Рішення № 79937517, 13.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/9147/18

Провадження № 2/500/843/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 10.03.2016 року є матір’ю ОСОБА_1 (дівоче прізвище Забара), ІНФОРМАЦІЯ_2. А також, просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 10.03.2016 року право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Грибоєдова 2, б. 14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контри Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку із тим, що відсутній доказ родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_2, а також відсутній документ, що свідчить про зміну прізвища спадкодавця із «Забара» на «Мирошниченко».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Одеської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належала 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Грибоєдова 2, б. 14, на підставі договору купівлі – продажу частини будинку від 01.11.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 4/7475.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І – ЖД № 446930 від 10.03.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла 10 березня 2016 року.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Грибоєдова 2, б. 14.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 44927001 від 31.08.2016 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 є:

- донька ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯШ № 518878, виданим 22.11.1951 року Ізмаїльським міськбюро ЗАГС, де матір’ю записана ОСОБА_6, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії ІІ – АГ № 255884, виданим 11.11.1981 року, згідно якого ОСОБА_6 після розірвання шлюбу залишила прізвище «Забара», довідкою про укладення шлюбу № 387 від 17.04.2008 року, згідно якої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 24.10.1986 року уклали шлюб та після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на «Мирошниченко», свідоцтвом про розірвання шлюбу серії ІІІ-АГ № 363488, виданим 20.07.1988 року, згідно якого ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишила прізвище «Мирошниченко», свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_8 серії І-ЖД № 321378, виданим 18.02.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_8 після укладення шлюбу змінила прізвище на «Слюсаренко».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 25.08.2016 року за № 1734, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії КК № 379978, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 13.12.1999 року, РНОКПП – НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 19, кв. 2) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташованої за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРПОУ – 26569223) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 10.03.2016 року, є матір’ю ОСОБА_1 (дівоче прізвище Забара), ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої 10.03.2016 року, право власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Грибоєдова 2, б. 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2019 року.

Суддя: ОСОБА_9