Рішення № 79939656, 19.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20375/18

Провадження № 2/522/2239/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача страхового відшкодування за завданні збитки в порядку регресу в розмірі 49 500,00 грн. та судового збору у розмірі 1762,00 грн..

Позивач, будучи сповіщеним належним чином до суду не з'явився, від представника позивача надійшла письмова заява, по якій позивач просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, просить позов задовольнити проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду повторно не з'явився без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не надавав та не заявляв.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 26.03.2015 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5080517.

У відповідності до умов вказаного полісу страхування позивач взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Mersedes», державний реєстраційний номер «DNXM 64» VIN-код «4JGDA5HB8EA382633» сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

21.02.2016 року приблизно о 05 год. 00 хв. в м.Одеса на вул. Гагаріна, 25, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Mersedes», державний реєстраційний номер «DNXM 64», з явними ознаками алкогольного сп’яніння, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав на правий тротуар, де попустив наїзд на перешкоду (лінія опори електропередач) після чого продовжив рух та допустив наїзд на фасад будинку №25.

Внаслідок вищевказаної ДТП було пошкоджено фасад будинку №25 по проспекту Гагаріна в м.Одесі, а власнику майна, ТОВ «Одеське конструкторське бюро спеціальних верстатів» завдано збитків.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ТОВ «Одеське конструкторське бюро спеціальних верстатів» звернулося до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування а полісом №АІ/5080517.

На підставі рішення Господарського суду м.Києва по справі №916/2527/17 від 17.01.2018 року ТОВ «Одеське конструкторське бюро спеціальних верстатів» позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 49 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно підпунктів «а», «г» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до Страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу:

-якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-якщо він не повідомив страховика у строком і за умов визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

В свою чергу ст. 33 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту ДТП до цього часу відповідачем взагалі не було письмово повідомлено позивача про вищевказану ДТП.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.04.2017 року справа №522/5965/17 (провадження №3/522/2067/17) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..

Крім того, Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.04.2017 року справа №522/3965/17 (провадження №3/522/2094/17) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Як зазначено в ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У той же час, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про набуття позивачем права регресної вимоги після виплати страхового відшкодування та задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті суми судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову про відшкодування в порядку регресу витрат пов’язаних з регламентною виплатою.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 128, 130, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354, 496 ЦПК України; ст. ст.. 1, 2, 11, 23, 256, 979, 990, 1166, 1187, 1191 ЦК України; Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (р/р: 26503010191901 в ПАТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ: 20602681, МФО: 300346, адреса: м.Київ, вул. Кирилівська, 40) страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу у розмірі 49 500,00 грн. (сорок дев’ять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.),та понесені позивачем судові витрати в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя К.С. Шкамерда