариства ОСОБА_1 звільнено на підставі ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України з 4 червня 2018 року за прогул. В наказі зазначено підставу її звільнення: акти від 4 червня 2018 року про відсутність працівника на роботі 4 червня 2018 року з 9 години до 13 години та з 14 години до 17 години.

Ознайомившись з відповідним наказом про звільнення 7 червня 2018 року, позивач письмово зазначила, що 4 червня 2018 року вона знаходилась на робочому місці з 9 години до 12 години 30 хвилин за адресою: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, ТОВ “Хмельницьк Уніком”.

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У ОСОБА_1 на утриманні перебуває син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є дитиною-інвалідом. Заяву про звільнення з 4 червня 2018 року в зв'язку з необхідністю догляду за останнім позивач подала 3 червня 2018 року, що підтверджується відповідним відеоносієм.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки директора ТОВ «Дубівські кошики» ОСОБА_4 від 4 червня 2018 року №4-к “Про звільнення” в частині формулювання причини звільнення касира цього товариства ОСОБА_1, змінити формулювання причини її звільнення, зазначене в цьому наказі, вважати ОСОБА_1 звільненою з посади касира даного товариства за власним бажанням в зв'язку з доглядом за дитиною з інвалідністю на підставі ст. 38 ч. 1 КЗпП України з 4 червня 2018 року, внісши відповідний запис в трудову книжку позивача.

Крім того, відповідно до вимог ст. 235 ч. ч. 2 та 3 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Однак, таких підстав для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд не вбачає.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 38, 40 ч. 1 п. 4, 235 ч. ч. 2 та 3 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Дубівські кошики» ОСОБА_4 від 4 червня 2018 року №4-к “Про звільнення” в частині формулювання причини звільнення касира цього товариства ОСОБА_1.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1, зазначене в наказі виконуючого обов'язки директора товариства з обмеженою відповідальністю «Дубівські кошики» ОСОБА_4 від 4 червня 2018 року №4-к “Про звільнення”.

Вважати ОСОБА_1 звільненою з посади касира товариства з обмеженою відповідальністю «Дубівські кошики» за власним бажанням в зв'язку з доглядом за дитиною з інвалідністю на підставі ст. 38 ч. 1 КЗпП України з 4 червня 2018 року, внісши відповідний запис в трудову книжку позивача.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дубівські кошики» (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33392125) на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

19.02.2019