Рішення № 79937814, 13.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6919/18

Провадження № 2/500/791/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та яким просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 07.02.2017 року право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, б. 21;

- земельну ділянку площею 840 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передану для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272096 від 16.08.2005 року;

- земельну ділянку площею 2500 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272097 від 16.08.2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 07 лютого 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву, про розгляд справи за їх відсутності, якою уточненні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.11.2018 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало наступне майно:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, б. 21 з якого 1/2 частина належала йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2008 року за № 1073, виданого виконавчим комітетом Стронекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, а 1/2 частина якого належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.2009 року зареєстрованого державним нотаріусом в реєстрі за № 2-1271;

- земельна ділянка площею 840 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передана для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272096 від 16.08.2005 року, виданого на підставі рішення Старонекрасівської сільської ради від 26 січня 2005 року за № 207, зареєстрованого в Книзі записів держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі за № 01.05.521.00127;

- земельна ділянка площею 2500 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272097 від 16.08.2005 року, виданого на підставі рішення Стронекрасівської сільської ради від 26.01.2005 року за № 207, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та направо постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.521.00126.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 477315 від 08.02.2017 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер 07 лютого 2017 року.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, б. 21;

- земельна ділянка площею 840 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передана для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272096 від 16.08.2005 року;

- земельна ділянка площею 2500 кв.м., розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272097 від 16.08.2005 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 15.07.2014 року, посвідченого секретарем Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 110, ОСОБА_3 усе своє майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщини незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_1 немає.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як було встановлено в судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Стронекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 21.08.2017 року за № 1768, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 306810, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 21) до ОСОБА_2 (паспорт серії КК №577870, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 20.09.2004 року, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 43/5) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого 07.02.2017 року право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, б. 21;

- земельну ділянку площею 840 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передану для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272096 від 16.08.2005 року;

- земельну ділянку площею 2500 кв.м., розташовану за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 21, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 272097 від 16.08.2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2019 року.

Суддя: ОСОБА_5