Рішення № 79933154, 15.02.2019, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/1438/18

Провадження № 2/440/423/2019

15 лютого 2019 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Кос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Буську без фіксації технічним засобом «Камертон» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Побужанської сільської ради, третя особа відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із цим позовом. Просить визнати за нею право власності на спадкове майно – середню земельну частку (пай) та земельні ділянки (пай). В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 14 грудня 1994 року померла її бабця ОСОБА_2, а 6 серпня 2007 року померла її мати ОСОБА_3. Позивачка є спадкоємцем після їх смерті за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності та задоволити позовні вимоги.

Відповідач - Побужанська сільська рада явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутності представника, позовні вимоги не оспорив.

Третя особа - відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області явку свого представника до суду не забезпечила, надала заяву про слухання справи у відсутності представника, у вирішенні справи покликається на рішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СГ № 283346, виданим Яблунівською сільською радою Буського району Львівської області 16 грудня 1994 року, вбачається, що ОСОБА_2 померла 14 грудня 1994 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-СГ № 101458, виданим Побужанською сільською радою Буського району Львівської області 06 серпня 2007 року, вбачається, що ОСОБА_3 померла 06 серпня 2007року.

Із листа відділу Держгеокадастру у Буському районі Львівської області № 31-13-0.20-1436/102-18 року від 31.05.2018 року вбачається, що на ім»я ОСОБА_2 був зареєстрований сертифікат на право на середню земельну частку (пай) ЛВ № 0158303, виданий 12.04.1997 року за № 5251 із земель НААГ «Побужанське» на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації № 114 від 10.04.1997 року, загальною площею 2,32 умовних кадастрових гектарів. Та, беручи до уваги розпорядження голови Буської районної ради від 14.02.2000року №72 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на гр. ОСОБА_2 розраховано частку 1,88 умовних кадастрових га.

Як вбачається із державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛВ №010351, виданого 28.02.2000 року за № 2462 на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації № 72 від 14.02.2000 року, копія якого наявна в матеріалах даної справи, ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 1,6715 га, зокрема, земельна ділянка № 1 площею 1,3295 га, земельна ділянка № 2 площею 0,3420 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Побужанської сільської ради Буського району Львівської області.

Із наявної в матеріалах справи копії заповіту, посвідченого 23 вересня 2003 року секретарем Побужанської сільської ради Буського району Львівської області, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1.

Із наявної в матеріалах справи копії заповіту, посвідченого 13 грудня 1994 року секретарем Яблунівської сільської ради Буського району Львівської області, ОСОБА_2 все своє майно заповіла своєму зятю, батькові позивачки, ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та юридично не встиг оформити своїх спадкових прав, оскільки помер 21.10.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 261852, виданого Побужанською сільською радою Буського району Львівської області 23 жовтня 2002 року.

Із свідоцтва про народження серії ІV-УР № 633676, виданого Побужанською сільською радою Буського району Львівської області 4 квітня 1962 року вбачається, що ОСОБА_3 була матір'ю ОСОБА_1, а ОСОБА_4 був її батьком. Таким чином, судом доведено родинні відносини позивача з померлими, тому позивач є спадкоємцем за законом та заповітом.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов'язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно –земельні ділянки, які належали померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,169,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.1216, 1225, 1233, 1268 ЦК України, п.г ч.1 ст.81, ст.152 ЗК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на середню земельну частку (пай) розрахункова частка 1,88 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території Побужанської сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті бабці ОСОБА_2, померлої 14 грудня 1994 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 1,6715 га, зокрема, земельну ділянку № 1 площею 1,3295 га, земельну ділянку № 2 площею 0,3420 га, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Побужанської сільської ради Буського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 06 серпня 2007 року.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_1, с. Побужани Буського району Львівської області

Відповідач: Побужанська сільська рада, с. Побужани Буського району Львівської області

Третя особа: відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Буськ, вул. Львівська, 2, Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2019 року

Суддя Буського районного суду І.Б. Кос