Ухвала суду № 79941090, 18.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1955/19

Провадження № 1-кс/428/1795/2019

УХВАЛА

іменем України

18 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Бондаренко І.С., за участю старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Панасенко А.М., прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртового Б.І., підозрюваного ОСОБА_3, захисника Шурхно К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Панасенко А.М., погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Б.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12019130370000259 від 16.02.2019 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовця військової частини А 3215, який знаходиться на посаді старшого навідника, має військове звання «старший солдат», на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Панасенко А.М., погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Б.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в кримінальному провадженні № 12019130370000259 від 16.02.2019 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В обгрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проходячи військову службу за контрактом, згідно наказу командира військової частини А3215 № 33-РС від 07.03.2018 зарахований до списків особового складу військової частини А3215 та призначений на посаду старшого навідника, на якій він проходить військову службу по теперішній час.

15.02.2019 р. приблизно о 17 годині 00 хвилин, військовослужбовець військової частини А 3215 старший солдат ОСОБА_3, після вживання спритних напоїв разом з командиром взводу ОСОБА_5 та військовослужбовцем старшим навідником ОСОБА_6, знаходячись поблизу «Нової пошти №1» яка розташована за адресою: вул. Красна,10, с. Борівське, Луганської області, маючи злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, безпідставно, реалізуючи свій злочинний намір, старший солдат ОСОБА_3 демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих норм поведінки, із хуліганських спонукань, використовуючи малозначний, надуманий ним самим привід, вийшов на проїзджу частину с. Борівське та безпідставно зупинив рухаючий автомобіль марки ВАЗ 2109 д\н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 Після чого підійшов до водія зупиненого автомобіля та почав перевіряти документі та вимагати пояснень щодо перевезення майна в автомобілі. В результаті чого на ґрунті неповаги між водієм ОСОБА_7 та військовослужбовцем ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 знаходячись у алкогольному сп'янінні, тримаючи при собі закріплену за ним вогнепальну зброю, а саме: автомат Калашнікова (АКМС) НОМЕР_2, з метою психічного впливу на потерпілого (водія), висловлюючи погрози життю та фізичної розправи, дослав патрона до патронника своєї зброї, цим самим, привів зброю у бойову готовність та направив ствол у бік автомобіля та потерпілого ОСОБА_7

Побачивши вищевказані дії ОСОБА_3, до нього підійшов командир та намагався зупинити протиправні дії, але останній продовжуючи свій злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з власної вогнепальної зброї здійснив один постріл у асфальтне покриття неподалік біля автомобіля потерпілого ОСОБА_7

Після вищевказаних протиправних дій, зусиллями військовослужбовців у старшого солдата ОСОБА_3 було відібрано зброю.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

16.02.2019 р. за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000259 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

16.02.2019 р. о 14 годині 10 хвилин у порядку ст. 208 КПК України, було затримано військовослужбовця військової частини А3215 старшого солдата ОСОБА_3

16.02.2017 р. о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3 було повідомлення про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Підставою звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

-відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України старший солдат ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, а також те, що військова частина А3215, у якій підозрюваний проходить службу, через загострення обстановки чи у зв'язку з ротацією, може у будь-який час змінити своє місце дислокації. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, а відтак, оскільки пфдозрюваний перебував на лінії зіткнення та знайомий з місцевістю, може незаконно перетнути лінію розмежування, у зв'язку з чим у правоохоронних органів не буде можливості затримати обвинуваченого та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.

-згідно п.3 ч.1 ст. 177 КПК України старший солдат ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого та свідків по даному кримінальному правопорушенню, оскільки свідки по даному кримінальному провадженню являються військовослужбовцями та проходять службу в одній військовій частині з безпосереднім спілкуванням між собою.

-згідно п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать відомості про те, що безпосереднім місцем вчинення кримінального правопорушення являється зона проведення операції об'єднаних сил, та підозрюваний має доступ до закріпленої за ним зброї, а отже є обґрунтований ризик вважати, що підозрюваний знову може вжити алкоголь та із застосуванням закріпленої за ним зброї вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати у відношенні нього більш м"який запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Шурхно К.А. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати у відношенні нього більш м"який запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

16.02.2019 р. о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_3 затримано у порядку ст.208 КПК України.

16.02.2017 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, який в ході допиту пояснив, що він рухаючись на належному собі автомобілі марки ВАЗ 2109 д\н НОМЕР_1 в районі « Нової пошти №1» с. Борівське, його автомобіль зупинив військовослужбовець, який перебував у алкогольному сп'янінні, між ними зав'язалась сутичка в ході якої військовослужбовець ОСОБА_3 з погрозою застосування автоматичної зброї, порушуючи громадський порядок, здійснив один постріл у напрямок потерпілого.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9, яка в ході допиту пояснила, що вона 15.02.2019 приблизно о 17 годині 00 хвилин, вийшла з нової пошти, де побачила свого знайомого на автомобілі, підійшовши ближче, вона була свідком порушення громадського порядку військовослужбовцем ОСОБА_3, та здійснення пострілу у напрямок потерпілого ОСОБА_7

-протоколом огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено одну гільзу з асфальтного покриття, зафіксовано лунку пострілу біля автомобіля потерпілого, вилучено автоматичну зброю військовослужбовця ОСОБА_3

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5, в ході допиту він пояснив, що він є командиром взводу, що 15.02.2019 приблизно о 17 годині 00 хвилин, після суспільного вживання спиртних напоїв, військовослужбовець ОСОБА_3, порушуючи громадський порядок, зупинив автомобіль марки ВАЗ 2109 д\н НОМЕР_1 в районі « Нової пошти №1» с. Борівське під керуванням ОСОБА_7 В ході спілкування з водієм автомобіля в них виник словесний конфлікт в результаті якого військовослужбовець здійснив постріл в асфальтне покриття неподалік біля автомобіля потерпілого .

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 4 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семии років.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необгрунтованими наявність існування ризику з боку підозрюваного ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12019130370000259 від 16.02.2019 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах гауптвахти та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан.

Одночасно із визначенням запобіжного заходу підозрюваному, суд зазгначає, що відповідно до положень ЗУ «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» - військовослужбовці можуть утримуватись на гауптвахтах Служби правопорядку з метою застосування тимчасового запобіжного заходу ( розділ ІІ, ст.7), що можливо застосувати відносно ОСОБА_3

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_3, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному, всебічному розслідуванні у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12019130370000259 від 16.02.2019 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на думку слідчого судді, розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Панасенко А.М., погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Гуртовим Б.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою гауптвахті на Луганського зонального відділу війської служби правопорядку, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2/1 на строк 60 (шістдесят) днів з 16 лютого 2019 року по 16 квітня 2019 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96050 (дев"яносто шість тисяч п"ятдесят ) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області

ЄДРПОУ - 26297948

Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ

МФО - 820172

Рахунок - 37317017002672

Призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави.

ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя Н.В. Бойко