Рішення № 79941399, 08.02.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/15693/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тиріної В.С.,

представника позивача - Пінчука Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Сватівським районним судом Луганської області та Солом'янським районним судом м. Києва в залі суду міста Сватове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2, треті особи - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попова Тетяна Василівна про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попова Тетяна Василівна про зняття арешту з майна, який згодом уточнив та в обґрунтування якого зазначив, що 07.05.2012 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попової Т.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71,7 кв.м., що належить ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості перед АТ «Брокбізнесбанк». 30.10.2012 року, державним виконавцем було винесено постанову №32707668 про арешт майна боржника, а саме на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 проведено оцінку вищезазначеного майна та направлено на примусову реалізацію. Вищезазначений будинок не було реалізовано на прилюдних торгах, у зв'язку з цим, державним виконавцем було запропоновано АТ «Брокбізнесбанк» вирішити питання про залишення за собою нереалізоване на прилюдних торгах нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. АТ «Брокбізнесбанк» виявив бажання залиши за собою вищезазначений житловий будинок, про що державним виконавцем було винесено відповідну постанову. 06.12.2013 року АТ «Брокбізнесбанк» набув право власності на вищевказаний будинок, що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_1, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Ковальовою Т.А. Позивач вважає, що вказане майно підлягає звільненню з-під арешту у зв'язку з тим, що наявність запису про обтяження даного майна, порушує його право як власника майна. Крім того зазначає, АТ «Брокбізнесбанк» перебуває на стадії ліквідації і рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1587 від 07.06.2018 року продовжено процедуру ліквідації банку та повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію до 10.06.2019 року. Просить суд скасувати арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме на: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами загальною площею 71,7 кв.м. за АДРЕСА_1 та скасувати запис про обтяження від 30.10.2012 року за №3717544.

Представник позивача ПАТ «Брокбізнесбанк» Пінчук Д.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позову, просив задовольнити позов та скасувати арешт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати запис про обтяження від 30.10.2012 року за №3717544.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Сватівського районного суду Луганської області, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило. (а.с. 153,167).,

Представник третьої особи - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.

Третя особа - приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попова Тетяна Василівна в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Сватівського районного суду Луганської області, причини неявки не повідомила, заяв та клопотань до суду не надходило. (а.с. 153,167).,

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно дост.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що 07.05.2012 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попової Т.В. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 71,7 кв.м., що належить ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості перед АТ «Брокбізнесбанк». Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про арешт майна №32707668 від 30.10.2012 року, на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт, проведено оцінку вищезазначеного будинку та направлено на примусову реалізацію , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. (а.с.11-15).,

У зв'язку з тим, що вищезазначений будинок не був реалізований на прилюдних торгах АТ «Брокбізнесбанк» виявив бажання залиши за собою вищезазначений житловий будинок.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_2 від 06.12.2013 року та свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Ковальовою Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1809, право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ПАТ «Брокбізнесбанк». (а.с. 16-19, 20-21).,

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами ч. ч. 1, 2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Такі правові регулювання містяться і в ст.1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає суду підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Право зняття арешту з майна належить лише державному виконавцю того органу державної виконавчої служби, який цей арешт накладав.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції станом на дату звернення з позовом до суду), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

На сьогоднішній день вищевказаний арешт не знято, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Також, на підставі постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 року № 45 «Про початок ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 11.06.2014 року по 10.06.2015 року включно, відповідно до рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 21.05.2015 року, №896 від 02.06.2016 року, №2227 від 31.05.2017 року, №1587 від 07.06.2018 року було продовжено строк процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» до 10.06.2019 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» Міхна Сергія Семеновича. (а.с. 3-10).,

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку, втрачають чинність публічні обтяження на розпорядження ( у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

У зв'язку з вищевикладеним та зважаючи на те, що банк на стадії ліквідаціє та є власником спірного нерухомого майна, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні, де боржником є не банк, а фізична особа ОСОБА_2, тому наявність такого арешту обмежує банк, як власника цього майна, у здійснені його права власності, отже останній (як власник майна) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що є підставою для задоволення вимог позивача у заявлений ним спосіб.

На підстав вищевикладеного, керуючись 12,81,133,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2, треті особи - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Луганської області Попова Тетяна Василівна про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме на: житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами загальною площею 71,7 кв.м. за АДРЕСА_1, який належить Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк», код ЄДРПОУ 19357489 та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 13182509, накладений постановою від 30.10.2012 року № 32707668 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34941884).

Скасувати запис про обтяження від 30.10.2012 року за №3717544 майна, а саме житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами за АДРЕСА_1, загальною площею 71,7 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.02.2019 року.

Суддя: Л.М.Осіпенко