Ухвала суду № 79935949, 18.12.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5718/17

Номер провадження 1-кп/489/234/18

18.12.2018

У Х В А Л А

18 грудня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Крутія Ю.П.,

суддів - Рум'янцевої Н.О., Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Точкаря В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п. п. 1,5,7,13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.п. 1,5,7,13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, не закінчено.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 17.01.2019 року.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, місце роботи, сім'ю.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що в клопотанні захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, а клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.9 КПК України, суд приймає до уваги висновки викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів оцінюється не тільки залежно від суворості можливого покарання та тяжкості злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого та особливо тяжкого злочину з застосуванням зброї та заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому, раніше судимий за вчинення аналогічного особливо тяжкого злочину, переховувався після вчинення злочину, а отже ризики, які було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення іншого злочину та переховування від суду - не зменшилися. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 15.02.2019 року.

В клопотанні захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.П. Крутій

Судді: І.В. Коваленко

ОСОБА_5