Ухвала суду № 79937210, 19.02.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2834/19

Провадження № 1-кс/344/1704/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Бурмея О.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження №32018090000000051,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_3 організував та керував упродовж вересня-грудня 2018 року та січня-лютого 2019 року вчиненням крадіжки у великих розмірах, а також незаконного зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів. Діючи як організатор, ОСОБА_3 підшукав жителів Полтавської області ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які на його пропозицію здійснювали незаконні врізки у трубопровідні системи структурних підрозділів ПАТ "Укрнафта", викрадали сиру нафту і газовий конденсат із таких трубопровідних систем, накопичували викрадену сировину, а також здійснювали транспортування викраденого до місць їхнього акумулювання. Отримавши у фактичне розпорядження викрадену вуглеводневу суміш, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_4, організовував та керував передачею нафтопродуктів невстановленим особам, які здійснювали їх незаконне виготовлення, отримуючи підакцизний товар, яким згідно ст.215 Податкового кодексу України є пальне. Надалі, незаконно виготовлений підакцизний товар (пальне) транспортувався з метою збуту ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до попередньо облаштованих місць акумулювання (накопичення) нафтопродуктів, що знаходилися в смт. Богородчани (ТОВ "Богородчанська сільгосптехніка"), та в с. Новоселиця Долинського району, де ними з відома та вказівки ОСОБА_3 незаконно зберігався з метою збуту, а в подальшому збувався.

У клопотанні зазначено, що проведеними 15-16 лютого 2019 року обшуками місць зберігання нафтопродуктів (ТОВ "Богородчанська сільгосптехніка", в смт. Богородчани Івано-Франківської області, та території, яка знаходиться в с. Новоселиця Долинського району), виявлено та вилучено 53 метри кубічні сирої нафти вартістю 519 400 грн, що становить великий розмір, які були таємно викрадені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під керівництвом ОСОБА_3 з трубопроводів структурних підрозділів ПАТ "Укрнафта", а також 36,4 метрів кубічних незаконно виготовлених підакцизних товарів у вигляді пального. Викладені факти підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження. Так, проведеними обшуками адрес незаконної діяльності та місця проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_4, а також транспортного засобу ОСОБА_5 виявлено та вилучено знаряддя злочину, яке використовувалося співучасниками злочину з метою вчинення кримінальних правопорушень, зокрема: зварювальний апарат та захисний щиток до нього, електродрелі, болгарка та різного роду речі, за допомогою яких здійснювалися незаконні врізки в нафтозбірники та трубопровідні системи структурних підрозділів ПАТ "Укрнафта". Обшуком автомобіля, який знаходився на території місця зберігання нафтопродуктів (с. Новоселиця Долинського району) вилучено різного роду документи та їх бланки з проставленими підписами та печатками (подорожні листи, накладні) щодо нібито перевезення "водіями" ОСОБА_1 та ОСОБА_4 нафтової суміші та бензину, а також відрядні посвідчення на вказаних осіб для перевезення вказаних товарів.

Як зазначено у клопотанні, із матеріалів за наслідками здійснення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували на території Івано-Франківської області (в с. Новоселиця Долинського району та інших районах), де здійснювали викрадення нафтопродуктів, їх зберігання, зберігання з метою збуту та збут в адресу нафтопереробних заводів підакцизних товарів. Також підозра у вчиненні злочинів обґрунтовується протоколами оглядів предметів та документів, вилучених під час обшуків, протоколами допиту свідків, протоколом слідчого експерименту, а також іншими доказами у своїй сукупності.

Матеріалами клопотання зазначається, що встановивши наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчим складено письмове повідомлення про підозру за ч.3 ст.27, ч.4 ст.185, ч.3 ст.27, ч.1 ст.204 КК України, яку 16.02.2019 року вручено ОСОБА_3 та за ч.4 ст.185, ч.1 ст.204 КК України, які 16.02.2019 року вручено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 При цьому до повідомлення про підозру 16.02.2019 року слідчими слідчого управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та поміщено до ізолятора тимчасового тримання №1 (м. Надвірна).

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру необґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, тому просила врахувати характеризуючі дані підозрюваного та відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: застосування запобіжного заходу виправдовується можливістю переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, а також незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Так, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1, будучи підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_1 може вчинити нові злочини проти власності та у сфері господарської діяльності, продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки на даний час органом досудового розслідування продовжується встановлення всіх обставин злочинів (місць незаконних врізок в трубопровідні системи та нафтозбірники, осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із викраденням нафтових сумішей та незаконним зберіганням з метою збуту, транспортуванням з цією метою та збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів). Також, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, які фактично викривають його у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи доводи обвинувачення та захисту слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1, особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134 470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів — до 16 квітня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134 470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 19.02.2019 року.