Ухвала суду № 79937944, 18.02.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17027/18

Провадження № 1-кс/520/2192/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Сницереві А.С., розглянувши у судовому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Мінуса О.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018161480002733, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 31.10.2018 року надійшла заява ОСОБА_3 про те, що невстановлена особа під приводом продажу квартир №1-3, які розташовані по вулиці Шміта Лейтенанта, 17 в м. Одесі, шляхом обману ОСОБА_3, заволоділа належними їй грошовими коштами у розмірі 2 450 877,00 гривень, чим завдала їй майнову шкоду в особливо великому розмірі.

В ході проведення слідчих дій встановлено, згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, 23.06.2010 прийнято рішення про державну реєстрацію АДРЕСА_1 за громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_5 Міцуя на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2010, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №889, а також, те що згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, 23.06.2010 прийнято рішення про державну реєстрацію АДРЕСА_2 за громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_5 Міцуя на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2010, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №888.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 вступив у попередню змову з ОСОБА_8, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, та розробили план спільних дій, основною метою якого була незаконна реєстрація права власності на вищевказані об’єкти нерухомості без згоди та відома фактичного їх власника громадянина ОСОБА_4 - ОСОБА_9, на підставі завідомо підроблених документів за ОСОБА_8 та подальша продаж квартир №№ 1,3 у будинку №17 по вул. Лейтенанта Шмідта у м. Одесі, а грошовою винагородою кожного з учасників мають стати грошові кошти отримані від продажу вказаних квартир. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7, в червні – липні 2018 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи бланк недійсного паспорту громадянина України НМ 459364, виданого на ім’я ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, вклеїв туди фотокартку ОСОБА_8 та змінив існуючий там текст анкетних даних особи, якій паспорт було видано на анкетні дані неіснуючої особи, а саме «ОСОБА_5 Міцуєвич», тим самим підробив паспорт громадянина України, з метою подальшого його використання ОСОБА_11, який мав виступити неіснуючим рідним сином дійсного власника квартир, обраних предметом злочинного посягання – ОСОБА_5 Міцуя. Продовжуючи підготовку до вчинення злочину, ОСОБА_7 виготовив завідомо підроблене свідоцтво про народження серії І-ДО № 691197, видане 26.02.2018 Управлінням РАГС міста Пскова Псковського району Псковської області, на ім’я неіснуючої людини – ОСОБА_5 Міцуєвича, де в графі батько вказаний дійсний власник квартир – ОСОБА_5 Міцуя, виготовив завідомо підроблену картку фізичної особи – платника податків ДПА у Донецькій області від 09.12.2010 на ім’я ОСОБА_5 Міцуєвича, та виготовив завідомо підроблене свідоцтво про смерть ІІІ-АК №691197, видане 26.02.2018 Управлінням РАГС міста Пскова Псковського району Псковської області ОСОБА_5 Міцуя, достовірно усвідомлюючи, що факт його смерті не відповідає дійсності. Після чого, ОСОБА_8, виконуючи відведену йому роль, та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, в вересні 2018 року, подав до Шостої одеської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом на майно начебто померлого ОСОБА_9, а саме на квартири №№ 1, 3 у будинку №17 по вул. Лейтенанта Шмідта у м. Одесі, назвавшись при цьому його неіснуючим сином - ОСОБА_5 Міцуєвичем, підтвердивши свою особу завідомо підробленим паспортом громадянина України НМ 459364 на ім’я ОСОБА_5 Міцуєвича зі своєю фотокарткою, та додавши до заяви вищевказані завідомо підроблені ОСОБА_7 документи.

На підставі вищевказаних завідомо підроблених документів, Шостою одеською державною нотаріальної конторою, були видані свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 4-1452 та 4-1450, на підставі яких державним реєстратором 19.09.2018 було зареєстровано право власності на квартири №№1, 3 у будинку №17 по вул. Лейтенанта Шмідта у м. Одесі за неіснуючою особою - ОСОБА_5 Міцуєвичем, ІНФОРМАЦІЯ_2, яким назвався ОСОБА_8

Отримавши правовстановлюючі документи на квартир № №1, 3 будинку №17 по вул. Лейтенанта Шмідта у м. Одесі, що в подальшому давали змогу реалізувати дане майно, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі продажу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, усвідомлюючи шахрайський характер своїх дій, вжили організаційних заходів, щодо пошуку покупця на вказане житло. Так, 24.10.2018 близько 12.00 год., в офісі приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_12 по вул. Новосельського, 94 у м. Одесі, ОСОБА_13,діючи спільно з ОСОБА_7, ОСОБА_1, невстановленими досудовим розслідуванням особами та ОСОБА_8, який видавши себе за ОСОБА_5 Міцуєвича, ІНФОРМАЦІЯ_2 та використовуючи правовстановлюючі документи на квартири №№1,3 у будинку №17 по вул. Лейтенанта Шмідта у м. Одесі, під приводом оформлення в установленому законом порядку переходу права власності на зазначені об’єкти нерухомості шляхом укладання нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, зареєстрованих в реєстрі нотаріальних дій за №№ 766, 768, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_3 у загальному розмірі 87 000 доларів США (станом на 24.10.2018 по курсу Національного Банку України еквівалентно 2448997,08 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), чим завдало їй шкоду в особливо великому розмірі.

В подальшому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкав за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 41, у зв’язку з чим слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням, яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_14, про проведення обшуку за вказаною адресою.

05.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В. виніс ухвалу про дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 41.

14.02.2019 року слідчий слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 провів обшуку за вищевказаною адресою, в ході якого було вилучено, наступне: грошові кошти у вигляді тридцяти двох купюр номіналом 100 доларів США, серія, номер НА 25369713 А; два аркуші паперу формату А5 з чорновими записами.

Слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на майно обґрунтовуючи його тим, що вилучені речі визнано речовими доказами та підлягають дослідженню.

Слідчий в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Власник майна в судове засідання не з’явилась, згідно долученого рапорту, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Відповідно до матеріалів, наданих з клопотанням, постановою слідчого від 14 лютого 2019 року грошові кошти у вигляді тридцяти двох купюр номіналом 100 доларів США, серія, номер НА 25369713 А; два аркуші паперу формату А5 з чорновими записамибуло визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що грошові кошти у вигляді тридцяти двох купюр номіналом 100 доларів США, серія, номер НА 25369713 А; два аркуші паперу формату А5 з чорновими записамивизнано речовими доказами, однак у випадку відповідності такого майна в подальшому критеріям, передбаченим п.1 ч.6 ст.100 КПК України, слідчий повинен вирішити питання про передачу майна на відповідальне зберігання власнику.

Таким чином, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, слідчий повинен вирішити питання про передачу майна, яке є речовим доказом, на відповідальне зберігання власнику, з метою не порушення прав останнього.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Мінуса О.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018161480002733, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 – задовольнити.

Накласти арешт на речі, які вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Ростовська, 41, а саме:

- грошові кошти у вигляді тридцяти двох купюр номіналом 100 доларів США, серія, номер НА 25369713 А;

- два аркуші паперу формату А5 з чорновими записами.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на т.в.о. старшого слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Мінуса О.І.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.