Ухвала суду № 79935053, 06.02.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7786/17

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи

«06» лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Глинської Д.Б.

при секретарі Івасюті А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення комісійної судової медичної експертизи з метою встановлення характеру і ступеня тілесного ушкодження: чи загибель плоду є смертю дитини чи перериванням вагітності.

Заслухавши думку учасників процесу, з’ясувавши обставини справи, суд вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

В рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України було проведено ряд експертиз, за результатами проведених експертиз складено висновки, зокрема, в матеріалах справи містяться висновки: висновок експерта (комісійна судово – медична експертиза) №169-170 від 14.04.2015, висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) №111,112/16 від 19.09.2016. При цьому, представником відповідача не наведено мотивування в чому на думку останнього зазначені висновки викликають сумніви щодо їх правильності

За нормою частини 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні від 15 липня 2002 року у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до вимог ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу.

Враховуючи підстави, з яких представник відповідача просить суд призначити у справі експертизу, суд приходить до висновку, що представником відповідача не наведено суду переконливих доводів для призначення у справі експертизи.

Наявних у матеріалах справи доказів, достатньо для прийняття рішення у даній цивільній справі.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи та з метою недопущення не виправданого затягування процесу, суд вважає, що клопотання представника відповідача про призначення у справі експертизи, є необґрунтованим та невмотивованим, в зв’язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 102-104, 108, 110, 111, 258, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про проведення комісійної судово - медичної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «3-я міська клінічна лікарня м. Львова», третіх осіб – ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_6